Постанова № 38457931, 04.04.2014, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 254/1410/14-а

Провадження № 2а/254/94/2014

П О С ТА Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

Головуючого-судді: Данилів С.В.,

за секретаря: Міхальченко Г.В.,

без участі сторін.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з урахуванням фактично виплачених сум-

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахувати та виплатити соціальну допомогу по догляду за дитиною з 07 лютого 2011 року по 11 грудня 2013 року у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років., з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона перебувала на обліку в УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради як отримувач допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку. Позивач вказує, що відповідачем було призначено їй виплату допомоги по догляду за дитиною у розмірі 130 гривень на місяць, тобто у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років. Просила суд визнати протиправними дії УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та здійснити виплату на користь позивача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 07 лютого 2011 року по 11 грудня 2013 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою суду від 04 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради неправомірними, зобов'язання перерахувати та виплатити соціальну допомогу по догляду за дитиною з 07 лютого 2011 року по 14 серпня 2013 року було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

У судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала суду заяви про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення в яких зазначив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена ОСОБА_1, як особі, яка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на період з 07 лютого 2011 року по 11 грудня 2013 року, згідно з ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751, якою затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми. Відповідач зазначає, що позивач до них у встановленому законом порядку із заявою про здійснення перерахунку не зверталась. Крім того зазначив, що заборгованості по виплаті та підстав для перерахунку не має, тому просить відмовити ОСОБА_1 у адміністративному позові.

Враховуючи те, що клопотання про розгляд справи за їх відсутністю заявили всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України здійснити судовий розгляд і вирішення справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 15 грудня 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського РУЮ м. Донецька.

Позивач з 07 лютого 2011 року по 11 грудня 2013 року перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Як вбачається із відповіді управління соціального захисту населення Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради № 01-15/ 563 від 14 лютого 2014 року, позивачу було призначено та виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 07 лютого 2011 року по 11 грудня 2013 року у розмірі 130 грн. щомісячно.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ) передбачено, що цей закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до інших законодавчих актів України» (надалі - Закону № 107-VI) ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень» (п.23, розділу II Закону № 107-VI). Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 107-VI, а саме пункту 2 розділу ІІІ розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року. Отже, з 01.01.2009 року ст. 15 Закону № 2811-ХІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Прожитковий мінімум (відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум») - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає з 1 січня - 972 гривні.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ані іншими законами не встановлювалось на 2013 рік інший, ніж у Законі № 2811-ХІІ розмір допомоги, спірні відносини регулюються Законом № 2811-ХІІ, а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій вони суперечать названому закону, застосовуватись не можуть. Отже, у відповідача наявний обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірі, передбаченому Законом № 2811-ХІІ.

Тобто, своїми діями відповідач порушив права позивача на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року у справі № 21-410а12.

Згідно частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (цією статтею Кодекс доповнено Законом України від 06.07.2010 № 2747-IV) рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи наведене, а також аналізуючи наведені вище положення закону, суд доходить висновку, що позивачці, починаючи з 15 серпня 2013 року по 11 грудня 2013 року включно, повинна були бути нарахована і виплачена допомога у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Керуючись ст.ст. 1, 5, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст. 42, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», ст.ст. 6, 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівського району м. Донецьку щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з 15 серпня 2013 року по 11 грудня 2013 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської району м. Донецьку здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 15 серпня 2013 року по 11 грудня 2013 року, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Будьоннівської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 73 (сімдесят три) гривні 03 копійки.

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Донецькій апеляційний адміністративний суд через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Будьоннівського

районного суду м. Донецька С.В. Данилів