Рішення № 38438197, 09.04.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11017/13-ц

Провадження №: 2/752/442/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

при секретарі Короткій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа Моторно (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановив:

19.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «Міська страхова компанія» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 01.11.2010 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4, належний йому на праві власності. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_2, його також визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2010 року. Внаслідок пошкодження автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4 йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 37 000 грн. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Міська страхова компанія» у зв»язку з чим він неодноразово звертався до страховика з заявами про виплату страхового відшкодування, однак страхове відшкодування не було виплачено. Просив стягнути з ПрАТ «Міська страхова компанія» 25 000 грн., з ОСОБА_2 12 000 грн., а також моральну шкоду у розмірі 3000 грн. та судові витрати.

У судове засідання сторони та представник третьої особи не з»явилися.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, повідомивши суд, що заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з»явитися не може, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, будучи ознайомленим з позовною заявою ОСОБА_1, повідомив суд, що заявлений позов не визнає без посилання на причини.

Відповідач ПрАТ «Міська страхова компанія» про судове засідання повідомлено за вказаною суду позивачем юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням, однак судові виклики повернуто до суду з відміткою відділу зв»язку про закінчення терміну зберігання, що є підставою для висновку суду про належне повідомлення сторони у справі.

Третя особа МТСБУ явку у суддове засідання представника не забезпечило, направило на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності останнього.

З огляду на викладене, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін та представника третьої особи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги до ОСОБА_2 та ПрАТ «Міська страхова компанія» підлягають задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні заявлених позивачем позовних вимог, суд у першу чергу керується загальними нормами цивільно-процесуального законодавства щодо порядку здійснення цивільного судочинства.

За правилами ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності) в інтересах яких заявлено вимоги. Правилами ст. 10 цього Кодексу визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 60,61,131 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; постанова у справі про адміністративне правопорушення обов»язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою; сторони зобов»язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті; докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою ст.. 131 цього Кодексу, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Судом встановлено, що 01.11.2010 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4, належний на праві власності ОСОБА_1

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_2, його також визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2010 року (а.с. 4).

За правилами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання , зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно полісу ВЕ №2632384, станом на 01.11.2010 року обов»язкова цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_5 була застрахована ОСОБА_2 у ПрАТ «Міська страхова компанія» на строк з 13.03.2010 року по 12.03.2011 року , ліміт відповідальності за шкоду завдану майну потерпілої особи - 25 500, 00 грн., франшиза - 00 (а.с.74).

Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджує, що ним було зроблено, повідомлення, встановленого МТСБУ зразка, про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_5 та з вини його водія ОСОБА_2, а тако 17.01.2011 року подано всі необхідні документи для прийняття рішення про виплату страховго відшкодування. Страховиком проведено огляд пошкодженого транспортного засобу - автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4, однак страхове відшкодування не виплачено, що крім тверджень позивача підтверджено результатами перевірки Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України діяльності ПрАТ «Міська страхова компанія» (а.с.10-14)..

За даними звіту № 1471_1 ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» від 10.12.2010 року, зробленого за замовленням ЗАТ «Міська Страхова Компанія» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4 становить 42 088, 95 грн. (а.с. 79-103).

За правилами статтей 979,988,990,1194 ЦК України: за договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язана у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.; страховик зобов»язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові, у разі настання стразового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений договором.; страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного комісара). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком, або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.; особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, зазначені обставини є підставою для висновку, що заявлені позивачем вимоги до ПрАТ «Міська страхова компанія» про виплату страхового відшкодування підлягають задоволенню, відповіднго до умов договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс ВЕ №2632384, від 12.03.2010 року, а тому в межах ліміту відповідальності за шкоду завдану майну потерпілого зі страховика ПрАТ «Міська страхова компанія» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхова виплата у розмірі 25 500, 00 грн. у примусовому порядку.

Як зазначено судом вище, розмір збитків, завданих власнику, пошкодженого з вини ОСОБА_2 транспортного засобу - автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4 становить 42 088, 95 грн., однак позивач стверджує, що фактичні витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля склали 37 000, 00 грн., відтак після виконання страховиком свого обов»язку щодо виплати страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_4 у розмірі 25 500, 00 грн., невідшкодована частина збитку склала 11 500, 00 грн..

Відтак, ОСОБА_2, який визнаний судом винним у дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача, зобов»язаний відшкодувати останньому невідшкодовану частину вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у розмірі 11 500,00 грн.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 у частині відшкодування завданої йому з вини відповідачів моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Звертаючись в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначив, що моральну шкоду йому завдано внаслідок пошкодження, належного йому на праві власності майна та тривалого невиконання відповідачами обов»язку щодо відшкодування завданих йому збитків, які складають вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна.

Однак, на підтвердження цих вимог позивачем надано суду докази тільки щодо пошкодження належного йому на праві власності майно - автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4, а також те, що винною особою у пошкодженні його майна судовим рішенням визнано ОСОБА_2

Відповідно до роз' яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Для визначення розміру грошової суми, що може компенсувати моральні страждання позивача, суд має прийняти до уваги характер порушеного права, яким завдано моральну шкоду, тривалість порушення такого права, що не було усунуто відповідачем і на час розгляду заявленого спору судом.

Так, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, з вини якого було пошкоджено майно позивача, була застрахована відповідно до договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким останній застрахував не тільки інтереси потерпілої особи, а також і свою відповідальність. На виконання умов договору обов»язкового страхування потерпілий ОСОБА_1 з заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження його автомобіля звернувся тільки до страховика ПрАТ «Міська страхова компанія», яким тривалий період часу не були виконані обов»язки за договором обов»язкового страхування.

Однак, відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» такий вид відповідальності, як відшкодування моральної шкоди не передбачений, а відтак вимоги про відшкодування ПрАТ «Міська страхова компанія» ОСОБА_1 моральної шкоди з підстав невиплати страхового відшкодування потерпілому не можуть бути задоволені судом.

З огляду на відсутність доказів на предмет того, що позивач звертався з вимогою до ОСОБА_2, як винної особи у пошкодженні його майна, про відшкодування збитків, завданих за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з його вини, а звернення в суд з позовом мало місце тільки після невиконання зобов»язань за договором обов»язковго страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів його страховиком, то суд не знаходить підстав для покладення на ОСОБА_2 обов»язку відшкодування моральної шкоди тільки з тих підстав, що з вини останнього було пошкоджено майно позивача.

З огляду на висновки суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині відшкодування майнової шкоди, понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачами в межах задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 989,979,980,990,992,993,1187,1167 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,88,147,212,213-215,218 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа Моторно (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (код ЄДРПОУ - 00034186) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 25 500, 00 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 255, 00 грн., що разом складає належну до стягнення суду в розмірі 25 755 (двадцять п»ять тисяч сімсот п»ятдесят п»ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - м. Київ, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 11 500, 00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 115, 00 грн., що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 11 615 (одинадцять тисяч шістсот п»ятнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення зави про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Плахотнюк К.Г.