Ухвала суду № 38441636, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5835/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Елегант-Бориспіль» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Елегант-Бориспіль» (надалі за текстом - «ПП «Елегант-Бориспіль») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007172220 від 17 червня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 18 156 грн. 25 коп. та податкового повідомлення-рішення № 0007162220 від 17 червня 2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 17 291 грн. 66 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі за текстом - «Бориспільська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.04.2013 р. по 25.04.2013 року посадовцями Бориспільської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Елегант-Бориспіль» з питань правових відносин з ТОВ «Металелектромаш» за вересень 2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 238/22-2/20582518 від 26.04.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 139, 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ТОВ «Металелектромаш» у рахунок оплати вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

За умовами договору купівлі-продажу № К-115 від 18.09.2012 р. ТОВ «Металелектромаш» зобов'язалось передати позивачеві у власність металопрокат, а ПП «Елегант-Бориспіль» - прийняти та оплатити його.

На підставі цього договору складено видаткову та податкову накладні.

Оплату за договором позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми відніс до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, за даними акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.04.2013 р. в ході перевірки не встановлено факту отримання ТОВ «Металелектромаш» товару від контрагентів-продавців.

Наведене, на думку органу доходів і зборів, свідчить про нікчемність укладеного позивачем правочину.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Бориспільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007172220 від 17 червня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 18 156 грн. 25 коп., у тому числі 14 525 грн. за основним платежем та 3 631 грн. 25 коп. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0007162220 від 17 червня 2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 17 291 грн. 66 коп., у тому числі 13 833 грн. 33 коп. за основним платежем та 3 458 грн. 33 коп. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Металелектромаш».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору поставки № К-11 від 18.09.2012 р., рахунку фактури № СФ-0006083 від 17.09.2012 р., видаткової накладної № РН-0000434 від 25.09.2012 р., податкових накладних № 81 від 20.09.2012 р., № 79 від 19.09.2012 р., № 86 квд 21.09.2012 р., № 99 від 25.09.2012 р., платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПП «Елегант-Бориспіль» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагенту, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Металелектромаш».

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Твердження відповідача про те, що контрагент ПП «Елегант-Бориспіль» мав господарські взаємовідносини з підприємствами з ознаками фіктивності обґрунтовано не взято судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів (тобто між ТОВ «Металелектромаш» та ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД») не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Металелектромаш» як його безпосереднім постачальником.

Контролюючим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 17 квітня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.