Постанова № 38461857, 01.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Житомир справа № 806/1315/14

категорія 12.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0281 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А 0281 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" йому при звільненні у відставку було виплачено грошову допомогу в меншому розмірі, оскільки розрахунок допомоги було здійснено, виходячи з грошового забезпечення, до якого не було включено щомісячну грошову винагороду, яка була запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №595 від 15 листопада 2010 року "Про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України ". Позивач просить дії відповідача щодо невключення до грошового забезпечення, який було використано при розрахунку грошової допомоги під час звільнення, щомісячної грошової винагороди, протиправними, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги у повному обсязі, з врахуванням щомісячної грошової винагороди, яка була запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №595 від 15 листопада 2010 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву у якій просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходила військову службу в Збройних Силах України на різних посадах.

11 березня 2014 року наказом командира військової частини А 0281 її виключено зі списків особового складу частини у зв'язку з звільненням з лав Збройних Сил України у відставку на п."г" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"

На підставі статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачу виплачено грошову допомогу при звільненні у запас в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік календарної вислуги. Вихідна допомога позивачу виплачена у розмірі 18370 грн., виходячи із розрахунку (1837 грн. х 50% х20), про що свідчить довідка-розрахунок військової частини А0281 вих. №247від 14 березня 2014 року.

Однак, на час звільнення з військової служби розмір грошового забезпечення позивача за штатною посадою складав 3674,00 грн. та включав наступні види грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 50 грн.; посадовий оклад у розмірі - 530 грн.; вислуга років, 35% - 203 грн.;надбавка за виконання особливо важливих завдань, 50% - 391,50 грн.; премія, 125% - 662,50 грн.; винагорода, 100%, що становить 1837 грн. Зазначений розмір грошового забезпечення підтверджується довідкою військової частини А0281 вих. №247 від 14 березня 2014 року.

Вважаючи, що дії відповідача, які полягають в невключенні до розміру його грошового забезпечення, який було використано при розрахунку грошової допомоги під час звільнення, щомісячної грошової винагороди, є протиправними, а тому звернувся з позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станок здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (стаття 15 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №595 від 15 листопада 2010 року "Про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України " військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди.

Згідно із положеннями постанови Кабінету Міністрів України №595 від 15 листопада 2010 року військовослужбовцям установлено щомісячну додаткову винагороду в розмірі, що не перевищує 100% місячного грошового забезпечення.

Як свідчать матеріали справи, позивачу на момент звільнення виплачувалась щомісячна винагорода в розмірі 100 %.

Таким чином, враховуючи те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка встановлена Кабінетом Міністрів України, що виплачувалась позивачу з моменту введення її в дію постановою Уряду та до моменту звільнення, мала постійний характер, тому суд вважає, що в силу статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" розрахунок грошової допомоги при звільненні повинен був проводитись з урахуванням вказаної щомісячної додаткової грошової винагороди.

Враховуючи те, що при виплаті грошової допомоги при звільненні відповідачем не було включено до її розміру грошову винагороду, яка виплачувалась позивачу, тому дії відповідача слід визнати протиправними, та, як наслідок, відповідача слід зобов'язати провести перерахунок виплаченої одноразової грошової допомоги та виплатити таку допомогу з урахуванням грошової винагороди.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А 0281 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №595 від 15 листопада 2010 року "Про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України ".

Зобов'язати військову частину А0281 здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з включенням до грошового забезпечення 100% щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням виплаченої суми.

Зобов'язати військову частину А0281 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 100% щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням виплаченої суми.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева