Ухвала суду № 38435156, 23.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р. Справа № 820/9817/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014р. по справі № 820/9817/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фесенко" (далі - позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач), в якому після уточнення позовних вимог просило суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001792340/0 від 28.08.2009 року, № 0001792340/1 від 23.10.2009 року, № 0001792340/2 від 30.12.2009 року, № 0001792340/3 від 10.03.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатом здійснення планової виїзної перевірки ТОВ "Фесенко" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в період з 28.09.2007 року по 31.03.2009 року, проведеної Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією, результати якої оформлені актом № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 року. Підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень, слугував висновок відповідача про відсутність факту реальності вчинення господарських операцій суб'єктами господарювання, з якими позивач мав взаємовідносини, а саме - ТОВ "Укрмет Плюс" та ТОВ СП "ВЛАССО" та нікчемності угод, укладених між ними. TOB "Фесенко" не погоджується з висновками податкового органу та ухваленими внаслідок цього податковими повідомленнями - рішеннями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року по справі № 2-а-3039/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 року по справі № 2-а-3039/10/2070 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко" задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року по справі № 2-а-3039/10/2070 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року провадження в адміністративній справі зупинено за клопотанням представника позивача в зв'язку з необхідністю отримання додаткових письмових доказів по справі та надання їх суду до 08.01.2014 р. ТОВ "Фесенко" зобов'язано надати докази в обґрунтування своєї правової позиції.

ТОВ "Фесенко" додаткові докази надано не було.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2014 року провадження в адміністративній справі поновлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року витребувано у ТОВ "Фесенко" належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується транспортування придбаного у контрагентів ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "ВЛАССО" товарів (квитанції залізниці, або акти щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей, тощо) бухгалтерські документи по складському обліку товарів, сертифікати якості на придбані товари, банківські виписки щодо оплати придбаного товару, документи про належність або права користування складськими приміщеннями, акти виконаних робіт по виконаним послугам, декларації з податку на прибуток за 2008 року та 1 квартал 2009 року, а також бухгалтерські документи, які підтверджують подальший рух товарів отриманих у зазначених контрагентів. Крім цього зобов'язано надати до суду оригінали усіх первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "ВЛАССО" для огляду у судовому засіданні.

Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року в повному обсязі виконано не було.

Крім того судом першої інстанції встановлено, ТОВ "Фесенко" зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 27.09.2007 року, ідентифікаційний код юридичної особи 35407976, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 559478 серії А00 ( т. 1 а.с. 5).

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.09.2007 року за № 531. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.11.2007 року № 100075673, виданого Харківською ОДПІ, TOB "Фесенко" зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер юридичної особи - 354079720236 ( т. 1 а.с. 9).

На підставі направлення № 479 від 20.07.2009 року ( т. 1 а.с. 98), згідно з планом-графіком проведення перевірок ( т. 1 а.с. 93 - 95), у відповідності до ч. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Харківською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка TOB "Фесенко" (код ЄДРПОУ 35407976) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 28.09.2007 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 року ( т. 1 а.с. 7 - 60). Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого сума заниженого податку на прибуток за перевіряємий період складає 18 931,00 грн.

- пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5. п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого сума заниженого податку на додану вартість за перевіряємий період складає 129 018,00 грн., зменшено рядок 26 Декларації по ПДВ на 19 177,0 грн. по декларації за березень 2009 року.

- пп. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6, пп. 19.2.а п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", внаслідок чого сума заниженого податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період складає 325,05 грн. (а.с. 58 - 59 т. 1).

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення: з податку на додану вартість № 0001802340/0 від 28.08.2009 року на загальну суму 193 527,00 грн. (основний платіж -129 018,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -64 509,00 грн.) та з податку на прибуток підприємств № 0001792340/0 від 28.08.2009 року на загальну суму 28 396,00 грн. (основний платіж -18 931,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 465,00 грн.) (а.с. 102, 154 - 156 т. 1).

Штрафні санкції до позивача застосовано на підставі пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями та винесеними на підставі таких висновків податковими повідомленнями - рішеннями, та оскаржив їх в порядку процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, що передбачена ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Рішенням Харківської ОДПІ № 15611/10/25-009 від 23.10.2009 року за результатами розгляду первинної скарги позивача податкові повідомлення-рішення від 28.08.2009 року № 0001802340/0, № 0001792340/0 залишені без змін (а.с. 105-108 т. 1).

У відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758, відповідачем, з метою доведення нового граничного строку сплати прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.10.12.2009 року № 0001802340/1 та №0001792340/1 на ті ж суми ( т. 1 а.с. 109 ).

Рішенням ДПА у Харківській області № 20499/7/25-103 від 23.12.2009 року за результатами розгляду повторної скарги позивача податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 28.08.2009 року № 0001802340/0 скасовано, податкове повідомлення-рішення по податку на прибуток підприємств від 28.08.2009 року № 0001792340/0, яким донараховано податок на прибуток підприємств - залишено без змін (а.с. 112-117 т. 1).

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001792340/2 від 30.12.2009 року (а.с. 118 т. 1) та, з урахуванням рішенням ДПА України № 4297/7/25-0115 від 03.03.2010 р. за результатами розгляду повторної скарги № 4297/7/25-0115 від 03.03.2010 року (а.с. 121-122 т. 1), прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001792340/3 від 10.03.2010 року (а.с. 123 т. 1).

В основу висновків Харківської ОДПІ про порушення позивачем вимог чинного законодавства, було покладено відомості щодо перевірок контрагентів позивача ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо", а саме:

- службова записка № 688/26-038 від 17.07.2009 року відділу податкової міліції ХОДПІ, згідно якої відносно засновників та керівників ТОВ "Укрмет Плюс" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки вказані громадяни використовували ТОВ "Укрмет Плюс" для здійснення протиправної діяльності, направленої на незаконне формування сум податкового кредиту по ПДВ шляхом проведення безтоварних операцій (а.с. 136 т. 1).

- дані ДПІ у Малинівському районі м. Одеси № 23-211/45 від 26.08.2009 року, згідно яких місцезнаходження ТОВ "Укрмет Плюс" невідомо, зустрічну перевірку вказаного підприємства провести неможливо. Основним видом діяльності ТОВ "Укрмет Плюс" є оброблення металевих відходів та брухту, чисельність працюючих - 1 особа., за березень 2008 року звітність відсутня (а.с. 135 т. 1).

- акт ДПІ у Зміївському районі м. Харкова № 25/23-0-91/32015835 від 14.08.2009 року про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ СП "Влассо" з питань підтвердження отриманих від платника податків TOB "Фесенко" відомостей, згідно якого ТОВ СП "Влассо" ліквідовано та знято з обліку 24.03.2008 року, основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, чисельність працюючих -1 особа (а.с. 145 - 149 т. 1).

З урахуванням цих обставин, а також первинних документів, отриманих TOB "Фесенко" від зазначених контрагентів та наданих до перевірки, ХОДПІ дійшла висновків про порушення, викладені у висновках акту № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 року.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 зазначеного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів зазначає, що документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту та формування валових витрат виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З акту перевірки встановлено, що до складу валових витрат у 1 кварталі 2008 року віднесена сума з придбаного у ТОВ "Укрмет Плюс" мазуту у сумі 51 405,00 грн. (а.с. 18, 66 т. 1).

З матеріалів справи вбачається, позивач здійснював придбання мазуту у ТОВ "Укрмет Плюс" за договорами поставки нафтопродуктів та додатковими угодами: договір № Дг 22-02/08-1 від 22.01.2008 року (т.1 а.с.61), додаткова угода № 1 від 22.01.2008 року, договір № Дг 8-02/08 від 08.02.2008 року, додаткова угода № 1 від 08.02.2008 року, додаткова угода № 2 від 08.02.2008 року ( т.1 а.с. 126 - 128).

Позивачем отримано мазуту від контрагента 39 тон за прибутковою накладною № УК - 0000007 від 25.01.2008 року ( т. 2 а.с. 44).

Позивачем надано рахунки-фактури, наявні в матеріалах справи (т.1 а.с. 129 , т.2 а.с. 46).

Отримані ТМЦ були оплачені TOB "Фесенко" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Укрмет Плюс" ( т. 1 а.с. 64 - 65 130, т.2 а.с. 45, 47).

Позивачем також надано копію книги обліку придбання ( т. 2 а.с. 53 - 54).

Матеріали справи містять товарно-транспортну накладну № 12 ААА від 25.01.2008 року на транспортування 39 тон мазуту (т.1 а.с. 176).

З приводу належного оформлнення товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму.

Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Згідно п.5.4.1 Інструкції, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

За приписами наведеної Інструкції з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження тата приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Підпункт 7.5.6 пункту 7.5 вказаної Інструкції зазначає, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до підпункту 7.5.7 пункту 7.5 зазначеної Інструкції , ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Підпунктом 7.5.8 пункту.7.5 передбачено, що відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення.

У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що за відсутності в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, оформлених належним чином, неможливо визначити місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного мазуту позивачем, тощо.

Крім того, матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента ТОВ "Укрмет Плюс" для вчинення поставки нафтопродуктів.

Разом з тим, відсутність паспорта якості на відвантажений нафтопродукт, та іншої необхідної технічної документації на нафтопродукти унеможливлює ідентифікувати подальшу реалізацію даних партій позивачем чи використання у своїй господарській діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до даних ДПІ у Малинівському районі м. Одеси № 23-211/45 від 26.08.2009 року, місцезнаходження ТОВ "Укрмет Плюс" невідомо, зустрічну перевірку зазначеного підприємства провести неможливо. Основним видом діяльності ТОВ "Укрмет Плюс" є оброблення металевих відходів та брухту, чисельність працюючих - 1 особа., за березень 2008 року звітність відсутня (а.с. 135 т. 1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, статус юридичної особи ТОВ "Укрмет Плюс" не підтверджено.

Отже, колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем первинних та інших документів вбачається, що діяльність позивача та його контрагента ТОВ "Укрмет Плюс" не відповідає умовам договору укладеного між ними та видам господарської діяльності, та не свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ СП "Влассо", колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фесенко" мав взаємовідносини із ТОВ СП "Влассо", здійснював придбання у ТОВ СП "Влассо" основних засобів, а також послуг по обслуговуванню обладнання.

Письмові договори з ТОВ СП "Влассо" позивачем не складалися.

У грудні 2007 року позивачем надіслано передплату на адресу ТОВ СП "Влассо" за офісні меблі та техніку в сумі 30 000,00 грн. (а.с. 72 т. 1).

Згідно прибуткової накладної № 133/9 від 14.12.2007 року на 30 000,00 грн., в тому числі ПДВ -5 000,00 грн., позивачем отримані меблі та техніка (а.с. 71 т. 1).

Податкова накладна № 133/9 від 14.12.2007 року на суму 30 000,00 грн., в тому числі ПДВ -5 000,00 грн., віднесена позивачем до податкового кредиту у березні 2008 року (а.с. 73 т. 1).

Придбана офісна техніка та меблі були віднесені до рахунку 10 "Основні засоби", а амортизація з них, відображена у Декларації на прибуток, була нарахована починаючи з першого кварталу 2008 року у наступних розмірах: 1 квартал 2008 року 3275,00 грн., 2 квартал 2008 року 2822,00 грн., 3 квартал 2008 року 2434,00 грн., 4 квартал 2008 року 2102,00 грн., 1 квартал 2009 року 1815,00 грн. Всього, амортизація з придбаних основних засобів, за весь перевіряємий період склала 12 448,00 грн. (т. 1 а.с. 23-25).

Позивачем до перевірки та на вимогу суду до судового розгляду справи не було надано будь-яких документів щодо транспортування та зберігання зазначених офісних меблів та техніки.

Зазначені меблі та техніка не були пред'явлені до огляду під час проведення перевірки, будь-яких доказів її наявності до матеріалів перевірки не надано.

В матеріалах справи наявний акт інвентаризації № 14 станом на 01.10.2008 року з описами основних засобів (т. 1 а.с. 178 - 179, 204 - 205 .

Крім того, у грудні 2007 року ТОВ "Фесенко" придбав у ТОВ СП "Влассо" послуги по обслуговуванню обладнання - реактору збільшення глибини переробки (продувка та чистка печі, ремонт) на суму 65 000,0 грн., в тому числі ПДВ-10833,33 грн.

В матеріалах справи наявні: акт виконаних робіт б/н від 20.12.2007 року на суму 65 000,0 грн., в тому числі ПДВ -10 833,33 грн., податкова накладна № 137/2 від 20.12.2007 року на суму 65 000,0 грн., в тому числі ПДВ -10 833,33 грн., рахунок - фактура б/н від 20.12.2007 року (т. 1 а.с. 74 - 77 ).

До складу податкового кредиту у березні 2008 року позивачем віднесена сума ПДВ 10 833,33 грн. За отримані послуги підприємство розрахувалось грошовими коштами в сумі 65 000,00 грн. (т. 1 а.с. 76 ).

Вартість придбаних послуг збільшила балансову вартість обладнання (реактору збільшення глибини переробки), яке введено в експлуатацію у 1 кварталі 2008 року. Вартість монтажних робіт, придбаних у ТОВ СП "Влассо", склала 54 166,67 грн. Амортизація з вказаного обладнання відносилася в бухгалтерському обліку до валових витрат Декларації про прибуток, починаючи з 2 кварталу 2008 року: 2 квартал 2008 року (група 3 з нормою амортизації 6 %) -3250,00 грн.; 3 квартал 2008 року (група 3 з нормою амортизації 6 %) -3055,00 грн.; 4 квартал 2008 року (група 3 з нормою амортизації 6 %) -2872,00 грн.; 1 квартал 2008 року (група 3 з нормою амортизації 6 %) -2693,00 грн. Загальна сума амортизації по отриманим у ТОВ СП "Влассо" послугам склала за перевіряємий період 11 870,00 грн.

За даними ДПІ у Зміївському районі м. Харкова, ТОВ СП "Влассо" ліквідовано та знято з обліку 24.03.2008 року, основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, чисельність працюючих -1 особа (т. 1 а.с. 145 - 149 ).

Як свідчать матеріали справи, акт ДПІ у Зміївському районі ХарківськоїХарківської області від 14.08.2009 року про неможливість проведення перевірки ТОВ СП "Влассо", зазначений контрагент позивача ліквідований у зв'язку з банкрутством відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 24.03.2008 року (т. 1 а.с. 146-149), ухвали Господарського суду Харківської області від 24.03.2008 року (т. 1 а.с. 167-169 ).

Отже, колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем первинних та інших документів вбачається, що діяльність позивача та контрагента ТОВ СП "Влассо" не відповідає видам господарської діяльності, та свідчить про відсутність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Одже, з огляду на докази в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що твердження позивача про реальність господарських операцій між TOB "Фесенко" та ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо" не знайшло свого підтвердження, оскільки позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів реальності фізичного переміщення активів у просторі та часі від перелічених суб'єктів господарювання до TOB "Фесенко", використання їх у власній господарській діяльності, а також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах.

Позивачем не були надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи). Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до замовника, акти приймання-передачі товару, довіреності на одержання продукції від контрагентів, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товарів. Відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагентів - постачальників ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо" до підприємства - замовника TOB "Фесенко". Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідних господарських операцій.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагентів для вчинення поставок товару. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, неможливо визначити місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача щодо розбіжностей, встановлених в первинних документах позивача щодо дійсності придбання платником податку товарів (робіт, послуг) за договорами з контрагентами ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо" обгрунтовані.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність податкових повідомлень - рішень № 0001792340/0 від 28.08.2009 року, № 0001792340/1 від 23.10.2009 року, № 0001792340/2 від 30.12.2009 року, № 0001792340/3 від 10.03.2010 року.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014р. по справі № 820/9817/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.