КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/4615/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, про визнання дій неправомірними, стягнення суми безпідставно сплаченого судового збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ
У поданій до суду в грудні 2013 року позовній заяві ОСОБА_2 зазначала, що відповідно до положень статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № № 400/97-ВР») громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стверджуючи, що 18.06.2013 р. вона вперше придбала квартиру та помилково сплатила 1 756 грн. 41 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивач просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо відмови у поверненні коштів та стягнути з Державного бюджету України на її користь зазначену суму.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1 756 грн. 41 коп.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу за № 3100, ОСОБА_2 набула права власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до квитанції № 110/223 від 15.08.2013 р. при укладанні названого договору позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 756 грн. 41 коп.
У листопаді 2013 р. ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові із заявою у якій просила повернути помилково сплачений збір з тих підстав, що житло нею придбавалось вперше.
Листом від 14.11.2013 р. за № 20787/02 управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові відмовило у поверненні коштів.
Така відмова вмотивована тим, що позивачем не надано доказів того, що житло вона придбала вперше.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 400/97 підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 статті 2 вказаного Закону визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
У відповідності до п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 названого Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Із наведеного випливає, що за загальним правилом громадяни, які придбавають житло, зобов'язані сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Винятком із цього правила є, зокрема, випадок коли житло придбавається вперше.
Таким чином, логічним є висновок про те, що доведення обставини, існування якої пов'язується із отриманням платником пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, покладається на такого платника.
Позивач не позбавлена була права доводити зазначену обставину під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Той факт, що ОСОБА_2 спочатку сплатила збір, а потім звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові із заявою про його повернення, не звільняє позивача від зазначеного обов'язку.
Отже, суд попередньої інстанції помилково послався на те, що відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив би про наявність у позивача зареєстрованого права власності на житло.
Відповідно до пункту 3 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 одним з основних завдань Пенсійного фонду України є забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно пункту 7 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Тобто, на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок із забезпечення надходжень від сплати збору, а не зобов'язано віднаходити підстави для звільнення платників від його сплати.
Відповідно ж до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Оскільки позивачем не надано вичерпних та переконливих доказів того, що на підставі договору від 16.08.2013 р. вона вперше придбала житло, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Постанова складена в повному обсязі 24 квітня 2014 р.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.
Судове рішення № 38456506, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/4615/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: