Постанова № 38428680, 24.04.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1012/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Голуб О.В.,

представника відповідача - Таранкової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Автобуд" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Автобуд" про стягнення податкового боргу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність у відповідача узгоджених сум заборгованості з податку на прибуток в розмірі 99 867,14 грн. та по авансовим внескам з податку на прибуток в розмірі 470 245,00 грн., які підлягають стягненню в судовому порядку.

14.04.2014 позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на прибуток в розмірі 99 867,14 грн, по авансовим внескам з податку на прибуток в розмірі 295744,60 грн.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що подана декларація з податку на прибуток №9080171585 не містить розрахунку щомісячних авансових внесків, а тому вважає, що сума авансових внесків за січень-лютий 2013 року не є узгодженою. Зазначав, що за результатами І кв. 2013 року підприємство отримало збиток, про що подано відповідну податкову звітність, тому вважає вимоги податкового органу в частині стягнення податкового боргу з авансових внесків та пені нарахованих за березень 2013 - лютий 2014 року безпідставними. Крім того, вказував на те, що оскільки податковим органом не була надіслана відповідачу податкова вимога, сформована на підставі несплати податкового зобов'язання по авансовим внескам за березень 2014 року у сумі 17935 грн., визначених у декларації №9091083188 від 03.03.2014, позовні вимоги в цій частині є безпідставними. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Автобуд" (ідентифікаційний код 31712417) зареєстровано виконкомом Комсомольської міської ради 19.12.2001, номер запису про державну реєстрацію 1 584 120 0000 000760.

Відповідач взятий на податковий облік у Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ з 24.12.2001 за №1116.

Згідно пояснень представника позивача в ході судового засідання судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу податкову декларації з податку на прибуток № 9086791479 від 07.02.2013, згідно якої самостійно визначене платником податку грошове зобов'язання з податку на прибуток складає 168 727,00 грн.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України позивачем нараховано пеню в розмірі 2330,14 грн.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи сума податкового боргу з податку на прибуток зменшилася за рахунок наявної у відповідача переплати в розмірі 11900 грн. та часткової сплати в сумі 70 000 грн. і складає 99 867,14 грн., про стягнення якої і заявлено в позові та не заперечується представником відповідача.

Крім того, судом встановлено, що за ПП "Автобуд" рахується заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла у зв'язку з наступними обставинами.

Законом України від 05.07.2012 №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" (далі - Закон №5083) передбачено, зокрема, сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств, починаючи з 01.01.2013.

Так, Законом №5083 доповнено пункт 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, яким передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як слідує з матеріалів справи, податковий борг відповідача по податку на прибуток приватних підприємств за лютий 2013 року виник у зв'язку із поданням останнім 19.10.2012 до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9080171585 на суму 307049 грн за 2012 рік, згідно якої на підставі пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та листа ДПС України від 21.01.2013 №1269/7/15-1317 "Про авансові внески з податку на прибуток", нараховано авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за лютий 2013 року у розмірі 34117 грн.

Представником відповідача до суду надано платіжне доручення №11 від 11.01.2013 про сплату останнім авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за січень 2013 року в розмірі 34117 грн.

Таким чином, станом на момент розгляду справи сума узгодженого грошового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток, нарахованого відповідно до вказаної декларації, за лютий 2014 року, становить 34117 грн.

Згідно картки особового рахунку позивача (платіж 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) 20.02.2013 збільшена недоїмка на суму 34117 грн, яку включено контролюючим органом до податкової вимоги від 20.02.2013 №54-16 (отримана відповідачем 03.07.2013, що не заперечується представником відповідача), а тому дана сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Відповідно до абзацу 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Статтею 33 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним у абзаці 1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзаців 4-10 статті 57 Податкового кодексу України нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абзацу 3 статті 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Судом встановлено, що позивач згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, визначив розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року у розмірі 39 648,00 грн. (рядок 34 декларації), а тому зазначені суми є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Разом з тим, у строки, визначені податковим законодавством, суми авансових внесків з податку на прибуток за період березень - грудень 2013 року та за період січень-лютий 2014 року в розмірі 470 245,00 грн. в добровільному порядку відповідачем сплачені не були.

Із пояснень представника позивача, судом встановлено, що 11.03.2014 податковий борг підприємства по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств відповідачем часткового погашений за рахунок подання податкової декларації №9091083188 від 03.03.2014, відповідно до якої ПП "Автобуд" зменшено податкове зобов'язання на суму 249 495 грн.

За приписами п. 126.1. ст. 126 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 129.4 Податкового кодексу України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до зазначених норм Кременчуцькою ОДПІ за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання нараховано пеню у розмірі 17411,60 грн.

Крім того, 03.03.2014 до контролюючого органу відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9091083188, згідно якої відповідачем самостійно визначено розмір щомісячних авансових внесків у розмірі 17935 грн. з терміном сплати до 30.03.2014.

Із пояснень представника відповідача судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що узгоджена сума грошового зобов'язання по авансових внесків у розмірі 17935 грн. ПП "Автобуд" не сплачена, оскільки податковим органом не була надіслана відповідачу податкова вимога, сформована на підставі несплати податкового зобов'язання по авансовим внескам за березень 2014 року у сумі 17935 грн., визначених у декларації №9091083188 від 03.03.2014.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, за ПП "Автобуд" рахується податковий борг з податку на прибуток в розмірі 99 867,14 грн, по авансовим внескам з податку на прибуток в розмірі 295744,60 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача, наявним в матеріалах справи.

Суд не погоджується із доводами відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги, сформованої на підставі несплати податкового зобов'язання по авансовим внескам за березень 2014 року у сумі 17935 грн., з огляду на наступне.

Порядок направлення платникам податків податкових вимог з 01 січня 2011 року регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано і направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 20.02.2013 № 54-16, яка була отримана відповідачем 03.07.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення та не заперечується представником відповідача.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Враховуючи, що минуло 60 днів з дня направлення податкової вимоги відповідачу, а також несплату ним податкового боргу в установлений термін в добровільному порядку, суд вважає, що заявлені суми податкового боргу підлягають стягненню.

Згідно підпунктів 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Автобуд" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути із розрахункових рахунків Приватного підприємства "Автобуд" (ідентифікаційний код 31712417) кошти на погашення податкового боргу:

з податку на прибуток приватних підприємств на р/р 31111009700006, одержувач УДКСУ у м. Комсомольську, ЄДРПОУ: 37802029, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019, КБК: 11024000 у розмірі 99 867,14 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень чотирнадцять копійок);

по авансовим внескам з податку на прибуток на р/р 31118165700006, одержувач УДКСУ у м. Комсомольську, ЄДРПОУ: 37802029, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019, КБК: 11024000 у розмірі 295 744,60 грн. (двісті дев'яносто п'ять тисяч сімсот сорок чотири гривні шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2014 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва