Рішення № 38446017, 24.04.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів Пеерпелюк І.Б., Яремка В.В.

секретарів Кусяка М.Д., Собчук І.Ю.

за участю сторін та їх представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2013 року,

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна.

Посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, після чого відкрилася спадщина. Спадкоємцями є вона та її брат ОСОБА_2- відповідач у справі.

4 січня 2011 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину майна, яке розташоване в с.Бочківці, Хотинського району.

У зв'язку з тим, що між нею та відповідачем виникають непорозуміння та спори з приводу користування та управління спадковим майном, просила поділити спірне майно і виділити їй частку загальною площею 95,10 кв.м. у спільній власності, згідно п'ятого варіанту поділу, у відповідності до висновку експерта.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Постановлено в рахунок поділу спадкового майна ОСОБА_1 виділити і визнати за нею право власності на 42/100 ідеальних долей житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, а саме: по житловому будинку літ. «А» приміщення: 1-1 частину коридору 6.00кв.м. 1-7 сіни 6.20кв.м., 1-8 коридор 9.00 кв.м., 1-9 кімната 16.10 кв.м., 1-10 кімната 14.00 кв.м., всього по першому поверху 51.30 кв.м., по мансарді:

№22ц-206/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Гергележиу Р.Ф.

Категорія 37 Доповідач Чупікова В.В.

1-11 частина коридору 9.90 кв.м., 1-13 коридор 2.90 кв.м., 1-14 кімната 12.50 кв.м., всього по мансарді 25.30 кв.м., а всього загальна площа приміщень 76.6 0 кв.м., на загальну суму 99 412 грн., літню кухню літ «В» вартістю 64 104 грн., навіс літ. «Г» - 3 205 грн., 1/2 огорожі вартістю 6 410 грн., 1/2 замощення вартістю 641 грн. 00 коп., а всього майна на загальну суму 173 768 грн.

В рахунок поділу спадкового майна ОСОБА_2 виділено і визнано право власності на 58/100 ідеальних долей житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, а саме: по житловому будинку літ. «А» приміщення: 1-1 частину коридору визнати 14.10кв.м., 1-2 кімната 16.00кв.м., 1-3 кімната 13.90кв.м., 1-4 кухня 4.20кв.м., 1-5 ванна 6.10кв.м., 1-6 кімната 28.60кв.м., всього по першому поверху 82.90кв.м., по мансарді: 1-11 частина коридору 9.20кв.м., 1-12 кімната 15.70кв.м., всього по мансарді 24.60кв.м., а всього загальна площа приміщення 107, 5 кв.м., на загальну суму 127 205 грн., гараж літ. «Б» вартістю 35 257 грн., вбиральню літ. «Д» вартістю 1 603 грн., 1/2 огорожі вартістю 6 410 грн., 1/2 замощення вартістю 641 грн., а всього майна на загальну суму 171 216 грн.

Зобов'язано сторін провести необхідні роботи згідно заключення спеціаліста для ізолювання будинку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію по поділу спадкового майна в сумі 1 882 грн.

Вирішено питання відносно розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі останній просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги по суті заявлених вимог.

Вважає, що прийняте рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує цілий ряд норм чинного законодавства.

Посилається на те, що експертним дослідженням надано п'ять варіантів поділу спільного часткового майна.

Вважає, що при розподілі за 3 варіантом експертного дослідження першому співвласнику припадає 74.20 кв.м. житлової площі, а другому співвласнику лише 42,60 кв.м. Так-як на с.22 експертного дослідження зазначено, що приміщення 1-9, яке переходить другому співвласнику необхідно переобладнати під кухню, то площа житлового приміщення зменшується іще на 16.10 кв.м. і буде становити лише 26.50 кв.м. Фактично при такому варіанті розподілу перший співвласник отримує 74.20 кв.м. житлової площі а другий співвласник лише 26.50 кв.м., що складає лише 22, 68 % загальної житлової площі.

Судом не було взято до уваги, що при п'ятому варіанті розподілу, який пропонував позивач, розбіжність у житловій площі була б мінімальною і складала б лише 0.4 кв.м., що є практично ідеальним поділом в рівних долях.

Посилаючись на викладене просить визнати за позивачкою ОСОБА_1 частку у спільній власності згідно 5 варіанту поділу висновку експерта №13041 від 20 травня 2013 року, а саме як другому співвласнику виділити приміщення житлового будинку літ. А-1: 1-ий. поверх приміщення 1-1 частину коридору площею 8.90 кв.м, приміщення 1-6 частину кімнати площею 15.60 кв.м, приміщення 1-7 сіни площею 6.20 кв.м, приміщення 1-8 коридору площею 9.00 кв.м, приміщення 1-9 кімнати площею 16.10 кв.м, приміщення 1-10 кімнати площею 14.00 кв.м, всього по першому поверсі площею 69.80 кв.м.. Мансарда приміщення 1-11 частину коридору площею 9.90 кв.м,, приміщення 1-13 коридору площею 2.90 кв.м, приміщення 1-14 кімнати площею 12.50 кв.м, а всього по мансарді площею 25.30 кв.м. і всього загальною площею приміщень 95,10 кв.м.

