Постанова № 38421640, 15.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/992/13-а

Категорія: 10.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Миколаївського обласного відділення на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Миколаївського обласного відділення про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року частково задоволено позов та скасовано рішення відповідача №77 від 28.02.2013 року, в частині нарахування неправомірно використаних страхових коштів та штрафних санкцій, на загальну суму 6961,85 грн.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення, так як позивачем неправомірно зараховані кошти, які надійшли на відповідних рахунок підприємства, для відшкодування сплачених ним страхових виплат, оскільки такі дії вчинено після набрання чинності Порядку фінансування страхувальників.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.02.2013 року відповідачем проведено планову перевірку ТОВ «Залів Шіп Дизайн» з питань порядку фінансування, використання та повернення невикористаних коштів Фонду, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено відповідний акт, яким встановлено, що кошти Фонду, у сумі 6244,10 грн., використані з порушенням ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Порушення полягає у тому, що страхувальником надано відповідачу заяву-розрахунок №20/s від 25.03.2011 року для надання матеріального забезпечення застрахованим особам по листах непрацездатності за І квартал 2011 року, на суму 7277,58 грн., та вказану суму профінансовано страхувальнику 04.04.2011 року на окремий поточний рахунок підприємства, проте згідно банківських виписок страхувальником здійснено перерахування суми матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності, в розмірі 6244,10 грн., (за січень, лютий 2011 року), за рахунок власних коштів підприємства, а потім дану суму відшкодовано з коштів, які надійшли від Фонду.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, з яким не погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» - страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Частиною 1 ст.30 вищезазначеного Закону передбачено, що страхувальники, у разі порушення порядку використання страхових коштів, відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і сплачують штраф у розмірі 50% такої суми.

Листом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №01-16-371 від 03.03.2011 року зазначено, що ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок у банку можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Виплата страхувальниками - роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом не передбачена, але враховуючи перехідний період та зміни, які відбулися в порядку оплати допомоги, Фонд вважає за можливе, як виняток, здійснювати фінансування Фондом сум, які вже виплачені страхувальником за власний рахунок і відображені в заяві-розрахунку. Ці суми можуть бути повернуті з окремого рахунку на розрахунковий рахунок страхувальника.

При цьому 04.02.2011 року набрав чинності "Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", яким встановлено процедуру зарахування коштів на рахунки підприємств-страхувальників та порядок використання даних коштів.

Судовою колегією встановлено, що позивачем надано до Фонду заяву-розрахунок №20/s від 25.03.2011 року для надання матеріального забезпечення застрахованим особам по листах непрацездатності за І квартал 2011 року, на суму 7277,58 грн., та вказану суму профінансовано страхувальнику 04.04.2011 року на окремий поточний рахунок підприємства.

При цьому підприємством самостійно виплачено відповідні кошти працівникам за власний рахунок, до надходження коштів від Фонду, а після надходження коштів відповідача - підприємством перераховано сплачену різницю на свої рахунки.

З вказаної загальної суми, розмір допомоги за січень складає 4107,90 грн., яку нараховано 6 працівникам позивача (а.с.16).

У своїх поясненнях, які надано до суду першої інстанції, позивачем прямо зазначено, що вказані суми допомоги за січень 2011 року ним фактично сплачено 01.03.2011 року (а.с.50), тобто вже після того, як набрав чинності вищевказаний Порядок, яким встановлено процедуру нарахування та відшкодування коштів. Аналогічні обставини встановлені й у акті перевірки відповідача (а.с.12) та зазначені апелянтом у своїй апеляційній скарзі (а.с.107).

Судова колегія звертає увагу на те, що позивач мав право керуватися вищевказаним листом Фонду №01-16-371 від 03.03.2011 року, тобто самостійно відшкодовувати суму допомоги, а після надходження коштів від Фонду зараховувати їх на свої рахунки для погашення, лише в період з 01.01.2011 року (коли набрали чинності відповідні зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням») та до 04.02.2011 року (коли набрав чинності вищевказаний Порядок, яким заборонено використовувати кошти Фонду на інші потреби, зокрема погашати самостійно виплачені суми допомоги).

Враховуючи, що виплату коштів за січень 2011 року здійснено позивачем у березні 2011 року, то на момент такого перерахунку він повинен керуватись вищевказаним Положенням та сплатити суми допомоги саме за рахунок коштів Фонду, які надійшли на спеціальний рахунок підприємства, а тому здійснивши сплату коштів за власний рахунок та зарахувавши кошти Фонду в рахунок погашення, позивачем порушено вищевказані вимоги закону, що є підставою для відмови в задоволені позову в цій частині.

Судовою колегією встановлено, що судом першої інстанції позов задоволено частково та відмовлено в скасуванні оскаржуваного рішення, на суму 2404,30 грн., через перерахунок підприємством коштів, за лютий-березень 2011 року, після набрання чинності "Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з підстав викладених вище та крім того рішення суду не оскаржено в цій частині сторонами по справі.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а тому судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Миколаївського обласного відділення - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Миколаївського обласного відділення про скасування рішення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло