Ухвала суду № 38441670, 23.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15044/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Петрика І.Й. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Херсонській області, Прокуратури Херсонської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Херсонській області, Прокуратури Херсонської області в якому просив визнати протиправними дії відповідача-1 щодо порушення п'ятиденного строку надання відповіді на інформаційний запит від 21.03.2013; визнати протиправними дії відповідача-2 щодо ухилення від проведення об'єктивної та всебічної перевірки заяви від 14.05.2013, в якій повідомлялось про вчинення посадовою особою відповідача-1 адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП; визнати протиправними дії відповідача-2 щодо надання необґрунтованої письмової відповіді № 07/1-5252-13 від 21.05.2013, яка була надана за результатом розгляду заяви позивача від 14.05.2013; зобов'язати відповідача-2 розглянути по суті заяву від 21.05.2013 провести об'єктивну та всебічну перевірку викладених в ній доводів та надати позивачу обґрунтовану відповідь.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Від Відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Херсонській області на адресу апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу в яких, зокрема, він просив проводити розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2013 ОСОБА_5 звернувся до Відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Херсонській області, Прокуратури Херсонської області з інформаційним запитом стосовно надання інформації про третіх осіб, яким зазначеним відділом були передані персональні дані ОСОБА_5

19.04.2013 ОСОБА_5 отримав від Відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Херсонській області, Прокуратури Херсонської області лист від 10.04.2013 № 32/7-546 з відповіддю на поданий інформаційний запит.

16.04.2013 та 17.05.2013 позивач звернувся до Прокуратури Херсонської області зі скаргами на дії Відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Херсонській області за ненадання відповіді на запит, несвоєчасну відповідь на запит, спрямований відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» з вимогами скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-3 КУпАП.

23.04.2013 та 21.05.2013 Прокуратурою Херсонської області скаржнику роз'яснено порядок оскарження дій, бездіяльності розпорядника інформації, відповідно до ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру».

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Згідно ст. 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог статті 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно ч. 2 цієї статті, до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Втім, частиною 3 ст. 13 Закону передбачено, що вимоги цього Закону поширюються на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Зі змісту інформаційного запиту позивача від 21.03.2013 слідує, що запитувана ним інформація не є публічною в контексті ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI, оскільки вона не відображена та не задокументована будь-якими способами та на будь-яких носіях.

Крім того, відповідно до п. 1.2 Положення про відділ боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Херсонській області, Відділ є самостійним структурним підрозділом УМВС України в Херсонській області.

ВБК УМВС не має статусу юридичної особи, не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, не є органом влади Автономної Республіки Крим або іншим уповноваженим суб'єктом.

В розумінні ст. 13 Закону № 2939-VI, відповідач-1 не є суб'єктом владних повноважень, а отже, інформація, якою він володіє та яку запитував позивач не є публічною.

Таким чином, не віднесення запитуваної інформації до публічної та не віднесення відповідача-1 до суб'єктів владних повноважень унеможливлює задоволення позовної вимоги до відповідача-1 щодо визнання протиправними його дій щодо порушення п'ятиденного строку надання відповіді, оскільки даний строк застосовується лише до надання публічної інформації.

Обговорюючи питання в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_5 до Прокуратури Херсонської області, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Згідно ст. 5 зазначеного Закону, прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно статті 29 даного Закону, нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, фактично оскаржує бездіяльність щодо ініціювання питання про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, проте вказане не є предметом позову. З огляду на те, що відповідь Прокуратури Херсонської області від 21.05.2013 № 07/1-5252-13 відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду, що підстави для задоволення позовних вимог в цій частині також відсутні.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

Повний текст ухвали складено та підписано - 25.04.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.