Постанова № 38432741, 10.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року ( 10 год. 25 хв.)Справа № 808/1288/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Приймака Є.О.,

та представників

від позивача: Козиряцький Є.І., довіреність « 12-14 від 28.01.2014

від відповідача: Дяченко Ю.Т., довіреність № 22/08-29-10 від 17.01.2014

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська інвестиційна група», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська інвестиційна група» (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001132201 від 23.09.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 085,00 грн.

В обґрунтування позову товариство посилається на те, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України при взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» не відповідає дійсності. Вказує, що ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» виконало ремонтні роботи по договору № 177-11 від 04.11.2011 своєчасно та у повному обсязі, використало під час виконання робіт надані позивачем будівельні матеріали, а позивач, в свою чергу, прийняв та у повному обсязі оплатив роботи. Зазначає, що результат робіт відображений у первинних документах, відповідає фактичному стану приміщень об'єкту нерухомого майна по вул. Чекістів, 23 у м. Запоріжжі, в яких виконувало роботи ТОВ «Будівельна компанія «Паллада». Стверджує, що дійсний та фактичний зміст відносин між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» повністю відповідає суті встановлених діючим законодавством України відносин будівельного підряду та не приховує іншого правочину. Посилання контролюючого органу в акті перевірки на протокол допиту свідка ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки відсутні будь-які прямі свідчення того, що вказані свідчення мають відношення безпосередньо до взаємовідносин ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» з ТОВ «Таврійська інвестиційна група». Також зазначає, що постановами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2013 по справі № 335/10462/13-п та від 27.12.2013 у справі № 335/10458/13-п провадження закриті, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 (головний бухгалтер) та ОСОБА_5 (директор) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 163-1 КУпАП. Тобто, вказаними судовими рішеннями встановлено, що директор та головний бухгалтер ТОВ «Таврійська інвестиційна група» не порушували встановленого законом порядку ведення податкового обліку за господарською операцією з ТОВ «БК «Паллада».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях б/н від 25.03.2014 вказав на те, що фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за результатами перевірки ТОВ «Таврійська інвестиційна група» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 36 085,00 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Посилається на те, що такий висновок податкового органу ґрунтується на акті перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» від 03.09.2012 № 838/2211/34830179, в якому встановлена неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна і інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності - трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Також зазначено, що ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» при придбанні у постачальників та подальшої реалізації (продажу) товарів (послуг) не було додержано вимог ч. 3, 5 ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. На підставі викладеного, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

В додаткових письмових поясненнях б/н від 08.04.2014 відповідач посилається на те, що по факту оплати ТОВ «Таврійська інвестиційна група» частини вартості послуг та підписання акту форми КБ-2в ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» видані податкові накладні № 104 від 21.11.2011 та № 12 від 14.12.2011. Однак зазначає, що вказані накладні підписані директором ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» ОСОБА_3, який у протоколі допиту свідка від 31.08.2012 спростовує вказані обставини. З огляду на це, податковий орган вважає, що податкові накладні підписані не уповноваженою особою, а тому згідно вимог ПК України, не можуть бути використані для формування податкового кредиту. Вказує, що така позиція податкового органу узгоджується із позицією Верховного Суду України від 05.03.2012 № 21-421а11.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 10.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлення від 28.08.2013 № 298, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу № 318 від 28.08.2013 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Таврійська інвестиційна група» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт № 78/08-29-22-01/33571093 від 10.09.2013.

Перевіркою встановлено, порушення:

1) п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого ТОВ «Таврійська інвестиційна група» занижено податок на прибуток на загальну суму 44 832 грн.;

2) п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України в результаті чого ТОВ «Таврійська інвестиційна група» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 36 085 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу ПК наступного податкового періоду в т.ч. по періодам: жовтень 2011 у розмірі 3 299 930 грн.; листопад 2011 року у розмірі 5 779 033 грн.

13.09.2013 ТОВ «Таврійська інвестиційна група» подані заперечення вих. № 183-13 на акт перевірки № 78/08-29-22-01/33571093 від 10.09.2013, за результатами розгляду яких (відповідь від 23.09.2013 вих. № 2853/10/08-29-22-0106) контролюючим органом у задоволенні було відмовлено.

23.09.2013, на підставі акту перевірки № 78/08-29-22-01/33571093 від 10.09.2013, Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001132201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 085,00 грн.

30.09.2013 товариство звернулось до Головного управління Мінідоходів в Запорізькій області з первинною скаргою (вих. № 199-13) на податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 № 0001132201.

Рішенням Головного управління Міндоходів в Запорізькій області від 14.11.2013 № 3193/10/0801-100420 податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 № 0001132201 залишене без змін, а первинна скарга товариства без задоволення.

25.11.2013 ТОВ «Таврійська інвестиційна група» звернулось до Міністерства доходів і зборів України з повторною скаргою (вих. № 245-13( на податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 № 0001132201.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 22.01.2014 № 1111/6/99-99-1001-15 податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 № 0001132201 залишене без змін, а повторна скарга товариства без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2013 № 0001132201 ТОВ «Таврійська інвестиційна група» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в я кому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом з'ясовано, що ТОВ «Таврійська інвестиційна група» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 01.06.2005 № 11031020000005838 за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 3-А. Товариство взято на податковий облік в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 13.06.2005 за № 835. У періоді що перевірявся основним видом діяльності ТОВ «Таврійська інвестиційна група» було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

21.12.2007 між управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та ТОВ «Таврійська інвестиційна група» (покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 245, відповідно до умов якого предметом цього договору є передача права власності на комунальне майно м. Запоріжжя, яке на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 494629 від 20.11.2006 є власністю територіальної громади м. Запоріжжя шляхом приватизації на аукціоні на підставі рішення сесії Запорізької міської ради від 09.06.2004 № 32. Об'єктом приватизації є частина будівлі (літер.А-4) загальною площею за внутрішніми замірами 4 843,8 кв.м.,що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 23.

Відповідно до п. 5.9 вказаного договору протягом п'яти років від дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору покупець має здійснити капітальний ремонт чи реконструкцію приватизованого об'єкта відповідно до «Правил забудови м. Запоріжжя», затверджених рішенням сесії Запорізької міської ради від 15.10.2003 № 34.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань, ТОВ «Таврійська інвестиційна група» замовлено у проектної організації ТОВ «АА АРТ ПЛЮС» та отриманий робочий проект «Реконструкція частини будівлі готелю «Театральний» без зміни функціонального призначення по вул. Чекістів, 23 в м. Запоріжжі. Друга черга».

04.11.2011 між ТОВ «Таврійська інвестиційна група» (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» (підрядник) укладено договір № 177-1 підряду на виконання ремонтних робіт, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами, із матеріалів замовника (додаток № 3 до договору) виконати на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 23 комплекс будівельних робіт згідно п. 2.1-2.7, 2.9, 2.10 технічного завдання (додаток № 4 до договору), локальному кошторису (додаток № 2 до договору), ескізів планувань (додаток № 7 до договору) і здати їх замовнику в установлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи, передбачені п. 1.1 вказаного договору, у строк з 01.11.2011 по 31.12.2011 включно. Порядок передачі підрядником виконаних робіт замовнику, визначений п. 9.1 вказаного договору.

Відповідно до п. 9.1 договору підрядник, починаючи з листопада 2011 року зобов'язаний щомісячно пред'являти виконані роботи замовнику для перевірки в натурі та у вигляді оформлених з його боку актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3в.

До договору сторонами складені: додаток № 1 «Договірна ціна на комплекс будівельних робіт приміщень готелю «Театральний»; додаток № 2 «Локальний кошторис № 2-1-1 на будівельні роботи готелю «Театральний»; додаток № 3 «Підсумкова відомість ресурсів»; додаток № 4 «Технічне завдання на виконання будівельних робіт у приміщеннях готелю «Театральний»; додаток № 5 «Строки виконання робіт»; додаток № 6 «Акт приймання-передачі об'єкта»; додаток № 7 «Плани поверхів після реконструкції».

Для забезпечення виконання ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» будівельних робіт матеріалами, ТОВ «Таврійська інвестиційна група» укладений з ТОВ «Епіцентр К» договір поставки з відстроченням платежу від 08.11.2011№ 182-11/1, відповідно до якого ТОВ «Епіцентр К» поставлено, а ТОВ «Таврійська інвестиційна група» прийнято за видатковими накладними № Рнк/Z1-0018740 від 21.11.2011, Рнк/Z1-0018869 від 22.11.2011, Рнк/Z1- 0018907 від 22.11.2011, Рнк/Z1-0018974 від 23.11.2011, Рнк/Z1-0019072 від 24.11.2011, Рнк/Z1-0019124 від 24.11.2011, Рнк/Z1-0019216 від 25.11.2011, Рнк/Z1-0019226 від 25.11.2011, Рнк/Z1-0019227 від 25.11.2011, Рнк/Z1-0019403 від 29.11.2011, Рнк/Z1-0019897 від 05.12.2011, Рнк/Z1-0020349 від 09.12.2011, Рнк/Z1-0020521 від 12.12.2011, Рнк/Z1-0020522 від 12.12.2011, Рнк/Z1-0010668 від 13.12.2011 будівельні матеріали на суму 313 279,41 грн. з ПДВ, з яких частина в розмірі 225 936,23 грн. освоєна ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» при виконанні робіт за договором, а інша - витрачена ТОВ «Таврійська інвестиційна група» на інші потреби.

14.12.2011, згідно акту КБ-2в № 1 приймання виконаних будівельних робіт ТОВ «Таврійська інвестиційна група» прийняло виконані ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» будівельні роботи, якість та об'єм яких відповідав умовам договору на загальну суму 239 509,85 грн. в т.ч. ПДВ 39 918,31 грн., про що сторонами підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 від 14.12.2011.

ТОВ «Таврійська інвестиційна група» перерахувало ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» грошові кошти в сумі 239 509,85 грн. в т.ч. ПДВ 39 918,31 грн., що підтверджується банківськими виписками АТ «ТАСкомбанк» від 21.11.2011 та від 16.12.2011 та випискою АТ «Укрсиббанк» від 16.12.2011.

14.12.2011 між позивачем та контрагентом підписаний акт про витрату ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» давальницьких матеріалів на суму 225 936,23 грн.

Також, 21.11.2011 по факту оплати частини вартості послуг у розмірі 23 000,00 грн. з ПДВ ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» видана податкова накладна № 104 від 21.11.2011 на суму 23 000,00 грн. з ПДВ та по факту оформлення документа, що засвідчує факт виконання ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» видана податкова накладна № 12 від 14.12.2011 на суму 216 509,85 грн. На підставі вказаних податкових накладних ТОВ «Таврійська інвестиційна група» здійснило нарахування податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 39 918,31 грн.

У бухгалтерському обліку дані операції відображені бухгалтерськими проводками Дб рах. 15.2 «Придбання (виробництво) основних засобів» та Кт рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 199 592 грн. У податковому обліку дані господарські операції враховані в рядку 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року та Податковій декларації з ПДВ за період з 01.10.2011 по 31.12.2011.

Отже, виконані роботи були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «Таврійська інвестиційна група» на підставі накладних та акту виконаних робіт, оплачені та в подальшому використані у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Натомість податковий орган в обґрунтування своєї позиції в акті перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» посилається на акт ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 03.09.2013 № 838/2211/34830179 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «БК «Паллада» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2010 по 01.03.2012». В свою чергу, вказаний акт містить посилання на протокол допиту свідка від 31.08.2012 ОСОБА_3 в якому останній зазначає, що на початку 2011 року він познайомився з ОСОБА_6, яка запропонувала йому стати директором та засновником підприємства ТОВ «БК «Паллада». Зі слів ОСОБА_6, в обов'язки ОСОБА_3 входило за необхідністю підписання необхідної бухгалтерської документації, яку надавала ОСОБА_6 Також повідомила, що за те, що він буде рахуватись директором вона буде платити йому 1500 грн. Пояснював, що фактично до фінансово-господарської діяльності підприємств ТОВ «БК «Паллада» він відношення не мав. З посадовими особами або представниками будь-яких інших підприємств з питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «БК «Паллада» ніколи не зустрічався, договорів не укладав, товарів не поставляв, послуг та робіт не виконував.

Однак, суд вважає, що в даному випадку вказана інформація у вигляді протоколу допиту свідка не може вважатись належним доказом в розумінні ст. 69 КАС України, оскільки не відомо за яких обставин та в рамках чого був допитаний ОСОБА_3, як свідок, що це була за кримінальна справа та які результати її розгляду тощо.

Також, суд знаходить суперечності в показах ОСОБА_3, які викладені в протоколі від 31.08.2012. Так, він говорить про те, що в його обов'язки входило підписання бухгалтерської документації, яку йому мала надавати ОСОБА_6 В той же час, він говорить про те, що загалом нічого не підписував.

Долучені до матеріалів справи документи, а саме договір від 04.11.2011, додатки до нього, акти форми КБ-2в, довідка форми КБ-3в, податкові накладні тощо підписані від імені ТОВ «БК «Паллада» директором товариства - ОСОБА_3 Візуально, підпис на вказаних документах однаковий.

Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Акт перевірки не містить посилань податкового органу на брак форми чи змісту виписаних ТОВ «БК «Паллада» податкових накладних № 104 від 21.11.2011 та № 12 від 14.12.2011.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що первинні документи підписував не ОСОБА_3, а також суперечність показань самого ОСОБА_3, суд не вбачає підстав ставити під сумнів тотожність підпису ОСОБА_3 на них.

Крім того, представником відповідача наданий суду витяг з електронної бази звітності по формі 1-ДФ з якої вбачається, що у спірний період ОСОБА_3 отримував на ТОВ «БК «Паллада» заробітну платню у розмірі 1500 грн. як керівник товариства.

Тобто, винагорода виплачувалась ОСОБА_3 в якості заробітної плати, офіційно і підстави вважати його таким, що не мав повноважень підписувати від імені товариства первинні документи - відсутні.

Також, з акту ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 03.09.2013 № 838/2211/34830179 (стор. 4) встановлено, що ТОВ «БК «Паллада» декларувало податкові зобов'язання з ПДВ, в т.ч. і за спірний період, зокрема: за листопад 2011 року в сумі 688 323 грн. та податок на додану вартість до сплати в бюджет - 20 706 грн.; за грудень 2011 року - 251 206 грн. та податок на додану вартість до сплати в бюджет - 7 730 грн.

З огляду на це, суд витребував у відповідача податкові декларації з ПДВ ТОВ «БК «Паллада» за листопад, грудень 2011 року з додатком № 5 (розшифровка податкових зобов'язань у розрізі контрагентів) та облікову картку платника податків-контрагента.

З наданих суду копії декларацій з податку на додану вартість ТОВ «БК «Паллада» за листопад-грудень 2011 року та додатку 5 судом з'ясовано, що товариство декларувало податкові зобов'язання з ПДВ зокрема і по господарським операціям з ТОВ «Таврійська інвестиційна група».

Більш того, з облікової картки платника податків ТОВ «БК «Паллада» судом встановлено, що контрагент сплатив податок на додану вартість за листопад-грудень 2011 року.

Таким чином, висновок ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про відсутність у ТОВ «БК «Паллада» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.. 185 ПК України за період з 01.09.2010 по 01.03.2012 загалом по всім операціям є передчасним та спростовується дослідженими вище доказами.

З огляду на це, суд не приймає до уваги доводи контролюючого органу з посиланням на акт ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 03.09.2013 № 838/2211/34830179.

Також, судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача - ТОВ «БК «Паллада», у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі з ПДВ, а ТОВ «Таврійська інвестиційна група» при укладанні угоди проявило достатню обачність та отримало відомості про державну реєстрацію свого контрагента як суб'єкта господарювання, як платника ПДВ та встановлено наявності ліцензії у товариства Серії АВ № 556733 терміном з 09.11.2010 по 07.05.2012.

Також, суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010, від 31.01.2011.

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Прикладом подібного підходу є постанова Верховного Суду України від 09 вересня 2008 року.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Постановою Верховного Суду України від 11.01.2011 по справі ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань…Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про порушення позивачем вимог п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 № 0001132201 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська інвестиційна група» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 085 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв'язку із цим, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська інвестиційна група» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 23.09.2013 № 0001132201 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська інвестиційна група» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 085 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська інвестиційна група» 182,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко