Постанова № 38458940, 28.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року № 813/2038/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Лунь З.І., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про стягнення заборгованості в сумі 1 561 261 грн. 87 коп. з рахунків платника податків у банках,

в с т а н о в и в:

Позов заявлено Дрогобицькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про стягнення заборгованості в сумі 1 427 727 грн. 88 коп. з рахунків платника податків у банках.

Заявою про зміну позовних вимог від 27.03.2014 року № 2114/10/10-010 (а.с. 48) позивач збільшив позовні вимоги, просить суд винести рішення про стягнення податкового боргу в сумі 1 561 261,87 грн. з рахунків ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів».

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» рахується заборгованість по платежах до бюджету в сумі 1 561 261,87 грн. Представник позивача посилається на те, що відповідачем не вчиняються жодні дії, направлені на погашення податкового боргу. Відтак, позивач просить суд відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України стягнути з рахунків ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» у банках, обслуговуючих такого платника заборгованість в сумі 1 561 261 грн. 87 коп.

В судове засідання представники сторін не з’явились.

На адресу суду позивачем подано письмове клопотання від 22.04.2014 року № 2349/10/10-010 (вх. № 14716 від 23.04.2014 року) про розгляд справи без участі представника позивача та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідач письмового пояснення на позов не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відтак, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідач – Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів» зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа 19.08.1993 року, включене до ЄДРПОУ та присвоєно ідентифікаційний код 00240158, взяте на облік платника податків в ДПІ у Дрогобицькому районі Львівській області 02.11.1994 року за № 9.

Відповідно до довідки Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (а.с. 54) податковий борг платника податків ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» перед бюджетом станом на 17.03.2014 року становить 1 561 261,87 грн. та складається із заборгованості по сплаті наступних платежів:

1) надходження від скидів забруднюючих речовин в сумі 2653,86 грн.;

2) земельного податку 1375,60 грн. та 922362,27 грн.;

3) орендної плати з юридичних осіб в сумі 18749,68 грн.;

4) надходжень від розміщення відходів в сумі 2150,27 грн.,

5) податку на додану вартість в сумі 613 749,87 грн.;

6) збору за спеціальне використання води 220,32 грн.

Дрогобицькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області була надіслана відповідачу податкова вимога № 61-19 від 21.03.2013 року.

При винесенні постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 14.1.137. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України), орган стягнення – це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до п. 41.5 ст. 41 ПК органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 ПК України визначено права органів державної податкової служби, до яких, зокрема, належить застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4. ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковим боргом згідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Дрогобицькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області з метою спонукання відповідача сплатити узгоджені ним податкові зобов’язання було сформовано податкову вимогу № 61-19 від 21.03.2013 року на суму 106 935,00 грн., яку ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» отримав 21.03.2013 року. Позивач пояснив, що з моменту виникнення податкового боргу до дати звернення до суду такий повністю не погашався, тому нових податкових вимог платнику ДПІ не виставлялось.

Заборгованість відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями з податку на додану вартість, податковими деклараціями з плати за землю, податковою декларацією збору за спеціальне використання води, податковою декларацією екологічного податку, винесеними податковими повідомленнями – рішеннями, обліковими картками платника, розрахунком заборгованості.

Заходи щодо ліквідації заборгованості відповідач самостійно не вживає, а в матеріалах справи відсутні докази погашення зазначеної заборгованості. Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 ПК, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абзацу першого п. 95.3 ст. 95 ПК, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивач надав суду довідку про наявні у відповідача банківські рахунки. Відтак, суд встановлює, що кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1 561 261,87 грн. на виконання постанови стягуються з будь-якого із банківських рахунків відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, буд. 22, ідентифікаційний код 00240158), відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника, до бюджету кошти для погашення податкового боргу в сумі 1 561 261 (один мільйон п’ятсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 87 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя З.І. Лунь