Постанова № 38430501, 16.04.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року Справа № 814/815/14

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за адміністративним позовом Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030

до відповідача ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект», вул. Спаська, 1/1, м. Миколаїв, 54030

про стягнення заборгованості в сумі 172,46 грн.

встановив:

Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам наукових установ та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів в сумі 172,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва виплачується пенсія колишньому працівнику ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект», що призначена відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Але відповідач, в порушення норм чинного законодавства щодо строків сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсій не відшкодував, що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явилися, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову до суду не надавав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст.14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі-Закон № 1058-IV) є страхувальником та платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, в разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Колишній працівник відповідача ОСОБА_1 отримує пенсію, згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва.

Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника регламентовано Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом «Про пенсійне забезпечення», Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», підзаконними нормативно-правовими актами: Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІП-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року, Переліком та порядком подання документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженим постановою Пенсійного фонду України № 10-3 від 06.04.2011року.

Статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено загальний порядок реалізації науковими працівниками права на пенсійне забезпечення та соціальний захист.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату підвищеного розміру пенсії та доставку пенсії. Сплата даних коштів Пенсійного фонду проводиться до 25 числа кожного місяця.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.11.2004 року № 998/6189 (далі - Інструкція № 21-1) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються ними відповідно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, здійснюється підприємством на рахунок органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації даного підприємства.

Лист з розрахункам про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій був надісланий позивачем та отриманий відповідачем.

Заборгованість відповідача по несплаті сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період 01.09.2013 року по 31.12.2013 складає 172,46 грн., що підтверджується наданим позивачем розгорнутим розрахунком фактичних витрат.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст.70 та 71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Враховуючи, що відповідач по суті заявлених вимог заперечень суду не надав, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект» (вул. Спаська, 1/1, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 03584763, р/р 26000321000064 в МФ АБ «Брокбізнесбанк», код банку: 329622) заборгованість в сумі 172,46 грн. (сто сімдесят дві гривні 46 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному м. Миколаєва (вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030, р/р 256053016117 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, код банку: 326461, код ЄДРПОУ 20876125).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа