Ухвала суду № 38437609, 23.04.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/2192/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Варневич Л.Б. Провадження № 11-кп/789/79/14 Доповідач - Римар Т.М.Категорія - п.4 ч.2 ст.115, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :

Головуючого - Римар Т.М.

Суддів - Демченко О. В.,

при секретарі - Беській С.В.;

з участю прокурора - ОСОБА_2;

обвинуваченого - ОСОБА_3;

захисника - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від " 24 " січня 2014 року, -

Встановила:

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, тимчасово непрацюючого, раніше судимого 16 серпня 2004 року Кременецьким районним судом за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 13 липня 2006 року Кременецьким районним судом за ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 263, ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, постановою Сихівського районного суду м. Львова від 24 грудня 2008 року звільненого від відбування покарання умовно-достроково, -

засуджено:

- за п.4 ч.2 ст.115 КК України на 14 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.309 КК України - 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 14 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено рахувати ОСОБА_3 відбуття покарання з 2 липня 2013 року - з дня затримання.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави судові витрати за проведення експертиз: балістичної, дактилоскопічної, наркотичних засобів, нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів в сумі 3277,68 грн.

Згідно вироку суду, 1 липня 2013 року біля 21 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в. АДРЕСА_1 у житловому будинку під час сварки, раптово виниклої в процесі спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_5, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою умисного вбивства з особливою жорстокістю вилив з каністри на голову і тіло ОСОБА_5 легкозаймисту рідину - бензин, а потім, реалізуючи свої умисні дії, направлені на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5 з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що внаслідок дії вогню на тіло останній буде відчувати нестерпний фізичний біль, фізичні страждання та муки, тобто свідомо бажаючи та допускаючи настання таких страждань, за допомогою запальнички підпалив потерпілого.

У результаті підпалу в процесі горіння ОСОБА_5 відчував нестерпний біль та отримав опіки голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, і був госпіталізований у лікувальний заклад, де 9 липня 2013 року о 4 годині 40 хвилин внаслідок термічних опіків III А-Б ступеня із залученням близько 70% поверхні тіла, що призвело до розвитку опікової хвороби, стадії септикотоксемії та поліорганної недостатності настала його смерть.

Крім того, в ніч з 26 на 27 червня 2013 року ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна зайшов на територію Почаївської ЗОШ І-Ш ступеня, яка розташована у м. Почаєві по вул. Шевченка, 15, та, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, через незамкнені двері з тильної сторони, з метою крадіжки проник у господарське приміщення даного навчального закладу, звідки таємно викрав кутову шліфувальну машинку торгової марки «DVT» модель «WS-180 D» з відрізним кругом по металу та ключем для заміни кругів залишковою вартістю 366,10 грн., каністру місткістю 10 л. вартістю 54,00 грн., наповнену бензином марки А-95 в кількості 7 л. по ціні 11,29 грн.. за 1 л на суму 79,03 грн., а всього ОСОБА_3 спричинив дирекції Почаївської ЗОШ І-ІЇЇ ступенів матеріальну шкоду на загальну суму 499,13 грн..

На початку червня 2013 року ОСОБА_3, перебуваючи на березі ставка, що в с. Раславка Кременецького району, в траві відшукав 27 придатних для стрільби 5,6 мм довгих гвинтівочних патронів промислового виготовлення до нарізної спортивно-мисливської зброї кільцевого запалення (.22LR), котрі переніс до місця свого проживання - АДРЕСА_1, і заховав у господарському приміщенні будинку на шафі та зберігав їх до 6 липня 2013 року.

6 липня 2013 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 вказані бойові припаси були виявлені та вилучені.

Крім цього, на початку травня 2013 року ОСОБА_3, перебуваючи на автовокзалі у м. Почаєві Кременецького району, виявив чоловічу спортивну куртку. В ході її огляду у передній правій кишені він виявив паперовий згорток, наповнений особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. З метою незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту ОСОБА_3 переніс вказану наркотичну речовину до місця свого проживання, що в АДРЕСА_1, де виніс на горище господарського приміщення та став зберігати без мети збуту.

6 липня 2013 року під час проведення санкціонованого обшуку працівниками міліції вказану речовину рослинного походження виявлено та вилучено.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 просять вирок суду змінити, зокрема: в частині засудження ОСОБА_3 за п.4 ч.2 ст. 115 КК України - перекваліфікувати його дії на ст.116 КК України, як умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, та призначити покарання в межах санкції цієї статті; цей же вирок в частині засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309 КК України скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України, посилаючись на те, що суд першої інстанції не дослідив ряду доказів, які мають значення для правильної кваліфікації дій ОСОБА_3 та не дав належної правової оцінки тому що: дії ОСОБА_3 спровоковані самим потерпілим ОСОБА_5, у зв'язку з чим виникла бійка між потерпілим і обвинуваченим, внаслідок чого останній перебував в стані сильного душевного хвилювання; між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 був конфлікт, що також не сприяло його душевній рівновазі; ОСОБА_3 намагався змусити потерпілого ОСОБА_5 покинути будинок, де проживає обвинувачений, оскільки назрівав серйозний конфлікт.

Також наголошують, що суд не врахував того, що свідок ОСОБА_7 є інвалідом з дитинства з приводу психічного захворювання, а показання свідка ОСОБА_8 не можна вважати достовірними, оскільки вона перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, зазначають, що суд у вироку послався на покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були понятими при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 та ствердили, що на горище, де було знайдено речовину рослинного походження у згортку невеликого розміру, вони не вилазили, при цьому їх покази різняться. Також, апелянти вказують, що доступ до домоволодіння був вільним, а тому дану речовину міг будь-хто підкинути, а на патронах, які були виявлені за місцем проживання ОСОБА_3, відбитків пальців його рук не виявлено.

В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_3 вказує, що в судовому засіданні не були допитані свідки - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також зазначає, що свідок ОСОБА_7 була допитана без адвоката та в присутності ОСОБА_8, а на фото до протоколу обшуку на одному драбина є, а на другому немає. Вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - крадіжку, за обставин викладених у вироку, визнає, його дії по вбивству ОСОБА_5 просить перекваліфікувати на ч.1 ст. 119 КК України, як вбивство з необережності.

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст.263, ч.2 ст. 309 КК України та закрити провадження в цій частині на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України через невстановлення достатніх доказів для доведеності винуватості ОСОБА_3 в суді і вичерпані можливості їх отримання, мотивуючи тим, що доступ до домоволодіння, де проживав ОСОБА_3 і де були знайдені патрони та наркотичний засіб, був вільним, а тому вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.309 КК України, в судовому засіданні не доведена.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, які в судових дебатах, а обвинувачений ОСОБА_3 і в останньому слові, підтримали подану апеляційну скаргу, а обвинувачений частково і доповнення до неї, та просять змінити вирок, а саме перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з п.4 ч.2 ст.115 КК України на ст.116 КК України, як умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання або на ст.119 КК України, як вбивство з необережності, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу державного обвинувача та заперечує щодо задоволення апеляційних вимог обвинуваченого та його захисника щодо перекваліфікації дій обвинуваченого з п.4 ч.2 ст.115 КК України на ст. 116 чи ст. 119 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у крадіжці майна з Почаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів є правильний та обґрунтований і в апеляційних скаргах не оскаржується.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, а саме в умисному вбивстві ОСОБА_5 з особливою жорстокістю, підтверджено сукупністю доказів, які належно досліджені, правильно оцінені судом і обґрунтовано покладені ним в основу вироку.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у скоєнні крадіжки каністри з бензином та шліфувальної машини "DVT" з Почаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів визнав повністю та пояснив, що вчинив крадіжку за обставин, які наведені в обвинувальному акті. Вину у вчиненні вбивства ОСОБА_5, який "преревнував" його до своєї співмешканки ОСОБА_8, визнав частково - вказав, що під час сварки з потерпілим ОСОБА_5 облив його бензином, однак стверджує, що не підпалював його, а підніс запальничку ОСОБА_5, оскільки той хотів прикурити. Наміру вбивати потерпілого не мав.

Крім того, в апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 просять перекваліфікувати його дії з п.4 ч.2 ст.115 КК України на ст. 116 КК України - вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання, а в доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_3 просить кваліфікувати його дії за ч.1 ст. 119 КК України - вбивство через необережність.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника в апеляційній скарзі про те, що вбивство ОСОБА_14 ОСОБА_3 вчинив в стані сильного душевного хвилювання та доводи ОСОБА_3 в доповненнях до апеляційної скарги, що вбивство потерпілого він вчинив через необережність, є необґрунтованими, спростовані зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими судом доказами, які наведені у вироку.

Так, в ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 жодних показань про те, що вбивство ОСОБА_5 він вчинив в стані сильного душевного хвилювання не давав і жодних доказів, що він перебував в такому стані на момент вбивства ОСОБА_5 у справі не встановлено і не має.

Щодо тверджень ОСОБА_3 про те, що вбивство ОСОБА_5 він вчинив з необережності - підніс запальничку ОСОБА_5, а потерпілий підпалив себе сам, коли прикурював цигарку, то вони спростовані в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, із яких вбачається, що у ОСОБА_5 цигарки не було і запальнички ОСОБА_3 щоб її прикурити йому не підносив, потерпілої ОСОБА_15, відеозаписом слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3, тому суд обґрунтовано критично оцінив покази обвинуваченого щодо відсутності у нього умислу на умисне вбивство ОСОБА_5 та не взяв їх до уваги

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним умисел ОСОБА_3 на умисне позбавлення життя потерпілого ОСОБА_5 з особливою жорстокістю, який підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_15, яка в судовому засіданні пояснила, що вона є зведеною сестрою померлого ОСОБА_5, 1 липня 2013 року біля 21 год. 30 хв. до неї додому прийшов ОСОБА_5, в якого була сильно обгоріла голова та руки. На її запитання брат відповів, що його облив бензином та підпалив ОСОБА_3 Вона викликала "швидку допомогу" і ОСОБА_5 забрали до лікарні. В лікарні брат їй розповів, що конфлікт з ОСОБА_3 виник через братову співмешканку - ОСОБА_16, з якою ОСОБА_3 хотів зустрічатись. Спочатку ОСОБА_3 хватався за ніж і погрожував братові вбивством, а потім облив бензином та підпалив, гасила його, коли він горів, лише ОСОБА_17

З показань свідка ОСОБА_7, яка є співмешканкою ОСОБА_3, вбачається, що 1 липня 2013 року ОСОБА_3 прийшов додому з ОСОБА_5 та ОСОБА_16 Всі були у нетверезому стані. Через деякий час, ОСОБА_3 почав сваритися з ОСОБА_5 В її присутності він сварився з потерпілим за мобільний телефон та цигарки, погрожував його спалити, казав: "Гєну спалю". Потім ОСОБА_3 приніс каністру і вилив багато бензину на голову та одяг ОСОБА_5, а потім з кишені штанів дістав запальничку і підніс її до ОСОБА_5 та запалив. Одяг та тіло ОСОБА_5 - загорілись. Свідок почала лити на ОСОБА_5 воду та накинула одіяло. ОСОБА_5 разом з одіялом вибіг в садок, де погасив вогонь на собі та пішов з господарства. ОСОБА_3 не допомагав гасити вогонь, а лише стояв і сміявся. Після того, як ОСОБА_5 вибіг надвір, ОСОБА_3 пішов спати.

Щодо посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, що покази свідка ОСОБА_7 не відповідають дійсності, оскільки вона не була присутня коли ОСОБА_3 облив ОСОБА_5 бензином, а прийшла тоді, коли останній вже горів, крім того, ніби-то внаслідок психічного захворювання свідок не здатна була в повній мірі розуміти суть поставлених їй питань і тому обвинувачення ОСОБА_3 не може ґрунтуватись на її показах, то вони є безпідставними, оскільки даний свідок давала детальні, послідовні і логічні показання про обставини вчинення ОСОБА_3 злочину, які підтверджені іншими доказами у справі, зокрема, показання свідка ОСОБА_8 та частково показаннями самого обвинуваченого.

Аналогічно свідок ОСОБА_8 також давала послідовні, та логічні покази, а тому суд першої інстанції обґрунтовано послався на них у вироку.

Так, свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що протягом останніх трьох років вона перебувала у близьких стосунках з ОСОБА_5 і 1 липня 2013 року біля 20 години вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 прийшли до останнього додому та розпили пляшку горілки. Потім між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виникла сварка і ОСОБА_3 погрожував спалити ОСОБА_5. Спочатку ОСОБА_3 облив її бензином, а потім ОСОБА_5 та підніс до нього запальничку. Одежа на ОСОБА_5 загорілась, а ОСОБА_7 почала лити на ОСОБА_5 воду з пластикових бутилок, потім накинула одіяло. ОСОБА_5 вибіг на двір, в той час ОСОБА_3 не допомагав гасити вогонь, а лише сміявся.

З показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що він працює фельдшером Почаївської "швидкої допомоги" та 1 липня 2013 року близько 22 години він виїжджав на виклик в м.Почаїв. Приїхавши на виклик, він побачив обгорілого чоловіка - ОСОБА_5, в якого була обгоріла голова та верхня частина тіла. Потерпілий перебував у шоковому стані. Він надав потерпілому першу медичну допомогу та відвіз його у Почаївську лікарню.

Свідок ОСОБА_19 показав, що він працює водієм "швидкої допомоги" в м.Почаєві 1 липня 2013 року біля 22 години він разом з фельдшером ОСОБА_18 виїжджав на виклик у м. Почаїв. На сходах будинку сидів ОСОБА_5, в якого були обпечені обличчя та голова. Він перебував у шоковому стані, не розмовляв, а лише стогнав. ОСОБА_18 надав ОСОБА_5 медичну допомогу і вони відвезли його в хірургічне відділення Почаївської лікарні.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_15 1 липня 2013 року ввечері вона бачила, як до господарства ОСОБА_15 приїжджала «швидка допомога» та бачила обгорілого ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона є сусідкою потерпілої ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_3 1 липня 2013 року вона бачила ОСОБА_3, ОСОБА_16 та ОСОБА_5 Всі були п'яні. Вона цілий,день була на городі, а ввечері її покликав внук та розповів, що ОСОБА_3 підпалив ОСОБА_5

Згідно висновку експерта № 463 від 29 липня 2013 року при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 виявлено опіки голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, які займали близько 70 % поверхні тіла і утворилися внаслідок термічної дії полум'я незадовго до поступлення потерпілого на стаціонарне лікування в Кременецьку РКЛ, що підтверджується їх морфологічними і мікроскопічними ознаками.

Крім зазначених опікових поверхонь, при розтині трупа потерпілого, виявлено синець із крововиливом в підшкірно-жирову клітковину передньої черевної стінки та синець правої гомілки, які з огляду на їх вид та морфологічні властивості, утворилися від тупого предмета незадовго до поступлення потерпілого на стаціонарне лікування в Кременецьку РКЛ.

Виявлена у ОСОБА_5 термічна травма перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням його смерті і згідно змісту п. 2.1.3. «р»,«о» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995), має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Зазначені просторі синці мають ознаки легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я і у причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті потерпілого не перебувають.

Судово - медичних даних щодо знаряддя та способу, яким спричинялися тілесні ушкодження, не отримано. Однак, виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 за обставин, наведених у постанові, загалом не виключається.

Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок термічних опіків III А-Б ступеня із залученням близько 70 % поверхні тіла, що призвело до розвитку опікової хвороби, стадії септикотоксемії та поліорганної недостатності, що підтверджується виявленням при розтині його трупа: просторих опікових поверхонь, виразних патоморфологічних змін тканин і внутрішніх органів (опік шкіри III ступеня з початковими слабо вираженими ознаками регенерації та помірного реактивного запалення; результатом судово-гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів; а також динамікою протікання травматичного процесу, відображеною в записах медичної картки стаціонарного хворого на його ім'я.

Згідно записів лікарів смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 4 годині 40 хвилин, що цілком узгоджується з даними, отриманими під час розтину його трупа.

Опіки такого характеру, враховуючи їх площу та глибину, зазвичай супроводжуються відчуттям фізичного болю (т. 1 а. с. 107 - 115).

Згідно висновку експерта № 877 від 11 липня 2013 року при судово-медичній експертизі ОСОБА_3 виявлені сліди загоєнь термічних опіків І - II ст. (досить незначної площі поверхні тіла) у вигляді вогнищевих ділянок гіперпігментації шкіри та її регенерації (відновлення) поверхневих шарів 2 - 3 пальців правої кисті та 2 - 4 пальців лівої кисті. Крім цього, виявлено ушкодження від механічного впливу (дії тупого предмету) у вигляді садна у тім'яно - потиличній ділянці голови.

Утворення всіх цих ушкоджень у термін події 1 липня 2013 року за вказаних ним обставин не виключається.

Незначні за площею термічні опіки пальців рук та садно волосяної частини голови належать до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а. с. 120 - 121).

Як вбачається з висновку експерта № 132 від 31 липня 2013 року при судово - медичній експертизі піднігтьового вмісту рук ОСОБА_3 знайдено епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі, однак встановити статеву приналежність неможливо через відсутність необхідних для цього виду дослідження елементів. Крові не виявлено. З урахуванням груп крові та характеру речових доказів не виключено походження виявлених у піднігтьовому вмісті рук слідів від змішування власних клітин самого ОСОБА_3 та клітин чоловіка (особи або осіб, серед яких був чоловік), в тому числі - ОСОБА_5 (т.1 а. с. 129 - 130).

Відповідно висновку експерта № 2 - 859/13 від 30 липня 2013 року судової експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів у металічній каністрі синього кольору ємкістю 10 л., вилученої по місцю проживання ОСОБА_3, виявлено рідину світло - жовтого кольору об'ємом 920мл. із характерним запахом бензину. Дана рідина містить речовини, які по значеннях Rf, співвідношенням і кольору зон, а також картині переходу кольорів не відрізняються від аналогічних ознак змінених світлих нафтопродуктів (бензину, гасу, дизельного палива тощо) (т. 1 а. с. 153 -161).

Згідно висновку експерта № 2 - 859/13 від 30 липня 2013 року в плямах на покривалі прямокутної форми з ворсистої тканини світло-коричневого кольору із візерунком у вигляді тканин коричневого кольору з червоним обрамленням, виявлено речовини, які по значеннях Rf, співвідношенням і кольору зон, а також картині переходу кольорів не відрізняються від аналогічних ознак змінених світлих нафтопродуктів (бензину, гасу, дизельного палива тощо). В плямах на покривалі прямокутної форми червоного кольору із смугами чорного кольору, що розташовані перпендикулярно і утворюють візерунок поверхні у вигляді прямокутників червоного і чорного кольору різного розміру виявлено вуглеводні, походження яких від змінених світлих нафтопродуктів - не виключається (т. 1 а. с. 167 -176).

Таким чином, покази потерпілої ОСОБА_15, які вона надала з показань потерпілого ОСОБА_5 і які суд обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 97 КПК України, визнав допустимими, свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в їх сукупності, які підтверджені іншими доказами, наведеними у вироку, свідчать про умисел ОСОБА_3 на умисне позбавлення життя ОСОБА_5, оскільки саме він умисно облив його голову та тіло бензином, який спеціально для цього приніс з господарського приміщення в будинок, де вони розпивали спиртні напої, і умисно підніс запальничку до потерпілого з метою його підпалити та підпалив його цією запальничкою, внаслідок чого обгоріло 70% поверхні тіла потерпілого, що призвело до його смерті.

Про спрямування умислу ОСОБА_3 саме на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_5 з особливою жорстокістю свідчить, як спосіб вчинення злочину - облиття потерпілого (голови, тіла) бензином та умисний підпал його, так і дії обвинуваченого після цього, який жодним чином не зреагував на те, що все тіло ОСОБА_5 охопило полум'я, не допомагав гасити це полум'я, стояв і сміявся, а потім пішов спати.

Згідно вищезазначеного висновку експерта №463 опіки такого характеру, які виявлені у ОСОБА_5, враховуючи їх площу (обгоріло 70% поверхні тіла) та глибину, зазвичай супроводжуються відчуттям фізичного болю.

З вищенаведених показів свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 вбачається, що коли вони машиною "швидкої допомоги" приїхали на виклик та побачили обгорілого ОСОБА_5, останній перебував у шоковому стані, не розмовляв, а лише стонав.

За таких обставин суд прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_5 відчував сильний біль та сильні страждання.

Проаналізувавши зібрані в кримінальному провадженні докази, суд дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_3 умисного вбивства ОСОБА_5 з особливою жорстокістю та вірно кваліфікував його дії за п.4 ч.2 ст. 115 КК України.

Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_3, що вирок суду є незаконним, оскільки суд не допитав свідків ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_13, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Згідно вимог ч.1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані свідки очевидцями подій не були, а отже їх показання будь-якого істотного впливу на прийняття судом рішення не мали.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що свідок ОСОБА_7 була допитана без адвоката, то відповідно п.2 ч.1 ст. 66 КПК України свідок вправі користуватись правовою допомогою адвоката, однак такого клопотання вона не заявляла. Допит даного свідка проведений в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 352 КПК України.

З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №374 від 22 липня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, страждав на розлади психіки поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Зазначений розлад психіки не позбавляв ОСОБА_3 здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними у той час, до якого відносяться інкриміновані йому діяння. ОСОБА_3 до теперішнього часу страждає на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. По своєму психічному стану в даний час ОСОБА_3 здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_3 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, в стані патологічного сп'яніння не перебував, виявляв ознаки простого алкогольного сп'яніння. Під час скоєння злочину ОСОБА_3 в стані фізіологічного афекту не перебував (т. 1 а. с. 182 - 183).

Відповідно до протоколу медичного обстеження від 2 липня 2013 року у ОСОБА_3 діагностовано алкогольне сп'яніння середнього ступеня.

Водночас, перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено обґрунтованість доводів прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про відсутність доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України.

Формулюючи обвинувачення, визнане судом доведеним за цими статтями КК України, суд виходив із показань обвинуваченого під час досудового слідства та виходячи з цих показань виклав обвинувачення у вступній частині вироку, зазначивши, що на початку червня 2013 року ОСОБА_3, перебуваючи на березі ставка, що в с.Раславка Кременецького району, в траві відшукав 27 придатних для стрільби 5,6 мм довгих гвинтівочних патронів промислового виготовлення до нарізної спортивно-мисливської зброї кільцевого запалення (.22LR), котрі переніс до місця свого проживання - АДРЕСА_1, і заховав у господарському приміщенні будинку на шафі та зберігав їх до 6 липня 2013 року.

6 липня 2013 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 вказані бойові припаси були виявлені та вилучені.

Крім цього, на початку травня 2013 року ОСОБА_3, перебуваючи на автовокзалі у м. Почаєві Кременецького району, виявив чоловічу спортивну куртку. В ході її огляду у передній правій кишені він виявив паперовий згорток, наповнений особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. З метою незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту ОСОБА_3 переніс вказану наркотичну речовину до місця свого проживання, що в АДРЕСА_1, де виніс на горище господарського приміщення та став зберігати без мети збуту.

6 липня 2013 року під час проведення санкціонованого обшуку працівниками міліції вказану речовину рослинного походження виявлено та вилучено.

Такі висновки суду не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження виходячи з слідуючого.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 відмовився від своїх показань, які давав на досудовому слідстві, і тому не зрозуміло на якій підставі суд виклав обвинувачення у вступній частині вироку, виходячи із його показань на досудовому слідстві, які в судовому засіданні не досліджувались.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку.

З протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 вбачається, що об'єктом огляду було домоволодіння, зареєстроване за ОСОБА_23 (т.1 а.с. 197) за адресою АДРЕСА_1. В підсобному приміщенні по праву сторону від входу знаходилась шафа, на якій в передньому лівому куті виявлено картонну коробку з предметами сірого кольору, схожими на набої. На горищі цього ж приміщення по праву сторону від входу було виявлено згорток з речовиною рослинного походження (т.1 а.с. 204-206).

Згідно висновку експерта № 2 - 715/13 від 29 липня 2013 року судової експертизи наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, подрібнена речовина рослинного походження, має ботанічні ознаки верхівок частин рослини коноплі, містить каннабіноїди, зокрема тетрагідроканабінол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса наданого на експертне дослідження канабісу в перерахунку на суху речовину становить 14,78 грама (т. 2 а. с. 15 - 19).

Відповідно до висновку експерта від 16 липня 2013 року № 1 - 739/13 судово-балістичної експертизи предмети, які вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 є боєприпасами - 5,6 мм довгими гвинтівочними патронами промислового виготовлення до нарізної спортивно - мисливської зброї кільцевого запалення(.22LR), які придатні для стрільби.

Однак доказів, які з достатньою вірогідністю могли вказувати на приналежність вилучених патронів та наркотичного засобу ОСОБА_3 ні досудовим слідством, ні судом не здобуто.

З вироку суду видно, що обвинувачений ОСОБА_3 при його допиті в судовому засіданні винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, не визнав та пояснив, що не знає походження патронів та наркотичного засобу і він їх не зберігав.

Таким чином, переконливих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_3 вищезазначених правопорушень, а саме у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу та придбанні і зберіганні без мети збуту наркотичних засобів, вчиненому повторно, у кримінальному провадженні не встановлено і суд у вироку таких доказів не навів.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи вимоги ч.4 ст.17 КПК України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, колегія суддів вважає, що вирок в частині засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України підлягає скасуванню, а кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України - закриттю із-за недоведеності його винуватості у вчиненні цих правопорушень.

Оскільки вирок суду в частині засудження ОСОБА_3 за епізодами вчинення кримінальних правопорушень за ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України скасовується, тому слід змінити вирок суду й в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 судових витрат, зокрема, необхідно виключити стягнення витрат за проведення балістичної, дактилоскопічної експертиз та експертизи наркотичних засобів, а тому суму стягнення судових витрат з ОСОБА_3 необхідно зменшити на 831,80 грн. - з 3277,68 грн. до 2445,88 грн.

Щодо покарання, то воно призначене ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням вчиненого ним особливо тяжкого злочину, особи винного, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.1 ст. 284, ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від " 24 " січня 2014 року в частині засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України скасувати, а кримінальне провадження в цій частині на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України - закрити.

В порядку ч.2 ст. 404 КПК України зменшити стягнення з ОСОБА_3 судових витрат до 2445,88 грн.

В решті даний вирок залишити без зміни.

Дана ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3(трьох) місяців з дня її проголошення.

Судді:

Т.М. ОРимар О.В.ОДемченко О.Б.Стадник

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.М. Римар