Рішення № 38455002, 24.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2014 р. Справа № 914/1094/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ»

(м. Львів)

про: стягнення заборгованості по договору оренди в сумі 21880,00 грн. - орендної плати, 1510,26 грн. - пені, 381,98 грн. - 3% річних, 338,49 грн. інфляційних нарахувань

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Пшеничній В.С.

Представники:

від позивача: Веремчук В.А. - довіреність №1681/13 від 28.11.2013 року.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (м. Львів) про стягнення заборгованості по договору оренди в сумі 21880,00 грн. - орендної плати, 1510,26 грн. - пені, 381,98 грн. - 3% річних, 338,49 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.04.2014 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 08.04.2014 року. Ухвалою суду від 08.04.2014 року розгляд справи відкладено до 24.04.2014 року для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.04.2014 року, про відкладення від 08.04.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

17.04.2014 року за вх.№2033/14 подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по Договору в сумі 21880,00 грн. та 3% річних в розмірі 381,98 грн.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.04.2014 року, про відкладення від 08.04.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на бланку оголошення про відкладення розгляду справи від 08.04.2014 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

08.04.2014 року в судовому засідання відповідач подав копію витягу з ЄДРПОУ відносно ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ».

18.04.2014 року за вх.№17201/14 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 21880,00 грн. та 3% річних в розмірі 381,98 грн. визнає повністю. Крім того, відповідач просить розстрочити виконання судового рішення, в частині стягнення заборгованості в розмірі 22 261,98 грн., терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) наступним чином: 7420,66 грн. терміном сплати до 20.05.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.06.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.07.2014 року.

18.04.2014 року за вх.№17203/14 відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 24.04.2014 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 30 квітня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (надалі - відповідач, Орендар) укладено договір №10/Р6-01-10/32/70 оренди нежитлового приміщення від 30 квітня 2013 р. (надалі -Договір).

Позивач зазначає, що, відповідно до умов Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах, визначених Договором, частину нсжитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Кам'янка-Бузька, вулиця Грушевського, буд. 11, на першому поверсі двоповерхового будинку (надалі - Приміщення). Приміщення передавалось в оренду з метою його використання для розміщення офісу. Загальна площа Приміщення, що було передано в оренду за цим Договором склала 107 кв.м. Договір укладено на термін - двох років одинадцяти місяців, до 31 березня 2016 р.

Позивач наголошує, що договірні відносини між сторонами припинено з 01 грудня 2013 р., що підтверджується актом приймання - передачі нежитлових приміщень та договором про розірвання договору оренди від 03.02.2014 р.

Позивач звертає увагу на те, що розміри та порядок сплати орендної плати та інших платежів передбачений у розділі 8 Договору. Відповідно до п.8.1. Договору, розмір орендної плати за один повний календарний місяць користування всім Приміщенням становить 4 376,00 грн.

Позивач зазначає, що п.8.2. Договору передбачено, що Орендар кожного місяця самостійно перераховує орендну плату на підставі цього Договору авансом, до 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата на рахунок, зазначений в цьому Договорі.

Позивач наголошує, що, відповідно до п.3.1. Договору, Орендодавець зобов'язується протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього Договору передати Орендоване майно Орендарю за актом приймання - передачі.

За твердженням позивача, Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання перед Орендарем щодо передачі Приміщення Орендарю в користування, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення, який підписаний уповноваженими представниками сторін 30 квітня 2013 р. Натомість, Орендар свої зобов'язання щодо сплати Орендодавцю орендної плати за користування Приміщенням - належним чином не виконав.

Позивач звертає увагу на те, що за фактичний час користування Приміщенням (7 місяців), Орендар двічі здійснив сплату орендної плати: 12.06.2013 р. в розмірі 4 376,00 грн. та 21.08.2013 р. в розмірі 4 376,00 грн.

Позивач, зазначає, що 18.11.2013 р. ним було скеровано листа на керівника ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» про наявність у Орендаря заборгованості перед Орендодавцем по сплаті орендної плати. Однак, належних дій зі сторони Орендаря по погашенню наявної заборгованості - вчинено не було.

На думку позивача, заборгованість Орендаря (відповідача) перед Орендодавцем (позивачем) по договору оренди станом на 12 березня 2014 р. згідно розрахунку заборгованості, що додається складає:

- заборгованість по сплаті орендної плати (30 632,00 - 8 752,00) - 21 880,00 грн.

- пеня за прострочення сплати орендної плати - 1 510,26 грн.

- сума інфляційних нарахувань на суму боргу - 338,49 грн.

- три проценти річних від простроченої суми - 381,98 грн.

Однак, 17.04.2014 року за вх.№2033/14 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по Договору в сумі 21880,00 грн. та 3% річних в розмірі 381,98 грн.

18.04.2014 року за вх.№17201/14 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 21880,00 грн. та 3% річних в розмірі 381,98 грн. визнає повністю. Крім того, відповідач просить розстрочити виконання судового рішення, в частині стягнення заборгованості в розмірі 22 261,98 грн., терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) наступним чином: 7420,66 грн. терміном сплати до 20.05.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.06.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.07.2014 року. Позивач проти розтермінування терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 30 квітня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (надалі - відповідач, Орендар) укладено договір №10/Р6-01-10/32/70 оренди нежитлового приміщення від 30 квітня 2013 р. (надалі -Договір).

Відповідно до умов Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах, визначених Договором, частину нсжитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Кам'янка-Бузька, вулиця Грушевського, буд. 11, на першому поверсі двоповерхового будинку (надалі - Приміщення). Приміщення передавалось в оренду з метою його використання для розміщення офісу. Загальна площа Приміщення, що було передано в оренду за цим Договором склала 107 кв.м. Договір укладено на термін - двох років одинадцяти місяців, до 31 березня 2016 р.

Судом встановлено, що договірні відносини між сторонами припинено з 01 грудня 2013 р., що підтверджується актом приймання - передачі нежитлових приміщень та договором про розірвання договору оренди від 03.02.2014 р.

Розміри та порядок сплати орендної плати та інших платежів передбачений у розділі 8 Договору. Відповідно до п.8.1. Договору, розмір орендної плати за один повний календарний місяць користування всім Приміщенням становить 4 376,00 грн.

Згідно п.8.2. Договору, Орендар кожного місяця самостійно перераховує орендну плату на підставі цього Договору авансом, до 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата на рахунок, зазначений в цьому Договорі.

Відповідно до п.3.1. Договору, Орендодавець зобов'язується протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього Договору передати Орендоване майно Орендарю за актом приймання - передачі.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання перед Орендарем щодо передачі Приміщення Орендарю в користування, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення, який підписаний уповноваженими представниками сторін 30 квітня 2013 р. Натомість, Орендар свої зобов'язання щодо сплати Орендодавцю орендної плати за користування Приміщенням - належним чином не виконав. За фактичний час користування Приміщенням (7 місяців), Орендар двічі здійснив сплату орендної плати: 12.06.2013 р. в розмірі 4 376,00 грн. та 21.08.2013 р. в розмірі 4 376,00 грн.

В підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогою належного виконання господарських зобов'язань останнього згідно умов Договору, позивачем 18.11.2013 р. було скеровано листа на керівника ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» про наявність у Орендаря заборгованості перед Орендодавцем по сплаті орендної плати. Однак, належних дій зі сторони Орендаря по погашенню наявної заборгованості - вчинено не було.

17.04.2014 року за вх.№2033/14 подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по Договору в сумі 21880,00 грн. та 3% річних в розмірі 381,98 грн.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

18.04.2014 року за вх.№17201/14 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 21880,00 грн. та 3% річних в розмірі 381,98 грн. визнає повністю. Крім того, відповідач просить розстрочити виконання судового рішення, в частині стягнення заборгованості в розмірі 22 261,98 грн., терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) наступним чином: 7420,66 грн. терміном сплати до 20.05.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.06.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.07.2014 року. Позивач проти розтермінування терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) не заперечив.

Отже, судом встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 21880,00 грн. основного боргу та 3% річних в розмірі 381,98 грн., що підтверджується, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, оригіналом Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 року по 12.03.2014 року, що підписаний уповноваженими представниками сторін, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а також уточнено (зменшено) позовні вимоги, а відповідач уточнені (зменшені) позовні вимоги визнав, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (м. Львів) про стягнення заборгованості по договору оренди в сумі 21880,00 грн. - орендної плати та 381,98 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Також, відповідач 18.04.2014 року за вх.№17201/14 подав клопотання, в якому просить розстрочити виконання судового рішення, в частині стягнення заборгованості в розмірі 22 261,98 грн., терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) наступним чином: 7420,66 грн. терміном сплати до 20.05.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.06.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.07.2014 року. Позивач проти розтермінування терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) не заперечує.

Згідно ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, враховуючи заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення, а також те, що позивач не заперечує проти такого розстрочення терміном на три місяці рівними частинами, з урахуванням фінансового становища та обставин фактичної діяльності боржника, заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості в розмірі 22 261,98 грн., терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) наступним чином: 7420,66 грн. терміном сплати до 20.05.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.06.2014 року, 7420,66 грн. терміном сплати до 20.07.2014 року, підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №281448 від 18.03.2014 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.

Отже, господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 78, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 317, код ЄДРПОУ 36992710, р/р 2600630518201 в ПАТ «Банк Кредит - Дніпро», МФО 305744) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (79000, м. Львів, вул. Матейка, 8, код ЄДРПОУ 20846070, р/р 28091406 у Львівській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Львів, МФО 325570) заборгованість в розмірі 21880 (двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу та 381 (триста вісімдесят одну) грн. 98 коп. - 3% річних шляхом розтермінування терміном на 3 місяці (в рівних частинах на кожний місяць) наступним чином:

7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн. 66 коп. терміном сплати до 20.05.2014 року;

7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн. 66 коп.терміном сплати до 20.06.2014 року;

7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн. 66 коп.терміном сплати до 20.07.2014 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 317, код ЄДРПОУ 36992710, р/р 2600630518201 в ПАТ «Банк Кредит - Дніпро», МФО 305744) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені юридичної особи Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (79000, м. Львів, вул. Матейка, 8, код ЄДРПОУ 20846070, р/р 28091406 у Львівській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Львів, МФО 325570) судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадять сім) грн. 00 коп.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.04.2014 року