Постанова № 38416619, 27.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2014 рокусправа № 804/5375/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Корнієнко Р.А.,

за участю:

представника позивача: Бурмака С.А.,

представника відповідача: Васюченко М.Е..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Жовтоводський хлібзавод»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі №804/5375/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Жовтоводський хлібзавод» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

16.04.2013 року публічне акціонерне товариство «Жовтоводський хлібзавод» звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000302301 від 26.11.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок та додану вартість: за основним платежем - 527635,06 грн., штрафні санкції 29595 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, публічне акціонерне товариство «Жовтоводський хлібзавод» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте не на підставі та у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підлягає скасуванню. Також позивач вказує, що судом першої інстанції надаючи правову оцінку рішенням контролюючого органу про визначення платнику податків грошового зобов'язання, не досліджений факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Верхньодніпровської ОДПІ Дніпропетровської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Жовтоводський хлібзавод» з питань відпрацювання походження товару експортованого, як товару не власного виробництва за 2011 рік, за результатами якої складено Акт від 08.10.2012 р. №211/22-2/20309194.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 та п. 201 ст. 201 ПК України - підприємством завищено податковий кредит на 527 635,06 грн., в т.ч.:

- за грудень 2010 року на суму 118 360 грн.;

- за січень 2011 року на суму 208 365 грн.;

- за лютий 2011 року на суму 44 788,81 грн.;

- за березень 2011 року на суму 65 220,23 грн.;

- за травень 2011 року на суму 55 205,83 грн.;

- за червень 2011 року на суму 35 695,19 грн.

На підставі висновків Акта перевірки від 08.10.2012 р. №211/22-2/20309194 Верхньодніпровською ОДПІ Дніпропетровської області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000302301 від 26.11.2012р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок та додану вартість: за основним платежем - 527635,06 грн., штрафні санкції - 29595 грн. (а.с.6).

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» звернулося до Державної податкової служби у Дніпропетровській області із скаргою, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000302301 від 26.11.2012 року.

Державна податкова служба у Дніпропетровській області за результатами розгляду первинної скарги прийняла рішення №621/10/10-25 від 08.02.2013 року, яким податкове повідомлення-рішення №0000302301 від 26.11.2012 року скасовано в частині застосування штрафної санкції у сумі 04 грн. 00 коп., в іншій частині залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погодившись з рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області позивач оскаржив його до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням №3276/6/10-2115 від 11.03.2013 року залишила без змін рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області та податкове повідомлення-рішення №0000302301 від 26.11.2012 року, а скаргу без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення відповідача прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 527635,06 грн. стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами-постачальниками позивача, у яких придбано товар, та в подальшому експортовано по договорам комісій.

Означеного висновку Верхньодніпровська ОДПІ Дніпропетровської області дійшла з огляду на зміст угод платника податку, на підставі яких було здійснено продаж товару за ціною, нижчою від ціни придбання, за рахунок чого вбачається навмисне збільшення податкового кредиту, і як слідство, заниження сплати податкового зобов'язання. Отже, здійснені операції не відповідають меті підприємницької діяльності - отримання прибутку.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіреному періоді ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» укладено договір на придбання сої у TOB "Техагроком" згідно договіру поставки від 02.09.2010р. №ТАК10-0209/31 у кількості 200 тон на загальну суму 710 160,0 грн., у тому числі ПДВ 118 360,0 грн.

У подальшому, придбаний у TOB "Техагроком" товар було реалізовано комісіонером TOB "Агропромислова група" нерезиденту "Alfred C.Toepfer International GMbH" (Німеччина) у кількості 200 тон на суму 611 458,56 грн. згідно з договором комісії від 12.06.08 № К08-1206/Ж.

ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» за угодою від 31.01.2011р. за №31-01/5 придбано соєві боби у ТОВ "Вторметекспорт" у кількості 303,89 тон на суму 1310 069,79 грн., у тому числі ПДВ 218 344,96 грн..

Придбаний товар реалізовано нерезиденту CHS Europe, SA (Швейцарія) комісіонером TOB "Ферко" згідно з контрактом від 31.01.2011р. за № PC 310111 в обсязі 303,89 тон на загальну суму 1171 384,88 гривень.

ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» за угодою від 09.07.2004р. за №14 протягом лютого-червня 2011 року придбав пиломатеріали у ТОВ "Локонс"" на загальну суму 1 145 580,62 грн., у тому числі ПДВ 190 930,1 гривень.

В акті перевірки відображено, що придбані товари були реалізовані через комісіонера ПП "Формер" за ціною 2799913,00 грн., при цьому ціна придбання товарів є вищою за ціну реалізації і складає 3165810,00 грн.

На думку податкового органу правочин укладений між ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» з контрагентами-постачальниками, у яких придбано товар, що в подальшому експортовано по договорам комісії не спричинив реального настання юридичних наслідків.

Також, позиція ДПІ полягає у тому, що реалізація продукції за ціною нижче її придбання не узгоджується з поняттям «господарської діяльності», метою якої є одержання доходу, що виключає можливість віднесення сум ПДВ, сплачених у вартості придбаного товару, до складу податкового кредиту. З цих підстав, позиція ДПІ полягає у тому, що у разі здійснення неприбуткових операцій платник податків позбавлений правових підстав для формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

З огляду на акт перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою службою фактично не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на здійснення господарської операції з продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з TOB "Техагроком" та ТОВ "Вторметекспорт" з приводу поставки товарів.

Між ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» (Покупець) та TOB "Техагроком" (Продавець) було укладено договір поставки від 02.09.2010р. №ТАК10-0209/31, предметом якого є поставка соєвих бобів.

В подальшому, між ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» (Комітент) та TOB "Агропромислова група"(Комісіонер) укладено договір комісії від 12.06.2008р. №К08-1206/Ж.

Товар було реалізовано комісіонером TOB "Агропромислова група" нерезиденту "Alfred C.Toepfer International GMbH" (Німеччина).

Між ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» (Покупець) та ТОВ "Вторметекспорт" (Продавець) було укладено договір поставки від 31.01.2011р. за №31-01/5, предметом якого є поставка соєвих бобів.

В подальшому, між ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» (Комітент) та TOB "Ферко"

(Комісіонер) укладено договір комісії від 31.01.2011р. №К01/31/5.

Товар було реалізовано комісіонером TOB "Ферко" нерезиденту CHS Europe, SA (Швейцарія) згідно з контрактом від 31.01.2011р. за № PC 310111.

ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» (Покупець) уклав з ТОВ "Локонс" (Продавець) договір купівлі-продажу від 09.07.2004р. за №14, предметом якого є пиломатеріали.

В подальшому, між ПАТ «Жовтоводський хлібзавод» (Комітент) та ПП "Формер"

(Комісіонер) укладено договір комісії №1-КС від 14.07.2004р.

