Постанова № 384500, 22.01.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.07 р. Справа № 34/347а

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В. присекретарі судового засідання Тараненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна №1” м. Красноармійськ

До відповідача Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0000362340/0 від04.05.2006року, податкового повідомлення - рішення №0000362340/1 від 29.05.2006року, податкового повідомлення - рішення №0000362340/2 від 11.08.2006року, податкового повідомлення - рішення №0000362340/3 від 12.10.2006року.

За участю

представників сторін:

від позивача Гуреєв М.К. (за дорученням)

від відповідача Луценко С.А. (за дорученням)

По справі була оголошена перерва з 16.01.2007року по 22.01.2007року на 14год.30 хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська - Західна №1” м. Красноармійськ до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000362340/0 від 04.05.2006року у сумі 25208,00грн., основний платіж 16805,00грн., фінансові санкції 8403,00грн., рішення про результат розгляду скарги №7294/3-25-007-2 від 26.05.2006року, податкове повідомлення-рішення №0000362340/1 від 29.05.2006року у сумі 25208,00грн., основний платіж 16805,00грн., фінансові санкції 8403,00грн., рішення про результат розгляду повторної скарги №10330/10/250135 від 26.07.2006року, податкове повідомлення-рішення №0000362340/2 від 11.08.2006року у сумі 24326,00грн., основний платіж 16805,00грн., фінансові санкції 7521,00грн. та рішення про результат розгляду повторної скарги від 04.10.2006року №11200/6/25-0215.

Додатковою заявою від 07 грудня 2006року (вхід.№02-41/48114) позивач змінив вимоги адміністративного позову та просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення №0000362340/0 від 04.05.2006року, податкове повідомлення-рішення №0000362340/1 від 29.05.2006року, податкове повідомлення-рішення №0000362340/2 від 11.08.2006року, податкове повідомлення-рішення №0000362340/3 від 12.10.2006року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невідповідність податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що до безнадійної заборгованості віднесена заборгованість по обставинам, по яким минув термін позовної давнини. Кредиторська заборгованість, яка залишилась нестягнутою по закінченню терміну позовної давнини, згідно пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994року є безповоротною фінансовою допомогою, яка згідно п.п.4.1.6 Закону віднесена позивачем за підсумками податкового 2005року до складу валових доходів.

Позивач доповненням до адміністративного позову змінив позовні вимоги і просить визнати недійсними податкові повідомлення – рішення №0000362340/0 від 04.05.2006року, №0000362340/1 від 29.05.2006року, №0000362340/2 від 1.08.2006року, та додав до адміністративного позову вимогу про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №0000362340/3 від 12.10.2006року.

Позивач заявою від 22.01.2007року (вхід. №02-41/2398) зменшив позовні вимоги і просить визнати недійсним податкове повідомлення – рішення №0000362340/3 від 12.10.2006року. Представник відповідача із зменшенням позовних вимог був ознайомлений у судовому засідання про що свідчить його особистий підпис у лівому нижньому куті заяви, заперечень проти зменшення позовних вимог не надав.

Відповідач у запереченнях від 21 листопада 2006 року (вхід. № 02-41/45073) проти позову заперечує та зазначає, що підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум заборгованості, підлягають включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.

Відповідач вказує, що підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 Закону передбачено, що сума заборгованості відноситься до валових витрат кредитора у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом. У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові витрати.

Відповідач зазначає, що підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного та іншого законодавства відкритим акціонерним товариством “Вугільна компанія” Шахта “Красноармійська - Західна №1” за період 01.01.2005р. по 31.12.2005р. За результатами перевірки відповідачем був складений Акт перевірки № 26-23-6-13498562 від 21.04.2006року.

На підставі Акту перевірки № 26-23-6-13498562 від 21.04.2006року Красноармійською ОДПІ прийняте податкове повідомлення - рішення №0000362340/0 від 04.05.2006року, яким визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 25208,00грн. з них основного платежу 16805,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 8403,00грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0000362340/0 від 04.05.2006року, позивач направив скаргу №1660 від 12.05.2006року до Красноармійської ОДПІ про перегляд податкового повідомлення-рішення. Рішенням від 26.05.2006року №7294/3-25-007-2 Красноармійська ОДПІ залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0000362340/0 від 04.05.2006року, скаргу без задоволення та направила податкове повідомлення-рішення №0000362340/1 від 29.05.2006року, яким позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 25208,00грн. з них основного платежу 16805,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 8403,00грн.

Позивач направив скаргу № 2092 від 07.06.2006року до Державної податкової адміністрації в Донецькій області про перегляд податкового повідомлення-рішення №0000362340/1 від 29.05.2006року та рішення про результат розгляду скарги від 26.05.2006року №7294/3-25-007-2. Рішенням від 22.06.2006року №8621/10/25-013-5 ДПА у Донецькій області продовжила строк розгляду повторної скарги до 10.08.2006року. Рішенням від 26.07.2006року №10330/10/250135 ДПА у Донецькій області скасувала податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 04.05.2006року №0000362340/0 ( від 29.05.2006року №0000362340/1) з податку на прибуток у частині штрафних (фінансових) санкцій у сумі 881,80грн. та в зазначеній частині рішення від 26.05.2006року №7294/3-25-007-2 про результати розгляду первинної скарги, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про результат розгляду первинної скарги залишено без змін та направлено податкове повідомлення-рішення №0000362340/2 від 11.08.2006року про визначення податку на прибуток у сумі 24326,00грн., з неї основний платіж 16805,00грн. та штрафні (фінансові) санкції 7521,00грн.

Позивач направив скаргу від 03.08.2006року №2663 до Державної податкової адміністрації України про перегляд повідомлення-рішення №0000372340/0 від 04.05.2006року, рішення про результат розгляду скарги №7293/3-25-007-2 від 26.05.2006року, повідомлення-рішення №0000372340/1 від 29.05.2006року, рішення про результат розгляду повторної скарги №10330/10/250135 від 26.07.2006року. Рішенням №9064/6/25-0215 від 17.08.2006року ДПА України продовжено строк розгляду скарг до 05.10.2006року. 04.10.2006року ДПА України рішенням №11200/6/25-0215 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000362340/0 від 04.05.2006року (від 29.05.2006року №0000362340/1) з врахуванням рішення ДПА у Донецькій області від 26.07.2006року №10330/10/25-0135, прийнятого за розглядом повторних скарг, в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 97,60грн. та у зазначеній частині рішення №7294/3-25-007-2 від 26.05.2006року та рішення №10330/10/25-0135 від 26.07.2006року, прийняті за розглядом скарг, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення, рішення, прийняті за розглядом скарг залишено без змін.

Відповідач у п.п.2.2 та 2.4 акту перевірки встановив (т.1 а.с.138,140-141), що позивачем порушені вимоги п.п 5.2.1 и.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яким передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), позивачем завищені валові витрати на суму 67219грн. в наслідок списання кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності, оскільки фактично підприємство не понесло ніяких витрат при придбанні товару ( отриманих послуг), що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 16805грн.в тому числі у 1 кварталі 2005року 10520грн., 2 кварталі 2005року 3143грн., 3 кварталі 2005року 2780грн., 4 кварталі 362грн.

З даним висновком акту перевірки суд не може погодитися за наступних підстав:

Як вбачається із бухгалтерської довідки за 2005рік (т.1 а.с.79) позивач при складенні декларацій з податку на прибуток включив до валових доходів суми списаної кредиторської заборгованості у зв’язку із закінченням строку позовної давності у тому числі:

- по розрахункам з постачальниками по наданим послугам за 1 квартал 2005року – 49685грн., 2 квартал 12101грн., 3 квартал 84грн.;

- по розрахункам з постачальниками матеріалів за 1 квартал 2005року – 749грн., 2 квартал 2987грн., 3 квартал 13259грн., 4 квартал 2005року - 1739грн.

Всього на загальну суму 80604грн.

Відповідач у акті перевірки не встановив порушень позивачем формування валового доходу (т.1 а.с.137-138). У поясненнях від 22.01.2006року (вхід. №02-41/2900) відповідач підтверджує, що позивач включив до складу валового доходу суму списаної кредиторської заборгованості у розмірі 80602,79грн. Однак, відповідач вважає, що позивач повинен був одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару 67219,52грн. (без ПДВ), оскільки він фактично не здійснив витрат згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Тобто, між сторонами немає розбіжності щодо наявності у позивача за період з 01.01.2005року по 31.12.2005року кредиторської заборгованості по якій закінчився строк позовної давності за товари та послуги отримані від підприємств, які перелічені у додатку до акту перевірки ( т.2 а.с.25). Спір стосується правомірності зменшення відповідачем валових витрати позивача на суму 67219,52грн. та донарахування податку на прибуток у розмірі 16805грн.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням товарів (наданих послуг) платником податку без їх оплати.

В 2005 р. сплинув термін позовної давності стягнення вартості отриманих позивачем товарів (наданих послуг).

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами і доповненнями) сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. У пункті 4.1 статті 4 цього Закону валовий дохід визначено як загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Слід зазначити, що при визначенні складових валового доходу у підпункті 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до доходів з інших джерел та від позареалізаційних операцій включаються суми безповоротної фінансової допомоги. Тобто, згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону ця сума заборгованості включається до валового доходу.

Підпунктом 1.22.1 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що безповоротною фіндопомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто, загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), загальний строк якого відповідно до ст. 71 глави 5 розділу I Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2004 р.) та ст.257 Цивільного кодексу України ( який діє з 01.01.2004року) встановлюється в 3 роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фіндопомогою.

Тобто, вартість послуг на загальну суму 80604грн. ( 67219,52грн. + 13385 ПДВ), набула статусу безповоротної фіндопомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і у цьому випадку підпадає під дію п.п.4.1.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції після 01.01.2003 р.), яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фіндопомоги.

Матеріалами справи доведено, сторонами підтверджено, що позивач відніс списану кредиторську заборгованість у розмірі 80602,79грн. (з ПДВ) до складу валового доходу за 2005рік.

Суд не може погодитися із твердженням відповідача про те, що позивач одночасно повинен зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару у розмірі 67219,52грн. (без ПДВ), за тих підстав, що відповідно до п. 5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У акті перевірки не встановлено фактів того, що отримані позивачем товари та послуги не були позивачем використані у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Зазначена правова норма передбачає включення до валових витрат не тільки суми витрат фактично сплачених, а також нарахованих. Обмеження на віднесення до валових витрат по придбаним але фактично не оплаченим товарам (роботам, послугам) не встановлені пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Відтак твердження відповідача про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону не відповідає приписам цієї норми.

З огляду на вищенаведене відповідач безпідставно з посиланням на норми п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 16805грн.

Відповідно до п.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними доказами не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення – рішення. Відтак вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від недійсним податкове повідомлення – рішення №0000362340/3 від 12.10.2006року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 16805,00грн. та штрафної санкції у розмірі 8403,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Законом України “Про податок на додану вартість”, Законом України №2181 від 21.12.2000року „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом України від 27.03.91 р. N 887-XII "Про підприємства в Україні", ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення №0000362340/3 від 12.10.2006року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 16805,00грн. та штрафної санкції у розмірі 8403,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна № 1” м.Красноармійськ (85300, м.Красноармійськ, пл. Шибанкова,1а, рахунок 26008301620160 у філії ПІБ м. Красноармійськ, МФО 334497, ЄДРПОУ 13498562) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24.01.2007року.

Суддя Кододова О.В.