Рішення № 38430830, 15.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 911/576/14

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім Поляков»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Ценр»

про стягнення 1 747,31 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Іванченко І.М. (довіреність № 313 від 23.09.2013 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Ценр» про стягнення 1 747,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26 лютого 2014 року порушено провадження у справі № 911/576/14 та призначено до розгляду на 17 березня 2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 17 березня 2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 26 лютого 2014 року не виконав. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 15 квітня 2014 року.

В судовому засіданні 15.04.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 15.04.2014 року не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених в позові обставин, Приватним підприємством «Торговий Дім Поляков» відпущено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Спар-центр» прийнято товар за видатковими накладними, а саме: КФ-0057474 від 19.08.2013 року на суму 3976,90 грн., КФ-0057173 від 19.08.2013 року на суму 1110,84 грн. Всього було поставлено товару на загальну суму 5087,74 грн.

Відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 50,90 грн., що підтверджується банківською випискою та частково повернуто товар на загальну суму 3289,53 грн., що підтверджується видатковою накладною на повернення товару.

У зв'язку з неоплатою відповідачем отриманого товару, позивач надсилав відповідачу претензію № 38 від 19.02.2014 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідач своїх зобов'язань не виконав, вартість поставленого товару не оплатив, у зв'язку з чим, за ним рахується заборгованість в сумі 1747,31 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Отримання відповідачем товару від позивача та підписання товаророзпорядчих документів на нього, свідчить про існування між сторонами цивільно-правових відносин, внаслідок яких у сторін виникають відповідні права та обов'язки, в тому числі зобов'язань з приводу поставки товару та його своєчасної і належної оплати.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець повинен сплатити повну ціну переданого товару. Тобто, відповідно до вимог вказаної норми закону, покупець зобов'язаний був оплатити товар прийнявши його, і засвідчивши цей факт підписанням видаткових накладних на поставку товару, проте оплату до цього часу не провів.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого Товару виконані належним чином не були, сума боргу за поставлений товар, станом на момент звернення до суду становить 1747,31 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-центр» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 1) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» (18030, м. Черкаси, вул. Чехова,41, код 32268131) 1747,31 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн. основного боргу, 1827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.04.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.