Ухвала суду № 38442608, 24.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року м. Київ К/800/290/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Кременчуцької виправної колонії №69 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 816/908/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Полтавській області до Кременчуцької виправної колонії №69 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року Державна фінансова інспекція в Полтавській області звернувся в суд з позовом до Кременчуцької виправної колонії №69 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила зобов'язати виконати вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, а саме: пункту 5 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 30.07.2012р. № 01-14/2268.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Кременчуцька виправна колонія №69 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області не забезпечила виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, а саме: пункту 5 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 30.07.2012р. № 01-14/2268.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 4 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Зобов'язана Кременчуцька виправна колонія № 69 управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області виконати пункт 5 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 30.07.2012 року № 01-14/2268, а саме: провести відновлення касових видатків загального фонду, шляхом перерахування коштів в сумі 142464 грн. спеціального фонду до загального фонду кошторису.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Кременчуцька виправна колонія №69 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 23.05.2012р. по 11.07.2012р. Кременчуцькою об’єднаною державною фінансовою інспекцією проведена планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності Кременчуцької виправної колонії №69 управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області за період з 01.01.2010р. по 31.05.2012р. за результатами якої складений акт від 13.07.2012р. № 01-21/119.

Кременчуцькою об’єднаною державною фінансовою інспекцією 30.07.2012р. відповідачу пред'явлена вимога про усунення виявлених ревізією порушень № 01-14/2268 (Далі – Вимога).

Згідно п.5 Вимоги зобов’язано відповідача провести відновлення касових видатків загального фонду, шляхом перерахування коштів в сумі 142464,00 грн. спеціального фонду до загального фонду кошторису. Зазначений пункт Вимоги відповідачем не виконаний.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року у справі № 2а-1670/6882/12 за позовом Кременчуцької виправної колонії № 69 управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області до Кременчуцької об’єднаної державної фінансової інспекції в Полтавській області про скасування пп.5,6 вимоги № 01-14/2268 від 30.07.2012р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року у справі № 2а-1670/6882/12 набрала законної сили 23.04.2013р. відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що правомірність оскаржуваного пункту вимоги встановлена судовим рішенням, яке набрало законну силу, при цьому п.5 Вимоги відповідачем не виконаний.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, а саме: пункту 5 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 30.07.2012 року № 01-14/2268.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.01.1993р. № 2939-XII (Далі - Закон №2939-XII) органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Статтею 15 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено, що вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Виходячи з вищенаведеного органам Державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року, яка набрала законної сили, у справі № 2а-1670/6882/12 пункт 5 вимоги № 01-14/2268 від 30.07.2012р. визнаний правомірним. Пункт 5 Вимоги відповідачем не виконаний.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Кременчуцької виправної колонії №69 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно

помічник судді М.В. Дрибас