Ухвала суду № 38462926, 23.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19870/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями "Ітрако" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Ітрако" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Ітрако" звернулося до суду з позовом, в якому просило суд про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.12.2013 №100260002/2013/230729/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 04.12.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Підприємство з іноземними інвестиціями «ІТРАКО» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 14.01.2013р. №DL-13-03 з фірмою «Flint Group Germany GmbH», Німеччина (Продавець) щодо купівлі - «поліграфічних матеріалів», а саме - фарби друкарської кольорової та чорної для офсетного ролевого друку PREMOKING 5100 (код товару УКТЗЕД 3215110000 (фарба чорна) та 3215190000 (фарба кольорова)).

Поставка товару відбувалась на комерційних умовах поставки FCA відповідно до правил «Інкотермс 2010» згідно специфікації №8 до контракту.

2 грудня 2013 року позивачем було подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів вантажно - митну декларацію (ВМД) № 100260002/2013/142161 на вищезазначений товар.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною контракту у розмірі - чорна фарба (3215110000) - 2,1145 Євро/кг.; кольорова фарба (3215190000) - 2,5159 Євро/кг..

До вантажної митної декларації позивачем було додано наступні документи: декларація митної вартості (ДМВ) № 100260002/2013/142161 від 02.12.2013; рахунок/інвойс від 08.11.2013 № 2000053416; -CMR6/H від 08.11.2013; копія Контракту № DL-13-03 від 14.01.2013; копія Додаткової угоди № 2 до Контракту від 11.10.2013; копія специфікації № 08 до Контракту від 22.10.2013; копія довідки про транспортні витрати б/н від 13.11.2013; копія митної декларації країни відправлення № MRN 13DE335886927639E3 від 08.11.2013 (що підтверджує перетин вантажем митного кордону Євросоюзу); сертифікат про походження товару № А 13897188 від 08.11.2013; комплект копій бухгалтерських документів, що стосуються відчуження оцінюваних товарів (ідентичних) на території України (всього на 10 аркушах); технічна документація на товари - фарби друкарські для ролевого офсетного друку; копія прайс-листа фірми „Flint Group Germany GmbH" (Німеччина) виробника товару; експертний висновок № Ц-737 від 15.11.2013 Київської торгово-промислової палати.

Засобами електронного зв'язку позивачу посадовою особою відповідача було надіслано повідомлення, яке містило вимоги про надання 1) договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 8) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

04.12.2013р позивачем було надіслано відповідачу лист № 234, за змістом якого повідомлено про проведення процедури консультацій та до якого додано: бухгалтерські документи, щодо реалізації товарів на ринку України (рахунки, видаткові накладні, податкові накладні) на 10 арк.; рахунок-фактура та податкова накладна за транспортно-експедиційні послуги №07721311025 від 13.11.2013; експертний висновок №Ц-737 від 15.11.2013; прайс-лист виробника товарів б/н від 14.10.2013.; транспортно-експедиційний договір №UAC211 від 08.12.2010.; копія експортної декларації країни відправлення №MRN13DE335886927639E3 від 08.11.2013; переклад митної декларації країни відправлення №233 від 04.12.2013.

04.12.2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від № 100260002/2013/230729/2, у відповідності до якого, з застосуванням методу 2-б (за ціною договору щодо подібних товарів), визначено митну вартість введеного позивачем товару на рівні 2,2079 євро для фарби чорної та 2,6313 для кольорових фарб та картку відмови в прийнятті митної декларації від 04.12.2013.

Підставою прийняття Рішення про коригування митної вартості товару вказано те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, містять розбіжності.

Згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260002/2013/00005 відмовлено у митному оформленні відповідно до ст.. 53,54,55 МК України у зв'язку з неподанням всіх необхідних документів, що підтверджують митну вартість товару та коригування митної вартості.

Даючи правову оцінку діям відповідача, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно п.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи рахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Положеннями ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Підставою для витребування додаткових документів органом доходів і зборів став факт відсутності таких документів як договір про надання транспортних послуг, пакувальний лист та інвойсу, зазначеного в CMR.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом у відповідь на запит надано прас-лист відправника, виписку з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправника та переклад українською мовою, експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 15112013р. №Ц-737 та договір транспортного експедирування від 03.10.2010р. №UAC 211.

За результатами опрацювання додатково наданих документів, органом доходів та зборів зокрема, встановлено, що прайс-лист від 14.10.2013р. наданий на умовах поставки EX Works, проте, в товаросупровідних документах визначено, що поставка здійснюється на умовах FCA.

Оскільки відповідно до правил Інкотермс, дані умови поставки передбачають в тому числі і різні права та обов'язки Продавця та Покупця (транспортування, страхування, інше), колегія суддів погоджується з доводами органу доходів та зборів, що така розбіжність в свою чергу може вплинути на визначальну вартість товару, що підлягає сплаті або фактично сплачується Покупцем.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що договір транспортного експедирування від 03.10.2010р. №UAC 211, наданий декларантом, не підтверджує взаємовідносини TOB «ТЕЛС Україна» та «Panczyk Transpor» та причетність останнього до здійснення конкретної поставки, а отже посилання апелянта на даний договір, як на підтвердження транспортної складової митної вартості є необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу, одним з документів, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування і включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінювані товарів.

Статтею 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність передбачено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування або органами влади.

Крім цього, відповідно до наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.005.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №984/21296 від 18.06.2012р. до документів, що підтверджують транспортні витрати можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт, наданих послуг) від виконавця договору про надані транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власної транспорту), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезень за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що документ, який підтверджує вартість витрат на транспортування, має в обов'язковому порядку містити всі реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких можна встановити належність послуг до товарів, а суб'єкта господарської діяльності до перевезення конкретної поставки товару.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.9.1, наданий договір про транспортне експедирування діє до 31.12.2013р. Пролонгація договору до 31.12.2012р. та 31.12.2013р. відповідно до п.9.1 договору могла бути підтверджена і договором між TOB «ТЕЛС Україна» та «Panczyk Transpor», оскільки останній мав бути укладений саме на виконання договору від 03.10.2010р. №UAC 211 та містити умови здійснення конкретної поставки.

Враховуюче те, що позивачем не було надано органу доходів та зборів документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, зокрема, договору з «Panczyk Transpor», колегія суддів приходить до висновку, що декларантом не підтверджено вартість витрат на транспортування.

Щодо експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 15.11.2013р. №L 737 зазначаємо, колегія суддів вважає, що в даному висновку не проведено всебічного аналізу цінової інформації різних виробників ідентичних та подібних товарів; міститься лише посилання на цінову інформацію щодо даної поставки та не міститься всіх характеристик товару (упаковки, вагових характеристик, виду транспорту, кількості товару у партії, а також інших характеристик, які впливають на ціну товару).

Відповідно до статті 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи те, що в наданих документах виявлено суттєві розбіжності, а вимога щодо надання додаткових документів виконана декларантом не в повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано відмовлено позивачу у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів №100260002/2013/230729/2 від 04.12.2013р., яким від кориговано митну вартість товару за методом 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та картку відмови в прийнятті митної декларації від 04.12.2013 року.

При цьому, колегією суддів взято до уваги те, що визначена митна вартість ґрунтується на митній вартості товару згідно митних декларацій від 26.11.2013р. №100260000/2013/142070 та від 21.11.2013р. №100260000/2013/141969, які містяться в матеріалах справи, та були подані Підприємством з іноземними інвестиціями «Ітрако» при ввезенні аналогічного товару від того самого виробника, на чому наголошено представником відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції та не заперечувалося представниками позивача.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями "Ітрако"- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.04.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П.Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.