Рішення № 38455487, 07.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 922/400/14 07.04.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір»

До публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»

про стягнення 26766,89 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Омельченко О.М. (за дов.)

від відповідача Грищенко А.А. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Харківської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Український папір» до публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» про стягнення 26766,89 грн. за договором № 50 від 23.07.2014 р., з яких: 26128,12 грн. боргу, 38,00 грн. пені, 312,37 грн. трьох процентів річних, 288,40 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2014 р. порушено провадження у справі № 922/400/14.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2014 р. справу передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. справу призначено до розгляду.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, оскільки специфікацію до договору № 50 від 23.07.2014 р., якою встановлено строк, умови, місце поставки, а також порядок здійснення оплати товару, підписано не уповноваженою особою.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.07.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Український папір» (постачальником) та публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (покупцем) укладено договір № 50 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до Договору та є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець проводить оплату після пред'являння постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікації.

За п. 5.2 Договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Специфікацією до Договору, яка є його невід'ємною частиною, сторони визначили товар, що є предметом поставки, його кількість, вартість, строк поставки, умови оплати, тощо.

Згідно з п. 5 специфікації оплата товару - 15 банківських днів з дати поставки товару.

Позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 41072,02 грн. за наступними видатковими накладними №Х-02949 від 02.08.2013 р. на суму 8448,00 грн., № Х-03307 від 27.08.2013 р. на суму 6372,48 грн., № Х-03490 від 09.09.2013 р. на суму11307,64 грн. та № Х-04077 від 18.10.2013 р. на суму 14943,90 грн..

Відповідач товар оплатив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 26128,12 грн..

Доводи відповідача про те, що специфікація до договору № 50 від 23.07.2014 р. з його сторони підписана не уповноваженою особою, суд вважає не обґрунтованими та наміром уникнення від виконання зобов'язання. Зокрема, дана специфікація засвідчена печаткою філії газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», що є зовнішнім реквізитом відповідача, який засвідчує легітимність підпису перед третіми особами. При цьому відповідач не посилається на незаконне використання його печатки чи наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Не надано відповідачем й доказів звернення до правоохоронних органів стосовно цих же обставин.

Отже, специфікація до договору № 50 від 23.07.2014 р. є допустимим та достатнім доказом, в розумінні ст. 34 ГПК України, досягнення між сторонами згоди щодо строку, місця поставки, умов оплати, тощо.

Крім того, свідченням завчасного узгодження за допомогою вказаної специфікації предмету поставки є повна відповідність фактично поставленої продукції і її ціни даним, що наведені у специфікації.

Станом на день розгляду справи 26128,12 грн. відповідачем не сплачені.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 26128,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.11 Договору передбачено, що за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 38,00 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, інфляційна складова боргу становить 288,40 грн. (26416,52 грн. - борг з урахуванням встановленого індексу інфляції), три проценти річних - 312,37 грн..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2 літ. «Б», код 25394112) 26416,52 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 38,00 грн. пені, 312,37 грн. трьох процентів річних, 1827,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 25.04.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун