Ухвала суду № 38436297, 25.04.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/12035/13-ц Провадження № 22-ц/772/1410/2014Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т. П.Категорія: 55Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Чорного В.І.,

суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.

при секретарі: Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із цим позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 грудня 2012 року між ним та ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» було укладено договір банківського вкладу № 156692 на суму вкладу 200 доларів США. Відповідно до п. 1.4 Договору допускається внесення додаткових внесків (поповнення) до 19 грудня 2013 року. Також позивач зазначив, що 14 грудня 2012 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу № 156691 на суму вкладу 1000 грн. на аналогічних умовах. У відповідності до договорів позивачем було внесено 1000 грн., а також додатково поповнено депозит 20.12.2012 року на суму 150 000 грн.; та внесено 200 доларів США, а також додатково поповнено депозит 03.01.2013 року на суму 25 034 доларів США, а 18.01.2013 року - на суму 46 500 доларів США. Протягом дії договору позивачем знімалися кошти із депозиту. 12 лютого 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення депозитного вкладу, а саме: 1083 грн. та 46 720,65 доларів США, проте останній в порушення умов договорів та вимог ст. ст. 1058, 1060 ЦК України депозитних коштів не повернув, у зв'язку з чим позивач просив суд (з урахуванням збільшених позовних вимог) стягнути з відповідача на його користь неповернутий вклад згідно договору № 156691 в сумі 137000 грн. та відповідно до договору № 156692 від 14 грудня 2012 року в сумі 46 720,65 доларів США, а також 3% річних за період з 12.02.2013 року до 29.05.2013 року в розмірі 396 доларів США.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 кошти за договором банківського вкладу № 156691 від 14.12.2012 року в розмірі 1083,37 грн.; за договором банківського вкладу № 156692 від 14.12.2012 року в розмірі 201,84 доларів США та 1,60 доларів США - 3% річних. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що доказів про укладення додаткових договорів на внесення депозитних сум не надано, грошові кошти по них не надходили та не обліковувались, відбитки печатки на квитанціях нанесені не тією печаткою, зразки якої надані в якості порівняльного матеріалу, що підтверджується висновком судової почеркознавчої та технічної експертизи, а квитанції не відповідають вимогам закону, оскільки не містять обов'язкових реквізитів, визначених пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року № 174.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, що 14 грудня 2012 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу № 156691 (вклад «Ощадний»), за умовами якого банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 1000 грн. строком на 370 днів до 19 грудня 2013 року. Датою укладення договору є дата внесення (надходження) грошових коштів на депозитний рахунок. Цього ж дня ОСОБА_2 було внесено 1000 грн. по вказаному договору, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 14.12.2012 року по 12.02.2013 року.

20.12.2012 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір до договору банківського вкладу №156691 від 14.12.2012 року щодо поповнення вкладу на суму 150 000 грн., доказів внесення яких позивачем не надано, вказана операція не відображена і в даних бухгалтерського обліку.

Разом з тим, 14 грудня 2012 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу № 156692 (вклад «Ощадний»), відповідно до якого банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 200 доларів США строком на 370 днів до 19 грудня 2013 року. Датою укладення договору є дата внесення (надходження) грошових коштів на депозитний рахунок. Цього ж дня позивачем було внесено 200 доларів США, що відображено по даним бухгалтерського обліку та підтверджується випискою по особовому рахунку з 14.12.2012 року по 12.02.2013 року.

03 січня 2013 року між сторонами було укладено Додатковий договір до договору банківського вкладу № 156692 від 14.12.2012 року щодо поповнення вкладу на суму 25 034 доларів США, а 18.01.2013 року - на суму 46 500 доларів США, однак доказів їх внесення не надано, а вказана операція також не відображена і в даних бухгалтерського обліку.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, (далі - Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на те, що доказів про укладення додаткових договорів та внесення депозитних коштів в розмірі 96 000 грн. згідно квитанції № 1768 від 14.12.2012 року; 30 000 грн. згідно квитанції № 6773 від 24.12.2012 року; 10000 грн. згідно квитанції № 6780 від 24.12.2012 року, 25 034 доларів США та 46 500 доларів США не надано, зазначені операції не відображені в даних бухгалтерського обліку.

Натомість, висновок суду першої інстанції про доведеність позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу № 156691 та № 156692 в розмірі 1083, 37 грн. та 201,84 доларів США відповідно, а також 1,60 доларів США - 3% річних, відповідає вимогам закону та підтверджений матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.І.Чорний

Судді: С.К.Медвецький

В.В.Оніщук

З оригіналом вірно: