Рішення № 38446581, 23.04.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Баличева М.В.

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 412/11860/13-ц

Провадження № 22ц/782/1233/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

Головуючого: Стахової Н.В.

суддів: Кострицького В.В., Орлова І.В.

при секретарі : Щуровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля»

на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Краснодоні про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року позивач звернувся із вказаним позовом до ПАТ «Краснодонвугілля» про відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позовних вимог вказував, що працюючи у вугільній промисловості, в шкідливих умовах праці - 14 років він отримав виробничу травму та професійне захворювання. Висновком МСЕК від 26.06.2001 року йому первинно встановлено 3 групу інвалідності з 18.06.2001 року, висновком МСЕК від 15.09.2004 року було підтверджено 3 групу інвалідності та встановлено 40 % втрати професійної працездатності з переоглядом. Висновком МСЕК від 17.07.2006 року було встановлено 3 групу інвалідності безстроково. У 2013 році він отримав професійне захворювання, у зв'язку з чим висновком МСЕК від 09.10.2013 року було встановлено 40% втрати працездатності у зв'язку з виробничою травмою та 20% втрати працездатності за професійним захворюванням. Згідно з актом розслідування, причиною хронічного професійного захворювання є наявність шкідливих умов праці - комплекс несприятливих виробничих факторів (працював на протязі тривалого часу в умовах, де технологічний процес та обладнання, що використовується, є причинами виділення вугільно - породного пилу у високих концентраціях, що перевищує нормативні показники).

Посилаючись на те, що ушкодженням здоров»я йому завдана моральна шкода, ОСОБА_2 просив стягнути з ПАТ «Краснодонвугілля» 80 000 грн.

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18.02.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Краснодонвугілля» на користь ОСОБА_2 2000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «Краснодонвугілля» на користь держави 243 грн.60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

ПАТ «Краснодонвугілля» на обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що такі така сума грошового відшкодування моральної шкоди відповідає обставинам справи, вимогам розумності та справедливості.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що позивач з 1971 року по 1992 рік працював на підприємствах вугільної промисловості. З 1979 р. по 1992 р. працював на шахті імені «Дуванна» ПАТ «Краснодонвугілля» та був звільнений за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

10.04.1982 року за час роботи на шахті «Дуванна» з позивачем відбувся нещасний випадок на виробництві, у зв'язку з чим був складений відповідний акт № 38.

З довідки МСЕК за №087933 від 26.06.2001 року ОСОБА_2 було встановлено з 18.06.2001 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з виробничою травмою, отриманою у 1982 році.

Відповідно до Постанови Краснодонського відділення ФССНВ м. Краснодон від 29.10.2001 року позивачу було призначено одноразову допомогу та щомісячні грошові виплати.

Повторними переоглядами 20.06.2002р, 15.09.2004 р. підтверджена встановлена 40% втрата професійної працездатності та ІІІ група інвалідності (нещасний випадок на виробництві), що підтверджується відповідними витягами з актів огляду МСЕК.

17.07.2006р. ОСОБА_2 безстроково було встановлено 40% втрати професійної працездатності з 01.07.2006 р у зв'язку з виробничою травмою та ІІІ група інвалідності, що вбачається з виписки акту огляду МСЕК за № 013166.

Згідно з висновком МСЕК від 09.10.2013 року за № 224073 ОСОБА_2 з 08.10.2013 року встановлено безстроково 60% втрати професійної працездатності сукупно, з них: 40% - по виробничі травмі 10.04.1982 року, 20% - пневмоконіоз (професійне захворювання) первинно, ІІІ група інвалідності - нещасний випадок на виробництві.

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за № 20 від 29.07.2013 року, затвердженого начальником відокремленого підрозділу Краснодонського МРУ Головного управління Держсанепідслужби в Луганській області встановлено наявність шкідливих умов праці у професіях за якими працював позивач, що пов'язані зі шкідливими та важкими умовами праці згідно з атестацією робочих місць. Встановлений діагноз - пневмоконіоз, ЛН І-ІІ ст.. професійне захворювання, встановлено перше, супутній діагноз - ІХС, гіпертонічна хвороба ІІІ ступеню, СН І-ІІ ст.. Залишкові явища перенесеної ЗЧМТ у вигляді посттравматичної енцефалопатії ІІ ст.. з астенічним синдромом. Хронічна вертеброгенна люмбалгія. З боку відповідача в особі посадових осіб встановлено порушення вимог Закону України «Про охорону праці», Правила безпеки у вугільних шахтах.

Зазначені обставини повністю відповідають матеріалам справи.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюються ст. 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тобто, відшкодування моральної шкоди на підставі ст.. 237 -1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати та лише за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин та наявності вини власника або уповноваженого ним органу.

Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди позивач зазначав про те, що внаслідок отриманого професійного захворювання та виробничої травми він став інвалідом, відчуває постійний головний біль, гострий біль у хребті та шийному відділенні, страждає нападами епілепсії, хворобливий стан змушує його постійно лікуватися, проходити обстеження у лікарів, порушено його нормальні життєві зв'язку, він змушений додавати додаткових зусиль для організації свого життя та здоров»я,

Суд першої інстанції дійшов вірного правового висновку про відшкодування на підставі ст. 237-1 КЗпП України моральної шкоди

Разом з тим, судова колегія вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 2000 грн. не відповідає обставинам справи, оскільки ушкодження здоров»я людини згідно із ст.. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, тому, враховуючи характер порушення прав позивача, глибини та тривалості моральних страждань позивача, значне погіршення стану його здоров»я, тяжкість і істотність вимушених змін після втрати професійної працездатності в результаті професійного захворювання, яке виникло через роботу тривалого часу в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці, наслідки у вигляді стійкої втрати професійної працездатності 20% та потреба у медикаментозному лікуванні по показанням по професійному захворюванню, судова колегія визначає розмір такого відшкодування у 5000 грн.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Краснодонвугілля» про те, що позивачем не доведений факт спричинення моральної шкоди та наслідки спричинення моральної шкоди, не заслуговує на увагу з наступних підстав. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадках відсутності вищевказаних доказів.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду та вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу наявний, оскільки він несе фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоров'я від отриманих професійних захворювань, 20 % втрати професійної працездатності, змушений постійно тривалий час лікуватися, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності висновку експертизи про наявність завдання позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я, то колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі, якщо відповідач не погоджується з доводами позивача про наявність моральної шкоди та її розміру, то відповідач, відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України, не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення такої експертизи.

Відповідне клопотання відповідачем суду не заявлялось.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що якщо позивач надав докази завдання йому моральної шкоди, довів цими доказами певний її розмір і не просив суд про призначення медико-соціальної експертизи, то суд не має підстав для відмови в позові чи в призначенні експертизи з власної ініціативи, оскільки це не передбачено положеннями ЦПК України, які мають суто змагальний характер доказування

Доводи апелянта ПАТ «Краснодонвугілля», що позивачем пропущено строк звернення до суду, судова колегія вважає такими, що не заслуговують на увагу, так як позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід змінити та ухвалити по справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.. 303, 307, п.3, ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року змінити, збільшивши суму стягнутої з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди з 2000 грн. до 5000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :