Постанова № 38431316, 23.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2014 року Справа № 904/8499/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),

суддів: Широбокової Л.П., Пруднікова В.В.,

секретар судового засідання Валяр М.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1; ОСОБА_2, довіреність №1417 від 18.11.13, представник;

від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2014р. у справі № 904/8499/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна",

про стягнення 168706,65грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2014 р. у справі № 904/8499/13 (головуючий колегії Турчин С.О., судді Колісник І.І., Юзіков С.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія Україна» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 72250,00 грн. - заборгованості, 1 448,75 грн. - 3% річних, 1 503,18 грн. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згадане рішення мотивовано посиланням на порушення відповідачем зобов'язань за договорами перевезення пасажирів, щодо розрахунку за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором перевезення пасажирів від 07.08.2012 р. станом на 07.08.2012 р. в сумі 1 550,00 грн. та за договором на перевезення пасажирів від 02.01.2013 р. за січень-лютий 2013 р. в сумі 70 700,00 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Оскільки, позивачем не доведено факту виконання робіт за період з березня по травень 2013 р. за договором перевезення пасажирів від 02.01.2013 р., суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення суми боргу за цей період.

Не погодившись з даним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань за договором перевезення в частині виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг, але безпідставно задовольнив позов лише частково.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологія Україна» у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач вважає, що вимоги позивача, щодо наведеної в апеляційній скарзі суми боргу, не підтверджуються первинними документами. Позивачем не надано суду доказів того, що послуги на заявлену в позові суму фактично були надані.

23.04.2014 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

22.04.2014 р. відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відпусткою представника відповідача начальника юридичного відділу Алтабаєвої В.В.

Колегія суддів вважає, що згадане клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки відповідач не був позбавлений можливості направити іншого представника для участі в судовому засіданні. Представник відповідача надав свої усні пояснення в минулому засіданні. Крім того, судом отримані відзив на апеляційну скаргу та доповнення до відзиву на апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 07.08.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір про перевезення пасажирів, з умовами якого замовник доручає, а перевізник приймає зобов'язання здійснювати перевезення пасажирів - працівників замовника - на умовах цього договору (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що перевезення проводиться транспортними засобами, що належать перевізнику, копії технічних паспортів яких є невід'ємною частиною договору.

За пунктом 1.3. договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Відповідно до п.п.1.4., 1.5. договору вартість послуг становить - 35350,00 грн. з ПДВ, за розрахунковий період. Строк оплати - щомісяця, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.2.6. договору замовник зобов'язався проводити заправлення транспортних засобів перевізника відповідним видом палива шляхом надання скетч - карток із загальним лімітом 3 200 (1150 та 2050 відповідно) літрів.

Термін дії договору - до 31.12.2012р. (п.6.2. договору).

За умовами договору перевезення пасажирів, укладеному 02.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізник), замовник доручає, а перевізник приймає зобов'язання здійснювати перевезення пасажирів - працівників замовника - на умовах цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору перевезення проводиться транспортними засобами, що належать перевізнику, копії технічних паспортів яких є невід'ємною частиною договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.1.3. договору).

Пунктами 1.4., 1.5. договору сторонами узгоджено, що вартість послуг становить - 35350,00грн. з ПДВ, за розрахунковий період. Строк оплати - щомісяця, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Термін дії договору - до 31.12.2013 р. (п.6.2. договору).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Закону.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивач зобов'язання за договором про перевезення пасажирів від 07.08.2012 р. виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт від 31.08.2012 р., 30.09.2012р., 31.10.2012 р., 30.11.2012 р., 31.12.2012 р. та не заперечується відповідачем.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Екологія Україна» рахунки №2 від 31.08.12р. на суму 28508,06грн., №3 від 30.09.2012р. на суму 35350,00грн., №4 від 31.10.2012р. на суму 35350,00грн., №5 від 30.11.2012р. на суму 35350,00грн., №6 від 31.12.2012р. на суму 35350,00грн.

Проте, відповідач в порушення умов договору про перевезення пасажирів від 07.08.2012 р., за надані послуги розрахувався частково, сплативши 168 358,06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №2281 від 10.09.2012р. на суму 16000,00грн., №2324 від 03.10.2012р. на суму 12508,06грн., №2366 від 24.10.2012р. на суму 20000,00грн., №2421 від 13.11.2012р. на суму 5700,00грн., №81 від 16.11.2012р. на суму 10000,00грн., №207 від 11.12.2012р. на суму 5000,00грн., №218 від 12.12.2012р. на суму 5000,00грн., №239 від 17.12.2012р. на суму 10000,00грн., №276 від 21.12.2012р. на суму 15000,00грн., №283 від 25.12.2012р. на суму 7000,00грн., №363 від 16.01.2013р. на суму 4000,00грн., №394 від 22.01.2013р. на суму 4000,00грн., №408 від 23.01.2013р. на суму 3000,00грн., №435 від 25.01.2013р. на суму 5000,00грн., №460 від 04.02.2013р. на суму 6000,00грн., №2566 від 08.02.2013р. на суму 6350,00грн., №2578 від 13.02.2013р. на суму 6000,00грн., №503 від 15.02.2013р. на суму 4000,00грн., №2611 від 25.02.2013р. на 5000,00грн., №580 від 12.03.2013р. на суму 4000,00грн., №693 від 19.04.2013р. на суму 1200,00грн., №695 від 22.04.2013р. на суму 1200,00грн., №702 від 23.04.2013р. на суму 1200,00грн., №707 від 24.04.2013р. на суму 1200,00грн., №2767 від 25.04.2013р. на суму 10000,00грн.

Заборгованість за договором про перевезення пасажирів від 07.08.2013 р. станом на 05.02.2014 р. складає 1 550,00 грн.

Встановивши факт порушення відповідачем зобов'язань за договором про перевезення пасажирів від 07.08.2012 р., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за цим договором в сумі 1 550,00 грн.

Виконання позивачем зобов'язань за договором про перевезення пасажирів від 02.01.2013 р. підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт від 31.01.2013 р., 28.02.2013 р., 31.03.2013 р., 30.04.2013 р., 17.05.2013 р.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 виставив відповідачу рахунки №7 від 31.01.2013 р. на суму 35350,00 грн., № 8 від 28.02.2013 р. на суму 35 350,00 грн., № 9 від 31.03.2013 р. на суму 35 350,00 грн., № 10 від 30.04.2013 р. на суму 35 350,00 грн., № 11 від 17.05.2013 р. на суму 17 675,00 грн.

В порушення умов договору про перевезення пасажирів від 02.01.2013 р., відповідач оплату наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за надані послуги в сумі 159 075, 00 грн.

Відповідач не надав позивачу скетч-картки в квітні-травні 2013 р., тому позивач був змушений заправляти автотранспорт паливом за власний рахунок. Заборгованість по скетч - картам складає 3 167 грн. 85 коп. Доказів погашення даної заборгованості відповідачем не надано.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору про перевезення пасажирів від 02.01.2013 р., колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за цим договором в сумі 162 242,85 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 3 ст.207 Цивільного кодексу України встановлено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Пунктом 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, передбачено, що використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги акти виконаних робіт від 31.03.2013р., 30.04.2013р., 17.05.2013р., як такі, що містять використання факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи ТОВ«Екологія Україна», оригінальний підпис директора САБ ОСОБА_5, підпис представника відповідача ОСОБА_5 скріплений відповідною печаткою підприємства.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів незаконного використання печатки товариства та факсимільного підпису уповноваженої особи відповідача.

Відповідно до п.10.3.6 статуту ТОВ "Екологія Україна" генеральний директор в межах своїх повноважень має право без доручення виконувати від імені товариства: представляти його інтереси перед іншими особами та органами; укладати договори і угоди; договори та угоди на суму понад 500 000, 00 гривень можуть бути укладені тільки після попереднього узгодження з Президентом товариства; здійснювати наймання та звільнення членів Дирекції та працівників товариства; підписувати різні документи, включаючи фінансові; виконувати інші необхідні дії по поточному керівництву товариством.

З матеріалів справи вбачається, що договори від 07.08.2012р. та від 02.01.2013р. на перевезення пасажирів підписано від імені ТОВ"Екологія Україна" генеральним директором.

Висновки суду першої інстанції про те, що підпис директора САБ ОСОБА_5 на актах виконаних робіт від 31.03.2013р., 30.04.13р., 17.05.13р. є підписом не уповноваженої особи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки договором на перевезення пасажирів від 02.01.13р. не визначено порядок складання актів виконаних робіт від 31.08.2012р., 30.09.2012р., 30.10.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р., 31.01.2013р., 28.02.2013р. містять підпис директора САБ ОСОБА_5, за даними актами здійснено розрахунок з позивачем.

Крім того, з аналізу змісту посадової інструкції директора спеціалізованої автобази вбачається, що ОСОБА_5 мав повноваження на підписання актів виконаних робіт, на спірних актах міститься його оригінальний підпис.

Крім того, 18.04.2013 р. між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, в якому відповідач визнав заборгованість за спірними договорами в сумі 122 400 грн. (т.1 а.с.12).

З даного акту вбачається, що під час його підписання, відповідач не заперечував проти наявності заборгованості за актом виконаних робіт від 31.03.2013 р.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача розмір 3% річних складає 3 465,95 грн.

Колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком розміру процентів річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято господарським судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2014р. у справі № 904/8499/13 в частині відмови в задоволенні позову скасувати.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія України» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 163792 грн. 85коп. основного боргу, 3% річних - 4 913 грн. 80 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія Україна» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4324, 13 грн., в тому числі за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 28.04.14р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Судді Л.П. Широбокова

В.В. Прудніков