Ухвала суду № 38441647, 23.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3128/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Петрика І.Й. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу в розмірі 718 грн. 21 коп., -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року ДПІ у м. Чернігові ДПС звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з фізичних осіб в розмірі 718 грн. 21 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 718 грн. 21 коп. на користь ДПІ у м. Чернігові ДПС до місцевого бюджету.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 жовтня 2007 року ОСОБА_5 зареєстрований Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією як фізична особа-підприємець (реєстраційний номер 20028786323), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис за № 20730000000013030. 25 грудня 2008 року відповідача взято на податковий облік як платника податків за неосновним місцем обліку в ДПІ у м. Чернігові (№ 443).

Відповідачем до ДПІ у м. Чернігові подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, за яким ФОП ОСОБА_5 самостійно визначено розмір податку - 1 250 грн. 88 коп. та щомісячну сплату: за період з січня по грудень 2011 року - по 104 грн. 24 коп.

На час вирішення даного спору за вказаним зобов'язанням відповідачем до податкового органу сплачено лише 11 грн. 47 коп., а тому згідно зі змісту довідки про наявність заборгованості, вказаної декларації, ФОП ОСОБА_5 має перед бюджетом податковий борг зі сплати земельного податку у розмірі 718 грн. 21 коп.

08 вересня 2011 року ДПІ у м. Чернігові винесено податкову вимогу № 1373 на суму 197 грн. 01 коп. Податкова вимога направлена на адресу відповідача, проте останнім не одержана у зв'язку з закінченням терміну її зберігання та повернута на адресу позивача з відповідною довідкою відділення поштового зв'язку.

Станом на час розгляду даної справи в суді першої інстанції докази про сплату вказаної заборгованості або про оскарження податкової вимоги від 08 вересня 2011 року № 1373 сторонами не надано.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктами 288.1, 288.2, 288.3, 288.4, 288.5 та 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно зі статтею 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що платники за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 59.1 та 59.5 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання норм Податкового кодексу, ДПІ у м. Чернігові складено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 08 вересня 2011 року № 1373, яка повернута на адресу позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштовим відділенням.

Водночас, вказані податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_5 частково не сплачені, що, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, вказує на наявність податкового боргу, сума якого не заперечується відповідачем.

Доказів, які б свідчили про оскарження відповідачем зазначеної вище податкової вимоги або дій щодо її винесення, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відповідачем не надано, а тому дана податкова вимога є чинною та підлягає виконанню.

При цьому, посилання апелянта на те, що договір оренди земельної ділянки був укладений терміном на 5 років (по 24.02.2011), а тому підстави для стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 718 грн. 21 коп. на користь ДПІ у м. Чернігові відсутні колегія суддів оцінює критично, оскільки вказана сума зазначена ним самим у податковій декларації з плати за землю за 2011 рік, а тому є узгодженою.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович І.Й. ПетрикПовний текст ухвали складено та підписано - 25.04.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.