Другому співвласнику, визнати яким просить ОСОБА_1, згідно висновку експерта №13041 від 20 травня 2013 року слід надати такі господарські споруди: гараж літ. Б питомою вагою 11/100 вартістю 35 257 грн., навіс літ. Г питомою вагою 1/100 вартістю 3 205 грн., ? огорожі літ. №1-2 питомою вагою 2/100 вартістю 6 410 грн., ? замощення літ. II питомою вагою 2/1000 вартістю 641 грн.

Першому співвласнику додатково влаштувати зовнішні або внутрішні сходи для сполучення з приміщенням другого поверху, що відводяться йому, та влаштувати віконний проріз в частині приміщення 1-6 площею 13,00 м-2, що відводиться йому, а другому співвласнику додатково влаштувати нові дверні прорізи між приміщеннями 1-6 та 1-8; переобладнати приміщення 1-9 під кухню.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_1, її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених в ній та зазначили, що погоджуються за рахунок позивачки провести всі будівельні роботи, які необхідно проводити для реалізації 5-го варіанту розподілу будинку з метою виділення позивачці та відповідачу відокремленої частини будинку кожному.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, зазначили,що відповідач погоджується за свій рахунок провести всі будівельні роботи, які вказані у висновку спеціаліста, для реалізації 3-го варіанту розподілу будинку з метою виділення позивачці та відповідачу відокремленої частини будинку кожному.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка являлася матір'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_1(а.с.7).

27 квітня 2010 року ОСОБА_4 склала заповіт, зареєстрований у реєстрі №67, згідно з яким остання заповіла сторонам по ? частки майна, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1(а.с.9).

25.01.2011 року за позивачкою зареєстровано право спільної часткової власності в частці ? на житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1(а.с.10).

Відповідно до ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності , може бути поділено в натурі між спвіввласниками.

Пунктом 7 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 4.10.1991 року із змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» встановлено, що при поділі в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток, то суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться за наявності дозволу на це виконавчого комітету місцевої ради.

Висновком спеціаліста встановлено, що дійсна (ринкова) власність житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою : АДРЕСА_1 станом на час розгляду справи складає 320518 грн.(а.с.29). Висновок спеціаліста щодо дійсної вартості спірного майна сторонами не оспорюється. А тому доводи апелянта, що суд першої інстанції не з'ясував дійсну вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами є безпідставними.

З вказаного висновку спеціаліста вбачається, що загальна площа будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 184,1 кв. м. (1/2 до 1/2 ) становить 92,5 кв. м. Наявна технічна можливість розподілу житлового будинку з облаштуванням окремих входів, кімнат, кухонь, підсобних приміщень, що відповідали б вимогам діючих Державних будівельних норм в співвідношенні близькому до ідеальних часток відповідно до п'яти варіантів розподілу. Обидві сторони не погоджуються з розподілом житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, визначеними у висновку спеціаліста згідно першого, другого та четвертого варіантів розподілу.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач ОСОБА_2 та його представник пояснювали, що розподіл будинку по третьому варіанту відповідає такому порядку користування будинком, який склався ще при житті спадкодавця, що відповідач затратив кошти на ремонт та підтримання в належному стані цієї частини будинку, що він разом із сім'єю в кількості чотирьох чоловік у вказаній частині постійно проживає і це є його єдине житло, а позивачка має інше житло, в якому постійно проживає. Наведене відповідачем та його представником позивачка належними та допустимими доказами не спростувала. Крім цього наведені відповідачем обставини об'єктивно підтверджуються довідкою виконавчого комітету від 05.11.2013 року про склад сім'ї відповідача та проживання її в спірному будинку(а.с.97), ксерокопією його паспорту(а.с.103).

Звітом про проведення технічного огляду і оцінки стану житлового будинку і господарських споруд від 19.03.2014 року встановлено, що розподіл спірного житлового будинку і господарських споруд по третьому варіанту розподілу згідно висновку спеціаліста №13041 технічно можливий, відповідає будівельним, протипожежним та санітарним нормам і правилам(а.с.162-174).

Розподіл спірного об'єкту нерухомого майна, як по третьому так і по п»ятому варіанту розподілу, на якому наполягає апелянт, потребує переобладнання та перепланування.

Статтею 152 ЖК України визначено, що переобладнання і перепланування житлового будинку, що належить громадянам на праві приватної власності провадиться, з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів.

Розглянувши заяви обох сторін у даній справі, виконавчий комітет Бочковецької сільської ради Хотинського району відмовив позивачці ОСОБА_1 в дачі дозволу на переобладнання житлового будинку по п»ятому варіанту його розподілу та дав дозвіл відповідачу ОСОБА_2 на переобладнання та перепланування цього будинку по третьому варіанту розподілу нерухомого майна(а.с.182,183).

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку поділивши жилий будинок між сторонами по третьому варіанту розподілу згідно висновку спеціаліста №13041, та виділивши:

- позивачці у власність у житловому будинку приміщення, як другому співвласнику загальною площею 76,60 кв.м. ( реальна частка у вартості будинку 42/100, що на 15,45 кв. м. менше ідеальної частки в грошовому еквіваленті на 16946 грн. менше ідеальної частки);

- відповідачу у власність у житловому будинку приміщення, як першому співвласнику загальною площею 107,5 кв.м. ( реальна частка у вартості будинку 58/100, що на 15,45 кв. м. більше ідеальної частки в грошовому еквіваленті на 16946 грн. більше ідеальної частки(а.с.30-31, 45-46).

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції правильно поділив між сторонами господарські будівлі та споруди загальною вартістю 118592 грн.( 118592 грн. : 2 = 59296 грн. - ідеальна вартість ? частини) по другому варіанту розподілу, що відповідає третьому варіанту поділу житлового будинку, а саме:

- виділив у власність позивачці ОСОБА_1, як другому співвласнику, літню кухню літ «В» вартістю 64 104 грн., навіс літ. «Г» - 3 205 грн., 1/2 огорожі вартістю 6 410 грн., 1/2 замощення вартістю 641 грн. 00 коп. всього 74360 грн.(реальна її частка у вартості господарських споруд становить 63/100, що на 15064 грн. більше ідеальної)(а.с.32, 51);

- виділив у власність відповідачу ОСОБА_2, як першому співвласнику, гараж літ. «Б» вартістю 35 257 грн., вбиральню літ. «Д» вартістю 1 603 грн., 1/2 огорожі вартістю 6 410 грн., 1/2 замощення вартістю 641 грн. всього 44232 грн. реальна його частка у вартості господарських споруд становить 37/100 на 15064 грн. менше ідеальної(а.с.32,51).

У зв'язку з тим, що по обраному варіанту розподілу зменшився розмір частки позивачки у житловому будинку з 50/100 до 42/100 , то суд першої інстанції визначив та стягнув на її користь грошову компенсацію у розмірі 1882 грн.( 16946 грн. - 15064 грн.).

Разом з тим, суд першої інстанції у рішенні не визначив хто із сторін зобов'язаний провести перепланування та які перепланування для реалізації третього варіанту розподілу житлового будинку, чим неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для справи.

Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду шляхом доповнення резолютивної частини рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2013 року наступним:

Для реалізації третього варіанту розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 з метою виділення позивачці ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 відокремленої частини будинку кожному, зобов'язати відповідача ОСОБА_2 за його рахунок:

- влаштувати сходи для сполучення з приміщенням 1-12;

- ліквідувати дверний проріз між приміщенням 1-11 та 1-12;

- розділити енергоносії;

- влаштувати перегородку в приміщенні 1-1, розділивши його на дві частини площами 14,1 кв. м. та 6.0 кв. м.

Зобов'язати ОСОБА_1 за її рахунок переобладнати приміщення 1-9 під кухню».

В решті рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2013 року необхідно залишити без змін, доводи апелянта не дають підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення вимог позивачки.

Відповідно до ч.4 ст.79 ЦПК України не підлягають до задоволення вимоги апелянта про відшкодування з відповідача на користь позивачки 3200 грн., оскільки експертиза у справі не проводилася.

На підставі ст. 367 ЦК України, п.7 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 4.10.1991 року із змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», ст.152 ЖК України та керуючись. Ст.ст.209,218, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2013 року змінити, доповнивши резолютивну частину рішення наступним:

«Для реалізації третього варіанту розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 з метою виділення позивачці ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 відокремленої частини будинку кожному зобов'язати відповідача ОСОБА_2 за його рахунок:

- влаштувати сходи для сполучення з приміщенням 1-12;

- ліквідувати дверний проріз між приміщенням 1-11 та 1-12;

- розділити енергоносії;

- влаштувати перегородку в приміщенні 1-1, розділивши його на дві частини площами 14,1 кв. м. та 6, 0 кв. м.

Зобов'язати ОСОБА_1 за її рахунок переобладнати приміщення 1-9 під кухню».

В решті рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: