Ухвала суду № 38421643, 15.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/6826/2012

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірма "Сатурн" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, у справі за позовом Приватного підприємства Фірма "Сатурн" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року відмовлено в задоволені позову про визнання протиправними дій податкового органу по проведенню документальної позапланової перевірки позивача та про скасування рішень відповідача від 09.10.2012 року №0001612201 та №0001622201.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо правомірності оскаржуваних рішень податкового органу, так як позивачем укладено реальні договори субпідряду з ПП "Одеська будівельна компанія" у жовтні 2010 року, що підтверджено належними документами, а тому розмір ПДВ та податку на прибуток за даний період, визначено позивачем вірно.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 20.09.2012 року по 26.09.2012 року, податковим органом проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача, з питань достовірності задекларованих господарських відносин з ПП "Одеська будівельна компанія", за жовтень 2010 року, про що складено акт №2442/22-1/22454003 від 03.10.2012 року, яким встановлено порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ним занижено податок на прибуток, за 4 квартал 2010 року, на загальну суму 43620 грн., та встановлено заниження ПДВ за жовтень 2010 року, на загальну суму 34896 грн.

Порушення полягає у тому, що у вказаний період позивачем укладено нікчемні (безтоварні) угоди з ПП "Одеська будівельна компанія", оскільки позивачем не підтверджено належними документами товарність проведених операцій.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0001612201 та №0001622201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання, з урахуванням штрафних санкцій, з податку на прибуток підприємств та з ПДВ, на 54525 грн. та на 43620 грн., відповідно.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість» - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 цього ж закону - податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно. Податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатися оформленою відповідно до «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових неладних», затвердженого Наказом ДПА України № 244 від 30.06.2005 року.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 вищевказаного закону - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купляються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Приписами абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товару (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати виключно на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено податок на прибуток, за 4 квартал 2010 року, на загальну суму 43620 грн., та занижено ПДВ за жовтень 2010 року, на загальну суму 34896 грн.

На формування вказаних сум вплинули господарські операції з придбання позивачем у ПП "Одеська будівельна компанія" послуг будівництва, які виконано на підставі договорів субпідряду №13 від 20.09.2010 року та №15 від 04.10.2010 року.

На підтвердження товарності проведених операцій позивачем надано наступні документи: копія договорів субпідряду (а.с.43-46), акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт (а.с.50-55), податкові накладні (а.с.64-67), акт прийому-передачі будівельних матеріалів (а.с.118-120).

Судовою колегією досліджено дані документи та зроблено висновок, що ними не підтверджено товарність проведених операцій, з огляду на наступне.

У вказаних договорах субпідряду зазначено, що сума ПДВ по даним господарським операціям складає 38765,50 грн. та 4099,80 грн. відповідно, проте вказані суми не відповідають сумам ПДВ, які зазначені у податкових деклараціях (30885,68 грн. та 4009,80 грн. відповідно).

Позивачем надано акт прийому-передачі контрагенту будівельних матеріалів для здійснення робіт, проте ним не надано жодних доказів транспортування вказаних ТМЦ та доказів їх фактичного отримання.

Крім того, у актах здачі-прийняття робіт, які складено між позивачем та замовником вказаних робіт - Холоднобалківською сільрадою, у графі "Субпідрядник" не вказано про здійснення будівельних робіт іншим підприємством, крім самого позивача (а.с.29-42). При цьому 28.09.2011 року КРВ у Біляївському району проведено ревізію діяльності вищевказаної сільської ради, та в акті ревізії зазначено про проведення робіт саме ПП Фірма "Сатурн" та жодних інших субпідрядників не встановлено (а.с.128-132).

Колегія суддів також звертає увагу на те, що будь-яких інших документів, які б підтвердили фактичне проведення робіт саме ПП "Одеська будівельна компанія", окрім акту здачі-прийняття робіт, позивачем не надано, проте вказаний документ не є достатнім доказом товарності проведеної операції.

За результатом встановлених обставин судова колегія приходить до висновку, що хоча надані позивачем документи й формально складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", проте ними не підтверджено товарність проведених операцій, а тому відсутні підстави для зарахування позивачем сум за вказаними операціями, до складу свого податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовою колегією встановлено, що у своїй апеляційній скарзі підприємством поставлено питання лише про скасування оскаржуваних рішень податкового органу (а.с.180), а в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки - постанову суду фактично не оскаржено апелянтом, а тому колегія суддів переглядає оскаржувану постанову суду в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірма "Сатурн" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М.Танасогло