Ухвала суду № 38441810, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/329/14 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Провадження № П/825/331/14 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Військової частини А2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2622 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності військової частини А2622 (надалі за текстом - «ВЧ 2622») щодо невидачі належного йому речового права та про зобов'язання відповідача видати речове майно, відповідно до розмірів позивача, згідно переліку зазначеному довідками № 72,73 від 27 грудня 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді начальника центру оперативного та територіальної оборони-заступника начальника штабу територіального управління «Північ», військова частина А0197.

Наказом Міністра оборони України № 395 від 09.12.2013 року був звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту «б» частини 6 статті 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу.

Наказом командира військової частини А0197 № 300 від 27.12. 2013 року, з 27 грудня 2013 року позивач був виключений зі списків зазначеної військової частини.

Військова частина А0197 отримує речове майно від військової частини А2622 (м.Чернігів), що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з довідок військової частини А2622 № 73 від 27 грудня 2013 року про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас, вартість належного до видачі речового майна звільненому позивачу становить 6462,17 грн., № 72 про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі до 11 березня 2000 року грошова компенсація становить 197,57 грн.

11 січня 2014 року позивач звернувся до військової частини А2622 з інформаційним запитом щодо наявності та видачі зі складу частини речового майна, згідно розміру, відповідно до переліку, визначеного довідками №72 та №73.

Листом від 17.01.2014 року за № 69/77, відповідачем відмовлено у видачі речового майна, у зв'язку з його відсутністю на речовому складі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано доказів щодо забезпечення позивача речовим майном при звільненні його з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991рку № 2011-XII (надалі за текстом - «Закон № 2011-XII») продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до п.27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно п.4 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, речове майно відпускається військовим частинам у порядку, встановленому Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, а також відповідно до затверджених Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади норм утримання цього майна на одного військовослужбовця (працівника) у військових частинах або на одне ліжко в лікувальних закладах.

При цьому, в силу п.25 вищезазначеного Положення, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, військовослужбовцям строкової служби речове майно видається у готовому вигляді. У разі коли підібрати окремі предмети речового майна за розміром і зростом немає можливості, проводиться їх припасування або пошиття в ательє з оплатою вартості наданих послуг в установленому Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади порядку.

З огляду на наведені правові норми, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо наявності у позивача права на забезпечення речовим майном та задоволення позову щодо зобов'язання відповідача видати належне позивачу речове майно відповідно до його розмірів згідно довідок про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні у запас.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, адже до суду не надано належних та допустимих доказів щодо повного забезпечення позивача речовим забезпеченням на день виключення зі списків особового складу військової частини.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Військової частини А2622 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 17 квітня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.