Постанова № 38444471, 23.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 808/1216/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Стратулат С.В.;

за участю:

представника позивача - Манохіна А.А.;

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства «Роніс»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року Приватне підприємство «Роніс» (далі - ПП «Роніс», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0006761501 про нарахування штрафу з податку на прибуток у розмірі 3 722,40грн.;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Міндоходів у Запорізькійобласті про результати розгляду первинної скарги вих. №317/10/08-01-10-04-20 від 28.01.2014.

Представник позивача позов підтримав та просив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судові засідання 05.03.2014, 25.03.2014, 14.04.2014 та 23.04.2014 не з'являвся, жодних клопотань та заперечень на позов до суду не надсилав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням приписів статті 41 та 128 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані документи судом установлені наступні обставини.

08.11.2012 позивач надав до ДПІ у Орджонікідзевському районі податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року та додаток ВП. У декларації в р.23 «Збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивнее значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + позитивне значення (рядок 22 - рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється) розділу «Самостійне виправлення помилок» - помилково збільшив податкове зобов'язання та видобразив 19 592грн.

Указана помилка виправлена ПП «Роніс» під час подання декларації з податку на прибуток за 2012 рік, у якій відобразив податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного (звітного) періоду (рядок 14 - рядок15): мінус 19167грн. Декларація подана до ДПІ у Орджонікідзевському районі 23.01.2013 та рити мана відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

27.02.2013 між позивачем та відповідачем підписаний акт №83, зі змісту якого вбачається, що ПП «Роніс» сплачено пеню у розмірі 439,51грн. та суму податку у розмірі 425 грн. Нараховано (зменшено) суму податкового зобо'язання: мінус 19167грн.

07.11.2013 ДПІ у Орджонікідзевському районі проведено камеральну перевірку ПП «Роніс», за результатами якої складений акт №403/15-07/32518657. Проведеною перевіркою встановлено та у акті зафіксоване порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасно сплачено узгоджено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 19167грн. (555 + 18612).

Позивач надав до ДПІ у Орджонікідзевському районі заперечення на акт, проте листом від 11.11.2013 відповідач повідомив, що висновки акту є правильними.

15.11.2013 ДПІ у Орджонікідзевському районі винесене податкове повідомлення-рішення №0006761501 та нараховано позивачу штраф у розмірі 20% у сумі 3722,40грн. від погашеної суми податку 18612грн.

Позивач оскаржив указане рішення до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, проте рішення про результати розгляду первинної скарги від 28.01.2014 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0006761501 та рішення про результати розгляду первинної скарги вих. №317/10/08-01-10-04-20 від 28.01.2014 протиправними позивач звернувся до суду та просить їх скасувати.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Згідно із п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Внесення змін до податкової звітності регулюється положеннями ст. 50 ПК України, приписами якої встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно із п. 120.1 ст. ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.120.2 ст.120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сума податку на прибуток у податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року помилково завищена, а тому, у відповідності до приписів ПК України, штрафи не застосовуються.

Допущена позивачем помилка самостійно виправлена під час подання декларації з податку на прибуток за 2012 рік, у відповідності до приписів ст.50 ПК України. Декларація подана до ДПІ у Орджонікідзевському районі 23.01.2013, тобто, до проведення перевірки та складання акту за її результатами (перевірка проведена 07.11.2013).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що застосування відповідачем до підприємства штрафу на підставі ст.126 ПК України є необґрунтованим.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги вих. №317/10/08-01-10-04-20 від 28.01.2014, то у цій частині позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із п.56.2 ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (п.56.18 ст.56 ПК України).

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (п.56.19 ст.56 ПК України).

Із справи вбачається, що 15.11.2013 ДПІ у Орджонікідзевському районі винесене податкове повідомлення-рішення №0006761501 та нараховано позивачу штраф у розмірі 20% у сумі 3722,40грн. від погашеної суми податку 18612грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та надав до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області скаргу на указане вище рішення, проте рішенням про результати розгляду первинної скарги від 28.01.2014 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Тобто, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору, а рішення за результатом розгляду скарги підприємства не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання.

Під час процедури адміністративного оскарження жодного нового рішення про нарахування позивачу грошового зобов'язання не приймалось. Таким чином, рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги вих. №317/10/08-01-10-04-20 від 28.01.2014 винесене під час досудового порядку вирішення спору, не створило нових зобов'язань для позивача, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, проти позову не заперечив, правомірність оскаржуваного рішення суду не довів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у частині скасування податкового повідомлення-рішення №0006761501 від 15.11.2013.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006761501 від 15.11.2013, винесене Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про нарахування штрафу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3722,40грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (код ЄДРПОУ 00213428) судовий збір у розмірі 91,35 грн. (дев'яносто одна грн. 35 коп) Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник