Постанова № 38456810, 28.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.04.2014 справа №913/469/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.За участю представників сторін:

від позивача:Дьомін В.М. - довіреністьвід відповідача:Ткачук М.В. - довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганська область на рішення господарського судуЛуганської області від21.03.2014р. у справі№ 913/469/14 (суддя: Голенко І.П.)порушеній за позовом:Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Луганськдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганська областьпростягнення 18' 700,00 грн.

встановив:

Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Луганськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Луганської області з позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганська область (далі - «Відповідач») 18' 700,00 грн. вартості нестачі вантажу за залізничною накладною № 51341519 у напіввагоні № 57911448.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.03.2014р. у справі № 913/469/14 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить: рішення господарського суду Луганської області від 21.03.2014р. у справі № 913/469/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.

Сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надіслав відзив у якому звернувся до суду з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак - законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, у серпні 2013 року зі станції Комунарськ Донецької залізниці на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці за накладною № 51341519 Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж у вагонах, у тому числі у вагоні № 57911448, одержувачем за накладною зазначено ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" ім. Ф.Е. Дзержинського".

При проходженні вагонів через станцію Дебальцеве - Сортувальне Донецької залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагонах, відправлених за вказаною накладною на 200-тонних вагонних тензометричних вагах.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 57911448 не відповідає зазначеній у накладній № 51341519, виявлено, що маса нетто складає 71' 200 кг, замість 68' 800 кг, що на 2400 кг більше, ніж зазначено у накладній та на 2' 200 кг понад вантажопідйомності вагону.

Складено акти загальної форми № 2360 від 22.08.2013р., № 176 від 23.08.2013р. та комерційний акт серії БН № 722293/408 від 23.08.2013р. (а. с. 8 - 10).

Надлишки вантажу у кількості 2200кг були перевантажені у вагон № 66694613 та відправлений на станцію призначення за досилочною накладною № 51632396, який був отриманий одержувачем вантажу.

При прибутті вагону на станції призначення - Правда Придніпровської залізниці у комерційному акті БН № 722293/408/86 від 23.08.2013р. у розділі Є здійснена відмітка: «Під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено».

Комерційний акт підписаний належними особами.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 18.700,00 грн. із розрахунку: 3740,00 (тариф) х 5.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

За зазначеним перевезенням провізна плата у накладній вказана 3' 740,00 грн., у зв'язку з чим сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 18' 700,00 грн.

За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду обґрунтованим щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Що стосується інших заперечень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганська область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 21.03.2014 року по справі № 913/469/14 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: О.О. Радіонова І.В. Зубченко

Надруковано примірників:1 - позивачу; 1 - відповідачу 1 - до справи; 1 - ГСЛО; 1 - ДАГС