Ухвала суду № 38435757, 24.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

24.04.2014р. Справа № 7/180

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В. у відкритому судовому засіданні розглянув скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо виконання судового рішення у справі №7/180 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата Донецької області, до відповідача, Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк, в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк,

про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 5 783 447 грн. 66 коп., 3% річних у сумі 11 971 грн. 23 коп., пені у сумі 95 769 грн. 85 коп.,-

за участю представників сторін:

від стягувача (позивача): не з'явився;

від боржника (відповідача): не з'явився;

від органу Державної виконавчої служби: не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. у справі №7/180 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" м. Горлівка в особі Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 5 783 447 грн. 66 коп., 3% річних у сумі 11 971 грн. 23 коп., пені у сумі 95 769 грн. 85 коп. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" м. Горлівка в особі Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління м.Донецьк суму боргу за активну електроенергію у розмірі 5 783 447,66грн.; на поточний рахунок 26008301520003 в АК ПІБ м. Ясинувата, МФО 334420 - 3% річних у сумі 11 437,46грн., пеню в сумі 91 499,63грн., державне мито у сумі 25 479,21грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,90грн. Розстрочено виконання рішення на 5 (п'ять) місяців з виплатою рівними частинами по 1 177 276,95 грн. щомісячно. В залишковій частині вимог відмовлено.

На виконання рішення суду від 18.12.2008р. у справі №7/180 було видано відповідний наказ від 29.12.2008р. про примусове виконання рішення суду.

04.11.2013р. господарським судом Донецької області отримано скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, №52юр-675/13 від 04.11.2013р. на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Донецькій області (у порядку ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України), у якій останній просить визнати дії державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу від 17.10.2013р. ВП№36238639 - наказу господарського суду Донецької області по справі №7/180 від 29.12.2008р. та такою, яка не відповідає Закону України «Про виконавче провадження», а також визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документу від 17.10.2013р. ВП№36238639 - наказу господарського суду Донецької області по справі №7/180 від 29.12.2008р., винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області.

Ухвалою суду від 06.11.2013р. по справі №7/180 скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, №52юр-675/13 від 04.11.2013р. призначено до розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на незаконні дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області під час здійснення ним примусового виконання наказу від 29.12.2008р. у справі №7/180, а саме винесення постанова про повернення виконавчого документу від 17.10.2013р. до завершення 20-денного строку, наданого в листі виконавчого органу №1/1-13зп від 26.09.2013р. для здійснення стягувачем авансування витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого наказ суду є невиконаним. Крім того, посилається на те, що з винесенням оскаржуваної постанови виконавчий орган, у такій спосіб, порушив право стягувача на здійснення авансування в межах встановленого строку.

На підтвердження викладених доводів суду заявником (скаржником) представлено копії: постанови про відкриття виконавчого провадження №36238639 від 28.01.2013р., листа №1/1-13зп від 26.09.2013р., листа №1/1-13зп від 17.10.2013р. разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.10.2013р.

Нормативним обґрунтуванням визначено положення Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.51, 69, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії та бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003р., п.8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №04-5/365 від 28.03.2002р..

24.12.2013р. через канцелярію суду представником відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області наданий відзив №7/180 від 18.11.2013р., за змістом якого останній вважає, що ним дотриманні вимоги положень Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги.

На підтвердження викладених доводів суду представником виконавчого органу представлено копії: листа №1/1-13зп від 04.09.2013р., листа №1/1-13зп від 26.09.2013р., листа №2832/10/1-13П від 03.09.2013р. разом з постановою про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 03.09.2013р., листів експерта б/н б/д, постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.10.2013р. та від 18.10.2013р., журналу реєстрації вихідної кореспонденції №03.2-35 2013р., реєстру №/2012 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 26 вересня 2013р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 25.12.2013р. справу №7/180 для розгляду скарги №52юр-675/13 від 04.11.2013р. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, передано на розгляд судді СоболєвоїС.М.

25.12.2013р. через канцелярію суду скаржником поданий супровідний лист №б/н від 25.12.2013р., яким долучено до матеріалів справи копії документів, що підтверджують правовий статус підприємства.

06.02.2014р. боржником через канцелярію суду наданий супровідний лист №б/н від 06.02.2014р., яким долучено до матеріалів справи копію листа №3721/1-13П від 14.11.2013р. разом з постановою про відкриття виконавчого провадження №40773989 від 14.11.2013р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 25.02.2014р. справу №7/180 передано на розгляд судді Кротінової О.В.

20.03.2014р. від представника боржника отримано відзив на скаргу №03/01/310 від 20.03.2014р., в якому проти задоволення скарги заперечив, повідомив, що 14.11.2013р. відкрито виконавче провадження №40773989 з виконання наказу по справі №7/180.

Разом із відзивом боржником суду представлено копії листа №3721/1-13П від 14.11.2013р., постанови про відкриття виконавчого провадження №40773989 від 14.11.2013р.

Ухвалою суду від 20.03.2014р. у справі №7/180 замінено сторону (позивача) з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариства «ДТЕК Донецькобленерго».

22.04.2014р. через канцелярію суду представником відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області подано клопотання №б/н, б/д про розгляд справи без його участі, у зв'язку із перебуванням останнього у відпустці. Із клопотанням надана копія витягу із журналу реєстрації вихідної кореспонденції №03.2-35 за 2013р., як доказ направлення на адресу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» листа про авансування витрат на проведення виконавчих дій 04.09.2013р.

У судове засідання 24.04.2014р. представники заявника (позивача) та відповідача (боржника) не з'явились, причин неявки не повідомили. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник органу Державної виконавчої служби у судове засідання 24.04.2014р. не з'явився.

Суд вважає за можливе розгляд скарги за відсутності учасників судового провадження, за наявними у справі документами, з огляду на що задовольняє клопотання відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши надані матеріали та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження», як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Статтею 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст.5 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Зокрема, ст.11 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункт 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області Меженського В.В. від 28.01.2013р. відкрито виконавче провадження №36238639 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29.12.2008р. по справі №7/180.

03.09.2013р. державним виконавцем у зведеному провадженні №36011394 щодо виконання наказів господарського суду Донецької області стосовно стягнення з відповідача (боржника) на користь заявника (позивача) заборгованості, винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_2 (сертифікат НОМЕР_1 від 08.08.2011р.) для участі у виконавчому провадженні, яку супровідним листом від 03.09.2013р. №2832/10/1-13П направлено стягувачу та боржнику.

Дані обставини учасниками судового провадження не заперечуються, у порядку Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій.

Згідно ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

На адресу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області надійшли листи суб'єкта оціночної діяльності про витрати з проведення оцінки рухомого майна, які склали 5 000,00 грн., та неможливість надання висновків щодо вартості нерухомого майна, у зв'язку з відсутністю технічної документації на відповідні об'єкти нерухомості.

Листом №1/1-13зп від 04.09.2013р. державний виконавець звернувся до стягувача (позивача) про необхідність авансування виготовлення висновку про вартість рухомого майна у розмірі 5000,00 грн. та на виготовлення технічної документації об'єктів нерухомості у розмірі 5000,00 грн.

Про направлення цього листа стягувачу свідчить витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції №03.2-35 (том 3) за 04.09.2013р.

Листом №1/1-13зп від 26.09.2013р. державний виконавець запропонував стягувачу внести на депозитний рахунок ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області суму авансового внеску для виготовлення висновку про вартість рухомого майна у розмірі 5000,00 грн. та на виготовлення технічної документації об'єктів нерухомості у розмірі 5000,00 грн.

Одночасно, державний виконавець повідомив стягувача, що згідно п.5 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», якщо авансовий внесок не буде внесений у двадцятиденний строк з моменту отримання листа про авансування, виконавчий документ буде повернутий стягувачу без виконання згідно п.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Про направлення цього листа стягувачу свідчить витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 03.2-35 за 26.09.2013р. та реєстр №2012 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 26.09.2013р.

17.10.2013р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області Буханцовим О.В., на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову у виконавчому провадженні №36238639 про повернення виконавчого документа стягувачеві, яким наказ від 29.12.2008р. по справі №7/180 повернуто останньому із роз'ясненням про право повторного пред'явлення вказаного виконавчого документу для виконання в строк до 17.10.2014р.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Пунктом 4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що перед поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі вказаної статті закону державний виконавець повинен попередити стягувача про можливість повернення виконавчого документа у випадку чинення останнім перешкод державному виконавцю у проведенні виконавчих дій.

Згідно п.3.19 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд враховує, що державний виконавець першочергово звернувся до стягувача листом №1/1-13зп від 04.09.2013р., лист №1/1-13зп від 26.09.2013р. є повторним, та не встановлює строк для здійснення авансування, у розумінні приписів Закону України «Про виконавче провадження».

За приписами ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно (ст.255 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що лист державного виконавця №1/1-13зп від 04.09.2013р. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» направлено 04.09.2013р..

У відповідності з п.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням п.4.1.2 Нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку №1149 від 12.12.2007р. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» мало б отримати зазначений лист 09.09.2013р. (оскільки 08.09.2013р. є вихідним днем).

Таким чином, оскільки у листі державного виконавця встановлений строк для здійснення авансування стягувачем - 20 днів з моменту отримання листа, тому строк для здійснення авансування спливає 30.09.2013р.

Разом з тим, стягувач наполягає на тому, що про необхідність у здійсненні авансування витрат на проведення виконавчих дій та встановлення 20-ти денного строку для вчинення цього, він обізнаний листом виконавчого органу від 26.09.2013р., який отримано 30.09.2013р. за вхідним номером 13339, а отже, зважаючи на початок перебігу встановленого строку з моменту отримання листа, останній спливає 20.10.2013р. Тому, винесенням оскаржуваної постанови виконавчий орган, у такій спосіб, порушив право стягувача на здійснення авансування в межах встановленого строку.

Оскаржувана постанова ВП №36238639 винесена 17.10.2013р. та отримана стягувачем 23.10.2013р.

Матеріали справи не містять доказів того, що стягувач мав бути обізнаним раніше ніж 23.10.2013р. про винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу від 17.10.2013р., тим самим заявник не був позбавлений можливості сплатити авансовий внесок до 23.10.2013р.

Одночасно, в матеріалах справи відсутні і стягувачем не надано доказів здійснення авансового внеску для виготовлення висновку про вартість рухомого майна у розмірі 5000,00грн. та на виготовлення технічної документації об'єктів нерухомості у розмірі 5000,00грн. на підставі листа державного виконавця від 26.09.2013р. за період з 30.09.2013р. (дня отримання листа державного виконавця) по 20.10.2013р. (граничний строк здійснення авансування за твердженнями стягувача).

Натомість, як свідчать фактичні обставини, повернутий за оскаржуваною постановою наказ господарського суду Донецької області від 29.12.2008р. у справі №7/180, стягувач повторно пред'явив на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у зв'язку з чим, постановою державного виконавця ВПВР ДВС України від 14.11.2013р. відкрито виконавче провадження ВП №40773989.

Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме постановою про відкриття виконавчого провадження №40773989 від 14.11.2013р. разом із супровідним листом №3721/1-13П від 14.11.2013р.

Отже, зважаючи на вищевикладене, стягувач не здійснив авансування витрат, пов'язаних з примусовим виконанням наказу суду; по-друге, стягувач скористався своїм правом та пред'явив повторно на примусове виконання наказ суду від 29.12.2008р. по справі №7/180, у зв'язку з чим державним виконавцем відкрито нове виконавче провадження.

З огляду на таке, зазначеним спростовується факт порушення прав та законних інтересів стягувача оскаржуваною постановою ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області ВП №36238639 від 17.10.2013р. про повернення означеного виконавчого документа.

Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи наведене, посилання скаржника на те, що з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу 17.10.2013р. виконавчий орган порушив право стягувача на здійснення авансування в межах встановленого строку, необґрунтоване та не може бути прийнято до уваги.

З огляду на вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, №52юр-675/13 від 04.11.2013р..

Враховуючи зазначене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», приписами п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р., ст.ст.4-3, 32-36, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, №52юр-675/13 від 04.11.2013р. на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Донецькій області (у порядку ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України), залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття.

Суддя О.В. Кротінова