Ухвала суду № 38416631, 27.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/14121/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Корнієнка Р.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року у справі № 2а/0470/14121/12 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Стил-Трейдінг» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2012 року Приватне акціонерне товариство «Стил-Трейдінг» звернулось з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної МДПІ № 0000012240 від 14.11.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем неправомірно на підставі висновку про завищення позивачем від'ємного значення ПДВ по декларації за серпень 2012 року на суму 458630 грн. внаслідок віднесення до його складу суми ПДВ, сплаченої при імпорті товару, придбання якого було здійснено позивачем за завищеною ціною.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000012240 від 14.11.2012 р. про зменшення Приватному акціонерному товариству «Стил-Трейдінг» розміру бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2012 року на суму 458630 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було правомірно відображено у податковій звітності господарські операції, щодо ввезення на митну територію України товару за ціною, вказаною в контракті. Висновок відповідача щодо завищення ціни товару спростовується наявними в матеріалах справи документами. Отже відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, № 0000012240 від 14.11.2012 р., що є підставою для його скасування.

Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області ДПС, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками акту перевірки №522 від 19.06.2012 року.

У відповідності зі ст. 55 КАС України та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» здійснено заміну відповідача Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби його правонаступником Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 12.10.2012 р. по 22.10.2012 року посадовими особами Криворізької північної МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватним акціонерним товариством «Стил-Трейдінг» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року за період з 01.10.2011 року по 31.08.2012 р., за результатами якої складено акт №118/224/30847131 від 29.10.2012 р..

Перевіркою встановлено наступні порушення:

п.198.1, п.198.3, ст.198, п.193, ст.39, п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), підприємством за лютий 2012 року завищено р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду « у серпні 2012 року на суму ПДВ -458630 грн.»

Не погодившись з актом перевірки, позивач подав на нього заперечення, які було залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки 14.11.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012240, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації за серпень 2012 року на суму 458630 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0000012240 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу щодо завищення сторонами контракту ціни придбаної шляхоочищувальної машини ПОМ-1 на 48 відсотків від рівня звичайної ціни на вказаний товар не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, № 0000012240 від 14.11.2012 р., що є підставою для його скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У відповідності з п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Пунктом 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, за приписами Податкового кодексу України при ввезенні на територію України товарів, у імпортера виникають податкові зобов'язання з ПДВ, суми яких можуть бути віднесені до складу податкового кредиту у періоді, на який припадає сплата таких зобов'язань. При цьому, сума ПДВ, яка включається до податкового кредит, визначається виходячи із договірної (контрактової) вартості таких товарів, а у разі здійснення контрольованих операцій не може перевищувати рівень звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Податкового кодексу України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 07.11.2011 року між компанією Afarista Limited (м. Нікосія, Кіпр, Продавець) та ПрАТ «Стил-Трейдінг» (Покупець) було укладено контракт № 5-2011st, у відповідності з яким Продавець зобов'язується поставити та продати, а Покупець оплатити та прийняти Товар - залізничну техніку (кран залізничний КЖ-562 та машину шляхову очищувальну ПОМ-1) виробництва ВАТ «Кіровський машзавод 1 травня» (м. Кіров, Російська федерація) згідно з номенклатурою, кількості та ціні, вказаній у Специфікації № 1, що є його невід'ємною частиною. Загальна сума контракту складає 1115300 дол. США. Оплата за Товар, що поставляється згідно цього контракту здійснюється Покупцем таким чином: 165300 дол. США оплачується у формі передплати на протязі 30 днів з дати підписання цього контракту; 954700 дол. США оплачується на протязі 45 днів з дати поставки товару у м. Кривий Ріг.

Згідно з додатковою угодою від 12.01.2012 року № 1 до контракту № 5-2011st поставці підлягали:

- колійна очищувальна машина ПОМ-1 ТУ 3186-0120210803-01 (без колійного очищувального пристрою) вартістю 496000 дол. США (3962097,60 грн.), умови поставки DAF (Інкотермс-2000) станція прикордонного переходу РФ-Україна»;

- колійний очищувальний пристрій вартістю 49300 дол. США (393793 грн.). умови поставки - DDU (Інкотермс-2000) м. Кривий Ріг.

Загальна вартість товару складала 545300 дол.США.

Ввезення шляхової очищувальної машини ПОМ-1 (без колійного очищувального пристрою) на територію України було здійснено 16.02.2012 року за рахунком (інвойсом) компанії Afarista Limited № 2/5-2011 від 10.02.2012 року, та у відповідності з вантажною митною декларацією № 110050005/2012/001140 від 16.02.2012 року, згідно якої, вартість товару становить 3962097,60 грн. (за курсом 7,9881 грн./дол. США), в тому числі ПДВ - 792419 грн. Поставка здійснена на умовах DAF прикордонна перехідна станція Російська Федерація - Україна залізничним транспортом на своїх осях від виробника до місця призначення за накладними СМГС № АЛ 653063, № АЛ 653064 від 03.02.2012 року.

Ввезення колійного очищувального пристрою здійснено за рахунком (інвойсом) компанії Afarista Limited № 1/5-2011 від 10.02.2012 року, у відповідності з вантажною митною декларацією № 110050005/2012/001068 від 14.02.2012 року, згідно якої, вартість товару становить 393793 грн. (за курсом 7,9877 грн./дол. США), в тому числі ПДВ - 86634,59 грн. Поставка здійснена на умовах DDU м. Кривий Ріг, Україна, автомобільним транспортом. Доставка здійснена від відправника до місця призначення автомобільним транспортом (державний номер АХ 6078 АВ/ АХ 6779 ХТ) за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR серії А № 002421 від 10.02.2012 року.

Сума ПДВ в розмірі 879054 грн., сплачена ПрАТ «Стил-Трейдинг» під час митного оформлення товару, була віднесена підприємством до податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2012 року та згодом частково в сумі 611516 грн. включена до р. 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за серпень 2012 року, в тому числі 458630 грн. - по операції з придбання шляхової очищувальної машини ПОМ-1 та пристрою до неї.

Однак, податковий орган дійшов висновку щодо відсутності підстав віднесення сум ПДВ по операціям з придбання шляхової очищувальної машини ПОМ-1 та пристрою до неї до податкового кредиту та, як наслідок, про неправомірне завищення позивачем сум від'ємного значення з ПДВ за серпень 2012 року на суму 458630 грн..

Як вбачається з акту перевірки підставою для невизнання заявлених позивачем сум від'ємного значення став висновок податкового органу щодо порушення ПАТ «Стил-Трейдінг» ст.39, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, визначеної виходячи з вартості придбаного товару за ціною, яка перевищує рівень звичайних цін.

При цьому, в акті перевірки не наведено жодних нормативних обґрунтувань визначення податковим органом рівня звичайної ціни на придбаний імпортований товар. Акт перевірки містить лише посилання на те, що при визначенні звичайної ціни товару податковим органом було застосовано норми ст. 39 Податкового кодексу України.

З позицією податкового органу неможливо погодитись з огляду на наступне.

Пунктом 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що ст. 39 цього кодексу набирає чинності з 01.01.2013 року.

При цьому, пунктом 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Положення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо донарахування податкових зобов'язань платнику податку контролюючим органом внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, не застосовується.

Отже, безпідставним є посилання відповідача на ст. 39 Податкового кодексу України, оскільки станом на час проведення перевірки податковим органом господарської діяльності позивача у період з 12.10.2012 р. по 22.10.2012 року стаття 39 Податкового кодексу України не вступила в законну силу, а застосуванню підлягав пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності до п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари роботи (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Пунктами 1.20.2., 1.20.3, 1.20.4., 1.20.5, 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

У відповідності до пп.1.20.6 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у разі, коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичним ( у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недопустимість відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Згідно пп.120.8 п. 120 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтовувати рівень договірних цін або посилання на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Тобто, виходячи з аналізу зазначених норм, можна зробити висновок, що рівень звичайної ціни становить ціну, вказану сторонами у договорі, якщо податковим органом не доведено протилежного.

При цьому, обов'язок доведення рівня звичайної ціни податковим органом має бути реалізований під час проведення перевірки суб'єкта господарювання. Так, податковий орган не позбавлений права здійснювати відповідні заходи щодо дослідження та аналізу інформації про укладені на момент придбання товару договори з ідентичними (однорідними) товарами, що прямо передбачено пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств.

Як зазначалось вище, Акт перевірки не містить нормативного обґрунтування відповідності рівня звичайної ціни товару ціні, вказаній сторонами у контракті.

Також, податковим органом було проігноровано інформацію, надану листом від 21.08.2011 року, в якому ВАТ «Кіровський машзавод 1 травня» (виробник) повідомляє, що вартість шляхової очищувальної машини ПОМ-1 на умовах ЕХW (самовивізення) складає 512000 дол. США. Умови оплати - 100% передплата. Строк виготовлення - 120 календарних днів з моменту надходження передплати.

Натомість, до висновку про завищення рівня звичайної ціни за придбаний товар, податковий орган дійшов з огляду на інформацію, отриману від ДП «Держзовнішінформ», та ціни, виставлені у комерційних пропозиціях на експорт дилерської компанії ВАТ «Кіровський машзавод 1 травня» - ТОВ «Симп».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, письмової відповіді на запит щодо вартості спірного товару № 13586/10/224 від 19.10.2012 року від Державного підприємства «Держзовнішінформ» відповідач не отримував. Так само, відповідач не отримував відповіді і на повторний запит податкового органу № 789/10/224 від 04.01.2013 року, направлений вже після відкриття провадження по даній справі судом першої інстанції.

Посилання відповідача на ціни, виставлені у комерційних пропозиціях на експорт дилерської компанії ВАТ «Кіровський машзавод 1 травня» - ТОВ «Симп» судом також не вважається необгрунтованим у зв'язку з тим, що вказана інформація роздрукована з сайту підприємства, яке згідно відповіді ВАТ «Криворізький машзавод 1 Травня» від 31.10.2012 року № 8-47/1814 не є офіційним дилером ВАТ «Криворізький машзавод 1 Травня» і ніколи не мало повноважень щодо офіційного представництва заводу) (а.с. 112-113).

Крім того, інформація у наданій податковим органом роздруківці не містить відомостей щодо виробника товару, а також щодо дати її оновлення на сайті. Більш того, у тексті вказаної пропозиції прямо зазначено, що вона є комерційною пропозицією для російського ринку (а.с. 191), що виключає можливість її розгляду для визначення рівня звичайної ціни як аналогічного товару у співставних умовах.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем звичайної ціни на спірний товар відбулося без додержання приписів пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку, що ціна придбання спірного товару перевищує звичайну ціну на такий товар, і відповідно для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допущено, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного від 19.02.2013 року у справі № 2а/0470/14121/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко