Рішення № 38439682, 08.04.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/3106/13-ц

Провадження № 2/752/205/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.04.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов»язаних зі сплатою страхового відшкодування, в порядку регресу-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов»язаних в з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25500 гривень, суми судового збору в розмірі 255 гривень, та витрат на правову допомогу в розмірі 1000 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 02.07.2008 р. о 10 год. 30 хв на 6 км автодороги Ялта-Севастополь сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фіат Дукато» д.н НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_2, транспортного засобу «Івеко» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля «БМВ» д.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1

Відповідно до вироку Ялтинського міського суду АР Крим від 12.11.2008 р. винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_1

Позивач посилається на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована в зв»язку з чим МТСБУ на підставі ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило регламентну виплату власнику автомобіля «Фіат Дукато» д.н НОМЕР_3 ОСОБА_2 в розмірі 25500 гривень.

Окрім того, позивач посилається на те, що ним були понесені витрати на отримання правової допомоги, за яку було сплачено 1000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просив його задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві, посилаючись на те, що внаслідок виплати суми страхового відшкодування МТСБУ на підставі положень ст.1191 ЦК України та ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набуло право вимоги до особи, яка визнана винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди і цивільно-правова відповідальність якої на момент ДТП не була застрахована.

Відповідач в ході розгляду справи заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що на підставі рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 12.10.2009 р. та рішення Апеляційнго суду АР Крим від 12.10.2009 р. ОСОБА_2 отримав відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 02.07.2008 р., в повному обсязі і, звертаючись до МТСБУ 13.04.2010 р. з заявою про виплату страхового відшкодування він приховав зазначену інформацію. Відповідач повідомив, що за даними судовими рішення відкрито виконавче провадження і у разі задоволення позову МТСБУ з нього буде стягнута матеріальна шкода в подвійному розмірі.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся судом належним чином, з заявами про відкладення судового розгляду не звертався.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 02.07.2008 р. о 10 год. 30 хв на 6 км автодороги Ялта-Севастополь сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фіат Дукато» д.н НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_2, транспортного засобу «Івеко» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, та автомобіля «БМВ» д.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1

Відповідно до вироку Ялтинського міського суду АР Крим від 12.11.2008 р. винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_1

При розгляді кримінальної справи цивільний позов не заявлявся.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Фіат Дукато» д.н НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Ялтинського міського суду АР Крим з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 02.07.2008 р.

02.07.2009 р. Ялтинським міським судом АР Крим було постановлено рішення відповідно до якого позов ОСОБА_2 був задоволений частково і з відповідача стягнута матеріальна шкода в сумі 44961,90 гривень та моральна шкода в сумі 700 гривень.

В подальшому, 12.10.2009 р. рішення Ялтинського міського суду АР Крим було скасовано і відповідно до рішення Апеляційного суду АР Крим було постановлено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 також частково, однак з відповідача стягнута матеріальна шкода в сумі 5173 гривні 90 копійок та моральна шкода в сумі 2000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22.02.2010 р. була виправлена описка в рішення Апеляційного суду АР Крим від 12.10.2009 р. та зазначено, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальна шкода в сумі 51730,90 гривень.

В ході даного судового розгляду Апеляційним судом АР Крим було встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля «Фіат» ОСОБА_2 відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи становить 51730,90 гривень, що і було стягнуто відповідно до рішення суду.

Крім того з матеріалів справи вбачається. що ОСОБА_219.11.2009 р. отримав 2 виконавчих листа для звернення рішення Апеляційного суду АР Крим до примусового виконання.

Судом встановлено, що отримавши виконавчі листи для примусового виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 12.10.2009 р., ОСОБА_2 20.11.2009 р. звернувся до Моторно (транспортного) бюро України з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 25500 гривень з метою відшкодування шкоди, завданої з вини ОСОБА_1 внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 02.07.2008 р.

11.05.2010 р. ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Апеляційного суду АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 51730,90 гривень, моральної шкоди в розмірі 2000 гривень та судових витрат у справі.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

На момент настання даної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована.

З матеріалів справи вбачається, що МТСБУ при наявності інформації щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 25500 гривень на підставі наказу № 1333 від 21.05.2010 року на ім»я ОСОБА_2

Як встановлено судом будь-яка інформація щодо фактичного відшкодування завданих збитків ОСОБА_2 МТСБУ на момент здійснення регламентної виплату не запитувалась, хоча фактично на день виплати останній скористався своїм правом на примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно з ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

МТСБУ 08.06.2010 р. звернулось до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок здійснення регламентної виплати, в порядку регресу.

В силу положень ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу положень Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

На підставі ст.1192 ЦК України розмір збитків що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено судом ОСОБА_2 скористався своїм правом звернення до особи, яка визнана винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 02.07.2008 р., з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди і дана вимога була задоволена в повному обсязі, а також він скористався своїм правом на звернення до Страховика (в даному випадку МТБСУ) з заявою про виплату страхового відшкодування, яке отримав в межах ліміту відповідальності.

В подальшому, здійснення регламентної виплати з боку МТСБУ стало підставою для звернення до ОСОБА_1 з регресною вимогою про відшкодування збитків, пов»заних з виплатою страхового відшкодування.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В даному випадку ОСОБА_1 був притягнутий до цивільної відповідальності у виді відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_2 (в повному обсязі) на підставі рішення Апеляційного суду АР Крим від 12.10.2009 р.

Покладення на ОСОБА_1 відповідальності по відшкодуванню матеріальної шкоди в порядку регресу, що пов»язана з виплатою страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу (ОСОБА_2), є, на думку суду, подвійною відповідальністю за одне те саме правопорушення, а саме завдання збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 02.07.2008 р.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги МТСБУ до ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки відповідач був притягнутий до цивільної відповідальності за завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитки на підставі рішення Апеляційного суду АР Крим, яке звернуто до примусового виконання.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.88 ЦПК України і в зв»язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 83, 88, 209, 213-215 ЦПК України

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов»язаних зі сплатою страхового відшкодування, в порядку регресу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: