Ухвала суду № 38445089, 16.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

—————————————————————

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 2а-6649/12/1470

Категорія: 8.3.4

Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 274050,0, –

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року ТОВ "Промхімскло" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що в серпні 2010 р. подав до ДПІ декларацію з ПДВ, а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких заявив до відшкодування ПДВ в розмірі 274050,0 грн. В листопаді того ж року ДПІ провела перевірку, якою підтвердила правомірність відшкодування Товариству вказаної суми ПДВ, але незважаючи на це, до теперішнього часу податок залишився не відшкодованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Відшкодовано з Державного бюджету України ТОВ "Промхімскло" (ЄДРПОУ 25373713, р/р 26153303431883 в ПАТ "Промінвестбанк") бюджетну заборгованість з ПДВ за серпень 2010 р. в сумі 274050,0 грн.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2010 р. товариство подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 р., в якій в рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" задекларувало 274050,0 грн. Одночасно із декларацією Товариство подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та відповідний розрахунок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має підтверджене у встановленому законодавством порядку право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість".

За змістом ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час подання податкової декларації, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В ході судового розгляду встановлено, що у жовтні 2010 р. відповідач 1 провів позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 р., результати якої оформленні довідкою № 8461/07-024/25373713 від 2 листопада 2010 р. Як зазначено у висновку довідки, за наслідками перевірки підтверджений заявлений позивачем до відшкодування ПДВ в розмірі 274050,0 грн.

На підставі ст. 200 п. 200.15. ПК України передбачає, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Вказана норма наводить на висновок про те, що поданням даного адміністративного позову позивач розпочав процедуру судового оскарження, а тому його висновок відкликаний в силу приписів вищенаведеної норми ПК України.

Слід також зазначити, що податковий орган до своїх заперечень не надав висновок, який він вважає відкликаним з Казначейства, а із змісту заперечень останнього вбачається, що такий висновок до нього взагалі не надходив, з чого суд робить висновок про те, що ДПІ не виконала свій обов'язок передбачений ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Помилковим є позиція податкового органу щодо пов'язаності із цим адміністративним позовом початку процедури судового оскарження, як це передбачено ст. 200 п. 200.15. ПК України.

Зазначена норма надає платнику податків право оскаржити за його вибором в адміністративному або судовому порядку результати перевірки у випадку, коли він не погоджується із розміром ПДВ, який визначений податковим органом до відшкодування, тобто між сторонами виникає спір щодо розміру бюджетного відшкодування. В даній справі такий спір відсутній - позивач не оскаржує розмір бюджетного відшкодування ПДВ, цим позовом він захищає своє право на отримання відшкодування, яке, незважаючи на позитивний висновок за наслідками перевірки, не проводиться більше двох років. Також варто зауважити, що ст. 200 п. 200.15. ПК України не наділяє ДПІ правом відкликати свій висновок - в ній йдеться тільки про обов'язок повідомити орган казначейства про початок процедури оскарження.

Отже, маючи підтверджене у встановленому законодавством порядку право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 274050,0 грн., позивач не може його реалізувати в інший спосіб, як шляхом подання позову про стягнення цієї суми.

Стосовно доводів податкового органу про звернення ТОВ "Промхімскло" із цим позовом поза межами строку, визначеного ст. 99 ч. 2 КАС України, слід зауважити наступне.

За змістом ст. 99 ч. 2 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В той же час, частиною 3 цієї ж статті передбачено, що іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) було визначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З набранням чинності ПК України, який визначає порядок бюджетного відшкодування ПДВ на теперішній час, правове регулювання даного питання залишилось незмінним - ст. 102 п. 102.5. ПК України також надає позивачу 1095 днів для подання відповідного позову, а тому строк на звернення до адміністративного суду із даним позовом спливає в листопаді 2013 р., тоді як позивач подав його в грудні 2012 р.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі № 2а-6649/12/1470 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян