Рішення № 38465918, 29.04.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2014 р. Справа № 917/330/14

за позовом Колективного підприємства "Продтовари" (вул. Кишинівська, буд. 150, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Успіху" (вул. Кірова, буд. 4, кв. 1, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область, 38713)

про стягнення 18189,33 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача - Зубченко В.В.;

від відповідача - не з"явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 18189,33 грн., у тому числі 17776,34 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно договору купівлі-продажу товару № 16/07/2013 від 16.07.2013р., 335,55 грн. пені, 77,44 грн. - 3 % річних.

Позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про збільшення позовних вимог в частині пені та річних, в якій прохає стягнути з відповідача 17776,34 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно договору купівлі-продажу товару № 16/07/2013 від 16.07.2013р., 586,87 грн. пені, 129,94 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає заяву про збільшення позовних вимог. Подальший розгляд справи проводиться в межах збільшених позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.03.2014р., від 18.04.2014р. (а.с.92,105).

Позивач та відповідач зареєстровані як юридичні особи, що підтверджується спеціальними витягами від 26.03.2014р. з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців (а.с.96, 97).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.04.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між колективним підприємством «Продтовари» (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Планета Успіху» (відповідачем) було укладено договір купівлі-продажу товару № 16/07/2013 від 16 липня 2013 року (далі - Договір; а.с.10-13).

Згідно з п.1.1, 2.6 Договору позивач як продавець зобов'язався поставити відповідачу (покупцю) товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар в асортименті, та кількості, передбаченими в накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

За п.5.1 Договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем шляхом перерахунку грошових коштів протягом 30 (тридцяти) днів з моменту поставки товару.

На виконання Договору позивач поставив відповідачу товари (консервацію, соки, безалкогольні напої) на загальну суму 80 377,40 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними № П-00000829 від 03.09.2013р. та №-П-00000881 від 19.09.2013р., товарно-транспортними накладними від 03.09.2013р. та від 19.09.2013р.,довіреностями відповідача на отримання товару № 3 від 02.09.2013р. та № 5 від 19.09.2013р. (39, 42, 44, 115-120).

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.5.1 Договору встановлено, що покупець здійснює оплату товару протягом 30 днів з моменту отримання.

Відповідач за одержаний товар розрахувався частково, сплативши 30900,00 грн., а також повернув отриманий товар на суму 31701,02 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та накладними на повернення товару (а.с.46-73).

Заборгованість відповідача складає 17776,34 грн.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 17776,34 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 7.6. Договору в разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період прострочення.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 586,87 грн. пені за період 24.01.2014р. - 24.04.2014р. (в редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Але при обчисленні пені позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки остання поставка відбулася 19.09.2013р., то за умовами п. 5.1 Договору товар мав бути оплачений до 19.10.2013р. включно. Отже, прострочення оплати починається 20.10.2013р., а визначений ст. 232 ГК України шестимісчний строк нарахування пені закінчується 20.04.2014р.

З огляду на викладене нарахування пені є правомірним за період 24.01.2014р. - 20.04.2014р. на суму 568,36 грн. (розрахунок суду - залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині вимоги щодо пені слід відхилити, як заявлені з порушенням ч.6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В постанові Верховного суду України від 24.12.2013р. № 3-37гс13 у справі № 8/5025/1402/12 викладено правову позицію про те, що частиною 3 статті 692 ЦК України фактично конкретизовано передбачений статтею 536 цього кодексу обов'язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене статтею 625 цього Кодексу право продавця вимагати від покупця сплати 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У розумінні зазначених статей проценти є не відповідальністю, а платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

З огляду на викладене, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 129,94 грн. процентів річних за користування коштами за період 24.01.2014р. - 23.04.2014р. в редакції заяви про збільшення позовних вимог (правильність розрахунку перевірено судом). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Успіху" (вул. Кірова, буд. 4/1, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область, 38713; ідентифікаційний код 37753239) на користь Колективного підприємства "Продтовари" (вул. Кишинівська, буд. 150, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700; ідентифікаційний код 00379123) 17776грн. 34 коп. основного боргу, 568грн. 36 коп. пені, 129грн. 94 коп. процентів річних, 1827грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 29.04.2014р.

Суддя Безрук Т.М.