Ухвала суду № 3844382, 26.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-17911/08                              Головуючий у І інстанції – Добрянська Я.І.

                                                                                        Суддя-доповідач - Зайцев М.П. 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    26 травня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                               головуючого – судді Зайцева М.П.

                              суддів                          Мамчура Я.С., Усенка В.Г.

                              при секретарі              Яковенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою  Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Оболонь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП,  -

В С Т А Н О В И В :

Спеціалізованою державною податковою інспекцією в м. Києві по роботі   з великими платниками податків (далі – відповідач)  за результатами виїзної планової перевірки яка проходила в період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006р. було складено акт №410/40-2/05391057 від 14.05.07р., в якому СДПІ по роботі з ВПП були зафіксовані порушення п. 4.7 ст. 4 Закону України  «Про податок на додану вартість». На підставі цього у відповідності до Закону України від 21.12.2000р. № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»  були винесені  податкові повідомлення – рішення:

- від 17.05.2007 р. № 000354020/0 на суму 2789 794,50 грн., з яких 1401141, 00 грн., основний платіж та 1 388653, 50 грн. – штрафні санкції;

- від 02.07.2007 р. № 0000444020/2 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141, 00 грн., основний платіж  та 700570,50 грн. – фінансові санкції;

- від 13.09.2007 р. №    № 0000444020/2 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141, 00 грн., основний платіж  та 700570,50 грн. – фінансові санкції; 

- від 26.11.2007 р. № 0000444020/2 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141, 00 грн., основний платіж  та 700570,50 грн. – фінансові санкції.

 Не погоджуючись із зазначеними повідомленнями – рішеннями 05 грудня 2007 року ЗАТ «Оболонь»  звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва  з позовом  до СДПІ по роботі з ВПП про визнання не законними та скасування вказаних вище податкових повідомлень – рішень СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2008 р. позовні вимоги ЗАТ «Оболонь» задоволені повністю.

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду від 28.02.2008 р. по справі № 6/246 Спеціалізована державна податкова інспекція в м. Києві звернулась з апеляційною скаргою до Апеляційного адміністративного суду м. Києва в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 28.02.2008 р. по справі № 6/246 прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Оболонь» повністю відмовити.

  В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП в м. Києві обґрунтовує свої вимоги тим, що окружним адміністративним судом м. Києва порушено п. 4.7 ст. 4 , пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.4. п. 7.4 ст.7 пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України  «Про податок на додану вартість». Також, апелянт вказує на факт встановлення перевіркою СДПІ нікчемність правочинів по здійсненню будівництва стадіону по вул. Північній, 26 та на підставі цього апелянтом зроблений висновок про неправомірність відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів вчинення такого правочину та відповідно включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих у зв’язку з виконанням робіт по будівництву. Крім того, апелянт посилається на факт порушення ЗАТ «Облонь» ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» та Закону України від 16.07.99р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

СДПІ по роботі з ВПП в м. Києві також в обґрунтування недійсності договору комісії  укладеного між ЗАТ «Оболонь» та громадським об’єднанням ФК «Оболонь» посилається на норми ст.ст. 202, 203, 215, 216, 331, 375, 376  Цивільного кодексу України.    

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з’явились в судове засідання. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП не підлягає задоволенню, а постанова суду – залишається без змін з наступних підстав.

У відповідності до ч.1  п. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду – без змін якщо прийде до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі а постанова винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, в ході судового засідання, колегією суддів апеляційного суду м. Києва встановлено, що між ЗАТ «Оболонь» та об’єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь» був укладений договір комісії № 32/11 – 03 від 14.10.2003р. та додаткові угоди до договору № 1 від 14.08.2006р., № 2 від 05.09.2006р., № 3 від 15.01.2007р.відповідно до якого ЗАТ «Оболонь» є комісіонером об’єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь» є комітентом.

У відповідності до п.1.1 вказаного договору  комісіонер від свого імені але за рахунок та інтересах комітента укладав договори з ТОВ «Атлас Ворд Білдінг системз Україна», ЗАТ «Аеробуд», ТОВ «Ерарембуд», ТОВ «Будосонова» та іншими підприємствами які були направлені на побудову стадіону для об’єднання громадян «Футбольний Клуб «Оболонь».

Сума ПДВ в розмірі 1338635, 50 грн. за результатами укладених договорів була віднесена ЗАТ «Оболонь» до податкового кредиту. 

На думку колегії, судом першої інстанції правильно застосовано положення абз. 3 пп. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому вказано, що у разі коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі— комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі— комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов’язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонерата відповідно зроблено вірний висновок про відповідність дій ЗАТ «Оболонь» Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо порушень ЗАТ «Оболонь»  пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.4. п. 7.4 ст.7 пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України  «Про податок на додану вартість» то на думку колегії судів дані доводи всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України. доказовою базою не обґрунтовані

Доводи апелянта про порушення вимог ст. ст. 202, 203, 215, 216, 331, 375, 376  Цивільного кодексу України ґрунтуються на суб’єктивному припущенні апелянта та не відповідає дійсності. Колегією суддів апеляційного адміністративного суду встановлено, що договір № 32/10-03 від 14.10.2003 р. який укладено між ЗАТ «Оболонь» та Об’єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь» повністю відповідає загальним вимогам законодавства додержання яких необхідне для дійсності угод та вимогам ст.ст. 179, 180, 202, 203, 207, 208, ч.3, 4 ст. 213, 237, 238, 239, 245,  1011 – 1028 ЦК України.

У відповідності до 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

 Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, – нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину недійсним - судовому розгляду не підлягають.

У таких випадках органи державної податкової служби на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вправі звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Крім того, висновок СДПІ по роботі з ВПП про порушення ЗАТ «Оболонь» вимог абз. 2 ч. 1 ст.1 Закону України  «Про відповідальність підпиємств, їх об’єднань установ та організацій за порушенняв сфері містобудування» спростовується п. 5.2 Договору  № 32/10-03 від 14.10.2003 який укладено між ЗАТ «Оболонь» та Об’єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь» відповідно до якого комісіонер не несе відповідальності за порушення комітентом вимог законодавства в сфері землекористування, проектування та будівництва.

Крім того, відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті особи, щодо яких встановлено ці обставини. Так, постановою господарського суду м. Києва від 05.10.2006 р. визнано протиправною та скасовано постанову управління державного архітектурно – будівельного контролю Київської міської державної адміністрації № 54/1 від 01.08.2006 р. якою застосовано штрафні санкції до ЗАТ «Оболонь» за правопорушення в сфері містобудування, так як ЗАТ «Оболонь» не є замовником будівництва та не є суб’єктом накладання штрафу при проведенні будівельних робіт стадіону. Ухвалою господарського апеляційного суду м. Києва від 18.01.07р. по справі № 6/486 - А постанову господарського суду м. Києва залишено без змін.

Враховуючи обставини викладені вище, та той факт, що ст.2 Закону України «Про відповідальність підпиємств, їх об’єднань установ та організацій за порушенняв сфері містобудування» визначений перелік органів які здійснюють контроль за дотриманням законодавства при виконанні будівельних робіт, до якого не входить СДПІ по роботі з ВПП у м. Києві, що підтверджується також ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ч.2 ст. 19 Конституції України, - даний  довод апелянта не приймається до уваги апеляційним адміністративним судом.

Також, в ході судового засіданні ЗАТ «Облолонь» надало документи підтверджуючі отримання об’єднанням громадян «Футбольний Клуб «Оболонь» дозволу на виконання будівельних робіт № 0896 – Об/Ш від 12.11.2008р. із будівництва стадіону за адресою: вул. Північна, 26 у Оболонському районі м Києва, та затверджено проект стадіону, висновок Київдержекспертизи від 18.07.2008 р. № 5561.

Щодо доводів СДПІ по роботі з ВПП Закону України від 16.07.99р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» то застосування судом першої інстанції положення ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.99р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджує факт відсутності порушень ЗАТ «Оболонь» казаного вище закону.

               Таким чином, апеляційна скарга СДПІ  у м. Києві по роботі з ВПП, за результатами розгляду апеляційним адміністративним судом м. Києва матеріалів справи, залишається без задоволення. 

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу  Спеціалізованої державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2008 року – залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 28 травня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 Головуючий-суддя:                                                                                        М.П. Зайцев.

      судді:                                                                                                                       Я.С. Мамчур.

                                                                                                                   В.Г. Усенко.