Постанова № 38467841, 10.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 рокусправа № 804/3595/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Техкон» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі №804/3595/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Техкон» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Техкон» 11 березня 2013 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, згідно якого просить:

визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки позивача, за результатами якої складено акт №2052/224/20230050 від 07.12.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Техкон», в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Технопром М» за період з травня 2009 року по вересень 2010 року;

визнати протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні правочинів нікчемними, здійснених позивачем при придбанні та наступному продажу товарів, «нереальність» проведення господарських операцій між позивачем з контрагентами-постачальниками, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, що вчиненні з порушенням частини 5 статті 203, частин 1 та 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовленні ними.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в судовому порядку було визнано протиправною та скасовано підставу для проведення позапланової документальної перевірки - наказ і визнано протиправними та скасовано прийняті за результатами проведення перевірки - податкові повідомлення-рішення, тому дії відповідача по проведенню перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 07.12.2012 р. №2052/224/20230050 та дії відповідача, які полягають у визнанні правочинів нікчемними, підлягають визнанню протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що встановлені судом обставини справи свідчать про те, що відповідачем не порушено порядок проведення перевірки позивача, крім того висновки відповідача в акті перевірки можуть стати підставою для прийняття рішення податковим органом, та не призводять до порушення прав позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, а саме неврахування обставин того, що повідомлення від 30.11.2012 року № 117 про проведення позапланової перевірки позивача з копією наказу від 30.11.2012 року № 790 було отримано директором позивача 30.11.2012 року, тобто в день коли перевірка вже була розпочата.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем у період з 30.11.2012 р. по 06.12.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Технопром М» за період з травня 2009 р. по вересень 2010 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №2052/224/20230050 від 07.12.2012 року (далі - акт перевірки) в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

-п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 4917,00 грн., в т. ч. в листопаді 2009 р. у сумі 1258,00 грн., у грудні 2009 р. у сумі 1746,00 грн., у серпні 2010 р. у сумі 1913,00 грн.;

-п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 7375,00 грн., в т. ч. за IV квартал 2009 р. на 4505,00 грн., ІІІ квартал 2010 р. на 2870,00 грн.;

-п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 6146,00 грн., в т. ч. за IV квартал 2009 р. на 3755,00 грн., ІІІ квартал 2010 р. на 2391,00 грн.;

-ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та наступному продажу товарів, «нереальність» проведення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Техкон» з контрагентами-постачальниками, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2012 р. у зв'язку з отриманням податкової інформації та на виконання вироку, винесеного 12.08.2011 р. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, відповідачем видано наказ №790 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання взаємовідносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпром М» за період з травня 2009 р. по вересень 2010 р.».

30.11.2012 р. відповідачем складено повідомлення №117, в якому позивача повідомлялось про проведення вищезазначеної перевірки з 30.11.2012 р.

Повідомлення №117 від 30.11.2012 р. та копію наказу №790 від 30.11.2012 р. 30.11.2012 року отримано директором позивача Устименко І. Ю.

Правомірність та обґрунтованість дій відповідача по проведенню перевірки позивача, а також дій по визнанню правочинів позивача нікчемними є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 07.12.2012 р. №2052/224/20230050 є правомірні. Крім того дії відповідача щодо формування в акті перевірки висновків не порушують прав, свобод та інтересів позивача.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Між тим встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи свідчать про те, що наказ №790 від 30.11.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірма «Технокон» та повідомлення від 30.11.2012 року №117 вручені директору позивача 30.11.2012 року - в день проведення перевірки (а.с. 20,21).

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідач вказаний обов'язок не виконав. Обставини вручення вказаного наказу та повідомлення представнику позивача саме до початку проведення перевірки не підтверджуються жодними доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

Тому висновки суду першої інстанції відносно того, що вручення уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки відбулось до початку перевірки не відповідають обставинам справи.

Отже дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є протиправними, а висновки суду першої інстанції з цього питання помилковими.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у визнанні правочинів нікчемними, здійснених позивачем при придбанні та наступному продажу товарів, «нереальність» проведення господарських операцій між позивачем з контрагентами-постачальниками, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, що вчиненні з порушенням частини 5 статті 203, частин 1 та 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовленні ними суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.

Оформлення матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами здійснюється посадовими особами державної податкової служби на підставі Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 (далі - Порядок). Відповідно до п. 3 Розділу 1 Порядку, акт Порядку, службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Тобто, акт перевірки за своєю правовою природою є лише носієм доказової інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від акта є обов'язковим для виконання.

Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наявність акта перевірки не порушує права, свободи та інтереси позивача, як платника податку та позивач не зазнав втрат майнового характеру, тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктами 3,4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Техкон» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі №804/3595/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області по проведенню перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Техкон», за результатами якої складено акт №2052/224/20230050 від 07.12.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Техкон», в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Технопром М» за період з травня 2009 року по вересень 2010 року.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 10 квітня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко