Рішення № 38447002, 24.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2014 р. Справа № 914/1068/14

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноніколь-Центр», м. Київ;до відповідача:Львівського комунального підприємства «Магістральне», м. Львів;про:стягнення 12 089,57 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М.Представники сторін: від позивача:Зінченко М.М. - представник (довіреність № 21 від 08.01.2014р.);від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

31.03.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальності «Техноніколь-Центр» до Львівського комунального підприємства «Магістральне» про стягнення 12 089,57 грн.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2014р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.04.2014р.

В судове засідання 24.04.2014р. представник позивача з'явився, через канцелярію суду подав письмове підтвердження в порядку ст. 62 ГПК України, довідку про стан заборгованості відповідача, клопотання про долучення до матеріалів справи документів та письмове обґрунтування заявлених вимог.

Пояснив суду, що 19.04.2013р. між позивачем та ЛКП «Магістральне» укладено Договір № 11 про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу, відповідно до якого позивач (постачальник) зобов'язувався на підставі заявки відповідача (покупця) передати у власність останнього матеріали будівельного призначення, а відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти товар та не пізніше 21 календарного дня оплатити його. Проте, поставлений товар був оплачений відповідачем лише частково, до сплати залишилося 10 910,00 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду.

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, після порушення провадження у справі, відповідачем було повністю погашено заборгованість за вказаним договором у розмірі 10 910,00 грн. Проте, у зв'язку з тим, що відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору в частині внесення оплати за поставлений товар, просить суд стягнути з ЛКП «Магістральне» 958,39 грн. пені та 221,18 грн. три відсотки річних.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 24.04.2014р. не забезпечив, вимог ухвали суду від 01.04.2014р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Беручи до уваги наведене, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноніколь-Центр» (надалі - Позивач) та Львівським комунальним підприємством «Магістральне» (надалі - Відповідач) було укладено Договір про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу № 11 (надалі - Договір), згідно положень якого постачальник (позивач) на підставі заявки покупця (відповідача) зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, а саме матеріали асортимент, кількість та ціна яких визначена в видаткових накладних, що надані постачальником та являють собою невід'ємну частину даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору, позивачем 30.08.2013р. та 11.09.2013р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 23 820,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № ЛВ00004428 від 30.08.2013р., № ЛВ00004738 від 11.09.2013р. Вказані видаткові накладні скріплені печатками сторін Договору та підписами уповноважених представників осіб.

Пунктом 3.1., 3.4. Договору визначено, що загальна сума Договору визначається сумою вартості всіх окремих поставок здійснених за даним Договором. Покупець оплачує поставлену партію товару не пізніше 21 календарного дня з дати поставки, якщо інше не буде узгоджено між сторонами.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи банківських виписок по рахунку, 31.03.2014р. відповідачем в рахунок сплати боргу за Договором перераховано 2 000,00 грн., 01.04.2014р. 4 000,00 грн. та 08.04.2014р. 4 910,00 грн., всього 10 910,00 грн.

Таким чином, одержаний товар відповідач оплатив частково у розмірі 12 910,00 грн., відповідно до сплати залишилося 10 910,00 грн.

Разом з тим, 24.04.2014р. позивачем було подано Довідку від 22.04.2014р. вих. № 332, яка свідчить про те, що заборгованість відповідача за Договором (в частині суми основного боргу) відсутня, натомість існує заборгованість в розмірі 1 179,57 грн., що включає 958,39 грн. пені та 221,18 грн. 3% річних.

Докази сплати відповідачем заборгованості в частині пені та трьох відсотках річних станом на 24.04.2014р., в матеріалах справи - відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що поставлений позивачу товар був оплачений останнім повністю після звернення ТОВ «Техноніколь-Центр» з позовною заявою до суду.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 господарський суд припиняє провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 10 910,00 грн. підлягає припиненню, а решту позовних вимог такими, що підлягають до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В пункті 3.4. Договору його сторони погодили, що покупець оплачує поставлену партію товару не пізніше 21 календарного дня з дати поставки, якщо інше не буде узгоджено між сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, борг за видатковою накладною № ЛВ00004428 від 30.08.2013р. погашався відповідачем частково, його повне погашення відбулося 28.02.2014р., натомість, поставлений товар за видатковою накладною № ЛВ00004738 від 11.09.2013р. оплачений повністю відповідачем лише 08.04.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку.

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 221,18 грн. та 958,39 грн. пені за видатковою накладною № ЛВ 00004428 від 30.08.2013р. та № ЛВ 00004738 від 11.09.2013р. Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та пені, суд приходить до висновку, що розрахунки проведені позивачем є правильними, а тому, вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, а тому, підлягають до задоволення повністю.

Оскільки, спір виник з вини відповідача, а сплата заборгованості була здійснена ним після звернення позивача з даним позовом до суду, то судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Магістральне» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 32А; код ЄДРПОУ 20806797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноніколь-Центр» (01103, м. Київ, вул. проф. Підвисоцького/Драгомирова; код ЄДРПОУ 32046030) 958,39 грн. пені, 221,18 грн. три відсотки річних.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Магістральне» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 32А; код ЄДРПОУ 20806797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноніколь-Центр» (01103, м. Київ, вул. проф. Підвисоцького/Драгомирова; код ЄДРПОУ 32046030) 1 827,00 грн. судового збору.

4. В частині стягнення з ЛКП «Магістральне» на користь ТОВ «Техноніколь-Центр» 10 910,00 грн. основної суми боргу - провадження у справі припинити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2014 р

Суддя Крупник Р.В.