Ухвала суду № 38426986, 22.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/458/К/14 Головуючий в суді першої

Справа № 214/7313/13-ц інстанції - Ан О.В.

Категорія 67 ( ІІ ) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

при секретарі - Булах К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 грудня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про встановлення юридичного факту, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою та просила суд встановити юридичний факт: про те, що Саксаганський райвиконком м.Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 травня 1989 року прийняв рішення № 172 про об'єднання земельних ділянок по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 в одну земельну ділянку, фактично обєднав земельні ділянки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 з закріпленням об'єднаної земельної ділянки за ОСОБА_2; про те, що 15 вересня 1989 року Саксаганський райвиконком м.Кривого Рогу Дніпропетровської області прийняв рішення № 313 про доповнення рішення № 172 від 19 травня 1989 року та надання об'єднаним земельним ділянкам по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 загальної адреси - АДРЕСА_1, фактично ця адреса була надана земельним ділянкам і домоволодінням по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в зв'язку з їх об'єднанням; про те, що по дублікату акта від 29 грудня 1961 року, який складено представником Управління головного архітектора міста Кривого Рогу Жук Г.А., про відвід земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, фактично земельна ділянка була надана та відведена по адресі АДРЕСА_1.

Ршенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 листопада 2013 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Встановлено неправильність запису в рішенні № 172 Саксаганського райвиконкому м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 1989 року про об?єднання земельних ділянок по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 з закріпленням об'єднаної земельної ділянки за ОСОБА_2, а саме не правильно зазначено адресу земельної ділянки: замість по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 вказано «АДРЕСА_1». Встановлено юридичний факт неправильності запису в рішенні № 313 Саксаганського райвиконкому м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про доповнення рішення № 172 від 19 травня 1989 року та надання об'єднаним земельним ділянкам по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 загальної адреси -АДРЕСА_1, а саме замість вказівки по АДРЕСА_2, вказано «АДРЕСА_2». Встановлено юридичний факт неправильності запису в акті від 29 грудня 1961 року про відвід земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, а саме неправильно зазначено адресу земельної ділянки : замість по АДРЕСА_1, тоді як належало вказати за адресою АДРЕСА_1.

17 грудня 2013 року та 18 грудня 2013 року ОСОБА_2 подано заяви, в яких вона просила суд ухвалити додаткове рішення або роз'яснити рішення суду від 26 листопада 2013 року, а також винести ухвалу про повернення судового збору, сплаченого помилково.

Ухвалою суду від 25 грудня 2013 року виправлено описку в рішенні суду від 26 листопада 2013 року, а саме в аналітичному абзаці рішення замість слів «…., дійшов висновку про задоволення позовних вимог» зазначено «….про задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту». В абзаці, що починається: «Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України…. про родині відносини», зазначено «Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна особистих чи майнових прав». В резолютивній частині рішення, в 4 абзаці про дублікат Акту від 29 грудня 1961 року, в передостанній строчці, після двох крапок замість слів: «…Замість по АДРЕСА_1, тоді як належить вказати за адресою АДРЕСА_1 вказано «…Замість по АДРЕСА_1, тоді як належить вказати за адресою: по АДРЕСА_1. В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової про повернення їй 344,1грн. зайво сплаченого судового збору. Крім того, просить внести зміни в другому абзаці резолютивної частини ухвали, в якій два рази помилково записана назва АДРЕСА_1 замість АДРЕСА_1. На її думку, суд безпідставно відмовив у поверненні судового збору, оскільки в її заяві поставлено декілька вимог, але заява одна і вимоги повязанні між собою, стосуються одного і того ж предмета спору, витікать з багаторазової недбалості посадових осіб по одному і тому ж питанню. Крім того, в 4 абзаці резолютивної частини рішення про дублікат Акту від 29 грудня 1961 року в передостанній строчці після двох крапок допущено помилку та зазначено замість АДРЕСА_1 - АДРЕСА_1, що є неправильним, оскільки в Акті вулиця вказана правильно- в той час вона називалась АДРЕСА_1, а в 1976 році вулицю переіменовано на АДРЕСА_1.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що через звернення ОСОБА_2 із заявами про виправлення описки в рішенні та повернення зайвого судового збору, ухвалою суду від 25 грудня 2013 року виправлено описку в рішенні суду від 26 листопада 2013 року та в задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції керувався ст. 219 ЦПК України та прийшов до висновку про помилковість звернення ОСОБА_2 з заявою про роз'яснення рішення, виправлення описки та відмовив у задоволені заяви про повернення судового збору.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Частиною третьою ст. 219 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала, яка згідно п.10 ч.1 ст.293 ЦПК може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Частиною 3 вищезазначеної статті передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

У разі виникнення підстави для повернення судового збору за ухвалою суду його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, а у разі інших підстав, які не перераховані у ст. 7 Закону України "Про судовий збір", в тому числі сплати судового збору без подальшого звернення до суду і відповідно відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору, кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджету, затвердженого наказом Державного Казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226.

Виправляючи описку в рішенні суду від 26 листопада 2013 року та відмовляючи у поверненні судового збору одночасно, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення цих питань. Крім того, суд не перевірив, чи дійсно заявниця зайво сплатила судовий збір, помилково надіславши його на інший розрахунковий рахунок.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питаннь про виправлення описки та повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ч.1 п.3, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 грудня 2013 року скасувати, справу направити в Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу для вирішення питань про виправлення описки та повернення судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому розгляду.

Головуючий:/підпис/

Судді: /підписи/

Головуючий : І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

Л.В.Михайлів