Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1267/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Мохонько К. М.
Доповідач Чорнобривець О. С.
РІШЕННЯ
Іменем України
24.04.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді Чорнобривець О.С.
суддів - Кіселика С.А.
Кодрула М.А.
за участю секретаря- Кечкіна А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за несплату аліментів,-
встановила :
У грудні 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4, просила стягнути з останнього неустойку (пеня) за несплату аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та самої позивачки, в розмірі 672842 грн. 16 коп.
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2014 року у задоволенні вищевказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через невідповідність висновку суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому ст.76 ЦПК України порядку, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням. До суду надав заперечення на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу відхилити, рішення районного суду залишити без змін.
Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності відповідача.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем в силу ст..ст. 10, 60 ЦПК України не було доведено, що з вини відповідача утворилася заборгованість.
Однак судова колегія не може погодитися з таким висновком, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.
Судом встановлено, що рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2013 року шлюб між сторонами розірваний та залишено на виховання матері їх спільних дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 64-65).
17.11.08р. Новгородківським районним судом виданий виконавчий лист про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_5; 15.12.08р. - виданий виконавчий лист про стягнення аліментів на утримання дружини; 24.09.10р. - видані виконавчі листи про стягнення аліментів на утримання дружини та на утримання доньки ОСОБА_6; 13.08.13р. - виданий виконавчий лист про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 (а. с. 3-8 )
Наявність заборгованості ОСОБА_4 за аліментами підтверджується відповідним розрахунком, складеним державним виконавцем ВДВС Олександрівського РУЮ, і дорівнює 50 404,10 грн. (а.с.11-12).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів вини відповідача у простроченні сплати аліментів.
Колегія суддів з висновком суду не погоджується.
Положеннями ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.
Таким чином суд не дав оцінки тому, що право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, пов'язано з ухваленням рішення про стягнення аліментів і саме з цієї події платник аліментів є зобов'язаною особою. При цьому для відповідальності платника аліментів за ст.196 СК України не передбачено обов'язкового встановлення факту злісного ухилення від сплати аліментів та притягнення його до кримінальної відповідальності.
З цього слідує, що позивачу слід довести лише факт наявності заборгованості, а тягар доведення відсутності вини у виникненні заборгованості, виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, лежить саме на відповідачеві.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України не встановив наведених вище фактів, які підлягають встановленню, та не врахував доводів позивачки про те, що відповідач був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти, проте допустив заборгованість.
Матеріалами справи підтверджується факт того, що відповідач сам за власним бажанням звільнився з роботи, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.30) і протягом п'яти років не працював, при цьому він є молодою, здоровою та працездатною людиною. Поважність причини невиконання обов'язку з утримання дітей, колегія суддів не встановила.
Як убачається з розрахунку заборгованості по аліментах наданого виконавчою службою, станом на 01.11.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 50404,10 грн. (а.с.11-12).
Зважаючи на те, що платник аліментів не надав доказів того, що заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, є всі підстави вважати, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, починаючи з 07.11.2008 року по час звернення до суду, 19.12.2013 року.
Згідно з п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Проте зазначивши в рішенні, що розрахунок пені позивачем здійснено неправильно, суд в порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України не здійснив власного розрахунку неустойки.
Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість, розмір пені становить:
На утримання сина ОСОБА_5 за 2009 рік
МісяцьРозмір заборгованості1%Кількість прострочених днівСумаквітень382,753,82717236,593,00травень382,753,82716936,479,00червень382,753,82716626,360,00липень382,753,82716326,319,00серпень382,753,82716016,199,00вересень382,753,82715706,179,00жовтень386,253,86215405,947,00листопад388,133,88115095,856,00грудень394,253,94214795,830,00Всього: 55,662,00 грн.
На утримання сина ОСОБА_5 за 2010 рік
МісяцьРозмір заборгованості1%Кількість прострочених днівСумасічень428,004,28014486,197,00лютий428,004,28014176,064,00березень428,004,28013895,944,00квітень447,504,47513586,077,00травень447,504,47513285,942,00червень447,504,47512975,804,00липень222,902,22912672,824,00Всього: 38,852,00 грн.
На утримання сина ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 за 2010 рік
МісяцьРозмір заборгованості1%Кількість прострочених днівСумалипень 317,073,1712674,016,00серпень614,336,1412367,592,00вересень614,336,1412057,402,00жовтень629,676,2911757,397,00листопад629,676,2911447,202,00грудень629,676,2911147,013,00Всього: 40,622,00 грн.
На утримання сина ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 за 2011 рік
МісяцьРозмір заборгованості1%Кількість прострочених днівСумасічень681,006,8110837,375,00лютий681,006,8110527,164,00березень681,006,8110246,973,00квітень709,007,099937,040,00травень709,007,099636,827,00червень709,007,099326,607,00липень736,007,369026,638,00серпень736,007,368716,410,00вересень736,007,368406,182,00жовтень760,007,608106,156,00листопад760,007,607795,920,00грудень760,007,607495,692,00Всього: 78,984,00 грн.
На утримання сина ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 за 2012 рік
МісяцьРозмір заборгованості1%Кількість прострочених днівСумасічень777,677,777185,578,00лютий777,677,776875,342,00березень777,677,776595,124,00квітень838,678,386285,262,00травень838,678,385985,011,00червень838,678,385674,751,00липень836,008,365374,489,00серпень836,008,365064,230,00вересень836,008,364753,971,00жовтень845,008,454453,760,00листопад845,008,454143,498,00грудень845,008,453843,244,00Всього: 54,260,00 грн.
На утримання сина ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 за 2013 рік
МісяцьРозмір заборгованості1%Кількість прострочених днівСумасічень812,668,123832,866,00лютий812,668,123522,858,00березень812,668,123242,630,00квітень845,008,452932,475,00травень845,008,452632,222,00червень845,008,452321,960,00липень845,008,452021,706,00серпень845,008,451711,444,00вересень845,008,451401,165,00жовтень845,008,45110929,00Всього: 20, 255,00 грн.
На утримання доньки ОСОБА_7 за 2013 рік
МісяцьРозмір заборгованості1%Кількість прострочених днівСуматравень327,093,27217709,00червень633,756,331861,177,00липень633,756,33156987,00серпень633,756,33125405,00вересень633,756,3394595,00жовтень633,756,3364405,00Всього: 4,278,00 грн.
Всього пеня за несплату аліментів складає 292,913, 00 грн.
Згідно з наявними у матеріалах справи квитанціями (а.с.33-36), у 2010, 2012, 2013 роках відповідач частково сплачував аліменти, які перераховував на банківську картку позивачки, вона їх отримала, що підтверджено нею у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
22.07.2010 р.100,00 + 100,00 + 100,00 грн.18.12.2010 р.200,00 + 200,00 грн.05.07.2012 р.500,00 грн.13.10.2012 р.1000,00 грн.11.11.2012 р.1000,00 грн.04.12.2012 р.1000,00 грн.26.03.2013 р.500,00 грн.16.04.2013 р500,00 грн.02.05.2013 р.500,00 грн.18.08.2013 р.1000,00 грн.18.09.2013 р.1000,00 грн.30.09.2013 р. 700,00 грн.
Всього сплачено 8,400,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 196 СК України, суду надано право зменшити неустойку з урахуванням обставин справи, матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 лише з 01.11.2013 року працює у ТОВ «БК ЛІДЕРБУД» майстром штукатурної станції з окладом 1200,00 грн. (а.с.31), що не можна визнати значним доходом, а також факт часткової сплати коштів відповідачем, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, якими є справедливість та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), судова колегія вважає за можливе зменшити розмір неустойки за прострочення сплати аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, до 15 000 грн.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи той факт, що колегією суддів визнано позов ОСОБА_3 обґрунтованим, а розмір неустойки зменшено лише у зв'язку з врахуванням важкого матеріального стану, то судові витрати слід покласти на відповідача повністю.
Тому із ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229, 40 грн.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а неправильне застосування судом норм матеріального права призвели до постановлення незаконного рішення, що відповідно до п.п. 3 та 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309,314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 суму неустойки за прострочення сплати аліментів, що становить 15,000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень )
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 229,40 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді:
Судове рішення № 38440737, Апеляційний суд Кіровоградської області було прийнято 24.04.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 393/1133/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: