Ухвала суду № 38432727, 28.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 квітня 2014 р. Справа № 805/4941/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання неправомірними дій щодо надмірного стягнення з заробітної плати боржника - ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_1 аліментів на навчання за виконавчим листом №2/0532/582, виданого Ленінським районним судом м. Донецька 30.11.2012р. за 2 місяці (липень-серпень 2013р.) у сумі 9 830,97 грн.; зобов'язання зарахувати 9 830,97 грн. в рахунок майбутніх платежів за травень та червень 2014р.

У судовому засіданні представником позивача надано копію рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04.09.2012р. Пр. №2/0532/583/2012 р. у цивільній справі. Також, судом отримано копію вказаного рішення з єдиного державного реєстру судових рішень.

Вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2012 року до закінчення навчання, але не більше чим до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років, тобто до 14.03.2015р.

Також, до суду надано копію постанови відповідача від 06.12.2012р. ВП №35567686 щодо здійснення стягнення із заробітків ОСОБА_3 Боржник - ОСОБА_3.

Із наведеного вбачається, що позовні вимоги мотивовані діями відповідача щодо стягнення аліментів, які було вчинено в межах виконання рішення Ленінського районного суду м. Донецька, прийнятого за наслідками розгляду цивільної справи.

Судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі. Також, представник позивача зазначив, що позивач не звертався із цими вимогами до Ленінського районного суду м. Донецька.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною четвертою ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

ОСОБА_3 є стороною виконавчого провадження (боржник).

Таким чином, позовна заява підлягає розгляду Ленінським районним судом м. Донецька.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013р. №К/9991/12312/11 наведений правовий висновок, за яким з огляду на те, що позивачем оскаржуються дії відповідача, що були здійсненні в рамках виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження, та стосуються лише конкретних виконавчих проваджень вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.383 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Також, у п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012р. №5, від 14.09.2012р. N 10 та від 30 вересня 2013 року N 14 зазначено, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

До юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Вказаний висновок також відповідає п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014р.

На підставі наведеного суд дійшов до висновку, що ця справа не належить до юрисдикції адміністративних судів, та, відповідно, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а позовні вимоги позивача, які заявлені в межах цієї справи, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює позивачу, що розгляд заявлених позивачем позовних вимог належить до юрисдикції Ленінського районного суду м. Донецька та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно квитанції від 17.04.2014р. №0410003 позивачем сплачено 73,08 грн. судового збору.

Частиною другою ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Частиною 3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Згідно ч.1 ст.98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність підстав для повернення позивачу сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 805/4941/14 за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дій.

Роз'яснити позивачу, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 83009, АДРЕСА_1) 73 (сімдесят три) гривні 08 (вісім) копійок судового збору.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, повний текст проголошено у судовому засіданні 28 квітня 2014 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Куденков К.О.