Постанова № 38438680, 01.04.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 року м. Київ 810/1424/14

18:20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Богатов Ю.М.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоблокмонтаж»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоблокмонтаж» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по визнанню нікчемними правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоблокмонтаж» з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВФ «Севен» від 01.04.2013 № 01/04/13 і від 30.04.2013 № 29/04-13;

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню перевірки ТОВ «Енергоблокмонтаж» з 15.04.2013 по 21.04.2014;

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «Енергоблокмонтаж» за липень і серпень 2013;

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по зменшенню задекларованого податкового кредиту ТОВ «Енергоблокмонтаж» за липень і серпень 2013;

- зобов'язання Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» і інших систем інформацію, внесену на підставі Акта від 23.01.2014 № 33/22-03/23242964.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки дійшов помилкових висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВФ «Севен» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПНБУД». Як вказує позивач у позові, висновки, які були викладені в Акті перевірки та вчинені податковим органом дії фактично визначають суми податкових зобов'язань позивачу. Вказані обставини, на думку позивача, мають безпосередній вплив на права та інтереси, оскільки створюють правову невизначеність.

Крім того, як стверджує позивач, відповідач здійснюючі позапланову невиїзну перевірку перевищив свої повноваження та фактично здійснив камеральну перевірку без дослідження первинних бухгалтерських документів, а також надіслав позивачу наказ та повідомлення про проведення перевірки після проведеної перевірки, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У запереченнях від 17.02.2014 на позов відповідач зазначив, що податковий орган здійснюючи перевірку діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Відносно твердження позивач про протиправність висновків Акта перевірки про нікчемність укладених правочинів, зазначив, що Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому висновки не можуть бути предметом спору. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки рішень, які б визначали позивачу податкові зобов'язання не приймалось, права позивача не порушено.

Відносно протиправності дій по проведенню перевірки, відповідач підкреслив, що податковим органом не було вчинено порушень, оскільки відповідно до вимог статті 79 Податкового кодексу України однією із обов'язкових умов проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу по проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Отже, оскільки наказ та повідомлення були надіслані позивачу, податковий орган діяв в порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством України.

У судове засідання 01.04.2014 уповноважені представники відповідача не з'явились.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання від 01.04.2014, в якому представник відповідача надав додаткові докази у справі і просив суд здійснювати розгляд справи без участі представників податкового органу.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надіслано на адресу ТОВ «Енергоблокмонтаж» запит від 22.10.2013 № 3813/10/22-323 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження», в якому податковий орган просив надати документи з питань взаємовідносин з ТОВ «ВФ «Севен» і ТОВ «КПНБуд» за серпень 2013.

14.11.2013 ТОВ «Енергоблокмонтаж» надано письмові пояснення від 14.11.2013 № 39 по взаємовідносинам із контрагентами.

Листом від 10.12.2013 № 5203/10/22-322 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження» податковий орган просив у позивача надати документи з питань взаємовідносин з ТОВ «ВФ «Севен» за липень 2013.

30.12.2013 позивач надав письмові пояснення і відповідні документи на зазначений запит відповідача.

Посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Свтошинському районі Київської області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Енергоблокмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ВФ «Севен» за липень 2013 і серпень 2013 і ТОВ «КПНБуд» за серпень 2013, за результатами якої складено Акт від 23.01.2014 № 33/22-03/23242964.

Як вбачається з зазначеного Акта, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність об'єктів оподаткування на ТОВ «Енергоблкомонтаж» при формуванні податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2013 і серпень 2013.

Непогоджуючись із висновками податкового органу, які викладені в Акті, а також діями відповідача щодо проведення перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки і компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, види перевірок, підстави їх проведення, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (стаття 83 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України).

Крім того, Відповідно до абз. 1, 2 п. 3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені у ньому податковим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в Акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що приймаються на підставі такого акту тощо, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка Акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого Акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 27.05.2013 К/9991/16854/12.

Слід також зазначити, що платник податків, який вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси, для їх захисту, відповідно до пункту 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, має право звернутися до адміністративного суду.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття друга, підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наведених норм права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу, дії податкового органу щодо визнання нікчемним правочини в Акті від 15.01.2014, як і самі по собі висновки Акта не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси.

Отже, адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами задоволенню не підлягає.

Підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки підприємства позивач зазначає порушення порядку повідомлення про перевірку, оскільки наказ від 15.01.2014 і повідомлення від 15.01.2014 № 346/10/22-0319 про проведення перевірки надіслані після її фактичного проведення.

Проте, суд звертає увагу, що вимогами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України не передбачено в який строк податковий орган зобов'язаний повідомити платника податку про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки. У свою чергу, відповідач виконав умови вказаної статті і направив відповідачеві копію направлення на перевірку і копію наказу на проведення перевірки, що також підтвердив позивач у позові, в якому зазначив, що отримав дані документи.

При цьому, позивач не оскаржував наказ на проведення перевірки. Отже, судом не встановлено протиправності дій податкового органу при проведенні перевірки позивача.

Відносно позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «Енергоблокмонтаж» за липень і серпень 2013; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по зменшенню задекларованого податкового кредиту ТОВ «Енергоблокмонтаж» за липень і серпень 2013, слід зазначити про таке.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 судом було витребувано у позивача докази на підтвердження обставини вчинення податковим органом дій по фактичному зменшенню задекларованих зобов'язань і податкового кредиту за липень, серпень 2013 року.

Вказані докази у ході судового розгляду даної справи позивачем суду надані не були.

У свою чергу, відповідач на підтвердження тієї обставини, що податковим органом не було вчинено дій по коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань надав суду копію службової записки начальника управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.04.2014 № 138/22-3/в, відповідно до якої управління аудиту повідомило про те, що зміни в обліковій картці платника податків ТОВ «Енергоблокмонтаж» не проводились, оскільки суми податку на додану вартість не нараховувались.

Тобто, під час судового розгляду встановлено, що відповідач не застосовував наслідків перевірки, а його висновки щодо нікчемності правочинів між позивачем і контрагентами - не є юридичними фактами, які породжують для позивача юридичні наслідки у вигляді створення чи зміни юридичних прав та/чи обов'язків.

Щодо позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» і інших систем інформацію, внесену на підставі Акта від 23.01.2014 № 33/22-03/23242964, слід зазначити наступне.

Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (стаття 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Так, для здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних систем: АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ ТАХ "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" і інших.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з пунктом 2.21 вказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

З наведеного убачається, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі АС "Аудит" незалежно від їх змісту. Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Крім того, відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 22.04.2011 № 236 при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

Згідно з пунктом 5.1 зазначених Методичних рекомендацій електронні копії підписаного керівником (заступником керівника) органу ДПС супровідного листа про результати проведення зустрічної звірки, складеної Довідки/Акта, інших документів та наданих суб'єктом господарювання матеріалів не пізніше наступного робочого дня від дати їх складання надсилаються до органу ДПС - ініціатора за допомогою ІС «Зустрічні звірки».

Таким чином, внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Суд зазначає, що автоматизовані системи створені для службового користування, у зв'язку з чим наявні в них відомості не можуть порушувати прав та інтересів позивача, оскільки саме податкове-повідомлення рішення є тим рішенням, яке впливає на права платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 у справі № 810/2158/13-а, а також в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі № 810/1977/13-а, яка в результаті оскарження до Вищого адміністративного суду України залишена без змін, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2013 К/800/61638/13 відмовлено у відкритті касаційного провадження за відсутності підстав вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт порушення прав позивача в даній справі відсутній, тому за наведених обставин позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 квітня 2014 р.