Ухвала суду № 38421236, 16.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"16" квітня 2014 р. Справа № 920/300/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 (вх. № 986С/1-43) на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.01.2014р. по скарзі фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 б/н від 26.12.2013 року на постанову начальника Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2013 року по справі № 920/300/13-г

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 112 833 грн. 80 коп.;

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.01.2014р (суддя Зайцева І.В.) скаргу фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 б/н від 26.12.2013 року на постанову начальника Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2013 року по справі № 920/300/13-г задоволено частково. Визнано незаконними дії начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пятниці С.М по несвоєчасному направленню постанови від 06.11.2013 року. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції вчинити виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". В іншій частині вимог викладених в скарзі - відмовлено.

ФОП ОСОБА_1 з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Сумської області від 29.01.2014р. у справі № 920/300/13-г змінити в частині часткового задоволення скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 б/н від 26.12.2013 року на постанову начальника Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2013 року по справі №920/300/13-г та задовольнити скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 б/н від 26.12.2013 року в повному обсязі, скасувавши постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пятниці С.М. від 06.11.2013 року в частині скасування акту опису й арешту майна від 06.09.2013 року (пункт 2), зняття арешту з описаного майна, що належить іншим особам (пункт 3), зобов'язання винести відповідну постанову про звільнення описаного майна згідно акту опису й арешту майна від 06.09.2013 року (пункт 4).

Одночасно, заявник апеляційної скарги надав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з посиланням на те, що він подав апеляційну скаргу після усунення обставин, зазначених в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013р.

Положеннями частини 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зверталась до Харківського апеляційного господарського суду двічі з апеляційними скаргами на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.01.2014р.

Так 17.02.2014 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.01.2014р. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2014р. апеляційну скаргу було повернуто на підставі пункту 3 статті 97 ГПК України у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору.

06.03.2014 року апелянт вдруге звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.01.2014р. Однак ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р., апеляційну скаргу було повернуто на підставі пункту 3 статті 97 ГПК України, на підставі того, що судовий збір було сплачено по невірно вказаним реквізитам.

14.04.2014 року апелянт втретє звернувся до Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013р. з клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги після усунення обставин, зазначених в ухвалах Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2014р. та від 11.03.2014р.

Тобто, враховуючи викладене та те, що апелянт вже двічі звертався з апеляційною скаргою на одну і ту ж саму ухвалу суду першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку причиною пропуску строку, встановленого для подання апеляційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що можливість правильного та вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.01.2014р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб'єктивний характер. З огляду на вказане, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.

За таких обставин, апеляційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання апеляційної скарги стали обставини, які не були для скаржника об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт не надав доказів пропущення строку на подання апеляційної скарги з поважних причин, колегія суддів не знаходить правових підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження і прийняття до провадження апеляційної скарги, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

1. Відхилити клопотання заявника, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

2. Повернути апеляційну скаргу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Додаток: заявнику - матеріали апеляційної скарги на 11 аркушах.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.