Ухвала суду № 38441578, 16.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12106/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнокомплекс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехнокомплекс» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2013 року № 0002392207.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 13 серпня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецтехнокомплекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Вест інтер'єр» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 04.03.2013 року за № 736/22-7/35892854 (далі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: пп. 198.3, пп. 198,6 ст. 198, пп. 201.4 ст. 201, пп. 201.6 ст. 201, пп. 201.10, ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755-\Т від 02.12.2010 року в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 252 047,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення: від 26.03.2013 року № 0002392207 яким позивачу збільшено суму з податку на додану вартість в розмірі 1 878 071,00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Листом СВ Деснянського РУГУ МВС України в місті Києві від 11.02.2013 року № 46/10-390 надано до перевірки постанову від 11.02.2013 року щодо призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спецтехнокомплекс».

Листом СВ Деснянського РУГУ МВС України в місті Києві від 11.02.2013 року № 46/10-390 надано до перевірки протокол допиту гр. ОСОБА_2 від 01.12.2012 року

З Акту перевірки вбачається, що перевірка здійснювалася виключно на Листах СВ Деснянського РУГУ МВС України в місті Києві.

Позивач зазначає, що вся первинна документація була вилучена, про що свідчить Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.12.2012 року.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, обставиною, яка зумовлює призначення документальної невиїзної перевірки та видання відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є факт ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня його отримання.

Як вбачається зі змісту наказу № 400 від 21.02.2013 року позапланову невиїзну перевірку позивача було призначено у зв'язку з отриманням податкової інформації з якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з контрагентом, тобто перевірку позивача було призначено на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Докази на підтвердження направлення позивачу будь - яких запитів щодо правовідносин з контрагентом за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року в матеріалах справи відсутні.

У наданих суду письмових запереченнях відповідачем не було наведено пояснень та до них не було додано доказів на підтвердження складання та направлення позивачу запиту щодо правовідносин з ТОВ «Вест інтер'єр» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та надходження постанов слідчого.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до вимог п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем не надано суду пояснень та доказів на підтвердження складання та направлення позивачу запиту щодо правовідносин з ТОВ «Вест інтер'єр» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, а також, відсутні докази того, що відповідач звертався до правоохоронних органів для ознайомлення з первинною документацією, колегія суддів вважає, що відповідачем взагалі не вчинялися жодні дії під час проведення перевірки, а висновки викладені в Акті суперечать вимогам законодавства.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Податкове повідомлення - рішення № 0002392207 від 26.03.2013 року було винесено відповідачем на підставі Акту перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Вест інтер'єр» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 pоку, а тому, правовою підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання стали висновки акту перевірки.

З огляду на викладене, у відповідача були відсутні і правові підстави щодо визначення суми грошового зобов'язання та винесення податкового повідомлення - рішення.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів.

З акту перевірки вбачається, що його висновки обгрунтовані виключно на Листах СВ Деснянського РУГУ МВС України в місті Києві.

Підставою для встановлення відповідачем факту порушення позивачем податкового законодавства став висновок про те, що правочини, укладені між контрагентом та позивачем, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб та порушують частини першу та п'яту статті 203, частини першу та другу статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно позивача або контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст. 228 Цивільного кодексу України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.