Договірні відносини між сторонами підтверджено наступними документами, які містяться в матеріалах справи: Договір постачання №31-01/5 від 31.01.2011р., Додаток №1 від 31.01.2011р. до Договору постачання №31-01/5 від 31.01.2011р., Додаткова угода №1 від 01.03.2011р. до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору постачання №31-01/5 від 31.01.2011р., Додаткова угода №2 від 01.03.2011р. до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору комісії №К 01-31/5 від 31.01.2011р., договір комісії №К 01-31/5 від 31.01.2011р., Додаток №1 від 31.01.2011р. до Договору комісії №К 01-31/5 від 31.01.2011р., Контракт №РС 310111 від 31.01.2011р., Додаток №1 від 31.01.2011р. до Контракту №РС 310111 від 31.01.2011р., Додаток №3 від 04.02.2011р.до Контракту №РС 310111 від 31.01.2011р., Договір поставки №ТАК10-0209/31 від 02.09.2010р., Договір купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Додаткова угода від 02.04.2009р. до Договору купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Додаткова угода від 01.07.2005р. до Договору купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Додаткова угода від 01.07.2006р. до Договору купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Додаткова угода від 18.05.2007р. до Договору купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Додаткова угода від 16.05.2008р. до Договору купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Додаткова угода від 15.05.2009р. до Договору купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Додаткова угода від 14.05.2010р. до Договору купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Додаткова угода від 13.05.2011р. до Договору купівлі-продажу №14 від 09.07.2004р., Договір комісії №1-КС від 14.07.2004р., Додаток №2 від 02.02.2005 р. до Договору комісії №1-КС від 14.07.2004р., Додаток №4 від 02.02.2009 р. до Договору комісії №1-КС від 14.07.2004р., Додаткова угода від 22.07.2004р. про внесення змін до Договору комісії №1-КС від 14.07.2004р., Договір №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаток №1 від 12.07.2005р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаток №2 від 01.07.2006р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаток №3 від 01.07.2007р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаток №4 від 01.07.2008р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаток №5 від 02.04.2009р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаток №6 від 01.07.2009р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаток №8 від 27.06.2011р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаткова угода №29/09/10 від 29.09.2010р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р., Додаткова угода №31/08/11 від 31.08.2010р. до Договору №1 на зберігання пиломатеріалів від 20.07.2004р..

Виконання сторонами умов договорів підтверджено наступними документами: Специфікація від 07.10.2010р. до Договору поставки №ТАК10-0209/31 від 02.09.2010р., Специфікація №7 від 12.10.2010р. до Договору комісії №К08-1206/Ж від 12.06.2008р., Специфікація від 30.06.2011р., Специфікація від 25.02.2011р., Специфікація від 31.05.2011р., Специфікація №10 до Договору комісії №1-КС від 14.07.2004р.,Видаткова накладна №61 від 31.01.2011р., Видаткова накладна №174 від 04.03.2011р., Видаткова накладна №РН-0000470 від 29.11.2010р., Видаткова накладна №38 від 30.06.2011р., Видаткова накладна №8 від 25.02.2011р., Видаткова накладна №34 від 31.05.2011р, Акт №1 прийому-передачі товару від 31.01.2011р. до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору постачання №31-01/5 від 31.01.2011р., Акт №2 прийому-передачі товару від 04.03.2011р. до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору постачання №31-01/5 від 31.01.2011р., Акт №1 прийому-передачі товару на комісію від 31.01.2011р. до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору комісії №К 01-31/5 від 31.01.2011р., Акт №2 прийому-передачі товару на комісію від 04.03.2011р. до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору комісії №К 01-31/5 від 31.01.2011р., Акт №2911/3 прийому-передачі товару від 29.11.2010р. до Договору поставки №ТАК10-0209/31 від 02.09.2010р., Акт №29/11/3 прийому-передачі товару на комісію від 29.11.2010р., Акт №ОУ-0000018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2011р., Акт прийому-передачі від 24.01.2011р., Акт прийому-передачі №16/06 від 16.06.2011р. до Договору комісії №1-КС від 14.07.2004р., Акт прийому-передачі товару від 29.09.2010р. до Договору на зберігання пиломатеріалів №1 від 20.07.2004р., Акт надання послуг №26 від 27.05.2011р., Акт-звіт про повне виконання робіт від 24.05.2011р. до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору комісії № К 01-31/5 від 31.01.2011р., Акт №0829 виконаних робіт від 16.12.2010р., Акт №0008 виконаних робіт від 05.01.2011р., Рахунок №86 від 24.03.2011р., Розрахунковий лист залишку невідгруженого комісійного товару, по експорту, за період з 01.01.2011 по 31.01.2011рр. до Договору комісії №К08-1206/Ж від 12.06.2008р., Розрахунковий лист залишку невідгруженого комісійного товару, по експорту, за період з 01.12.2010 по 31.12.2010рр. до Договору комісії №К08-1206/Ж від 12.06.2008р., Додаток №1 до звіту комісіонера від 01.01.2011 р Звіт про затрати комісіонера по виконанню доручень комітента, Звіт комісіонера від 31.01.2011р., Звіт (комітенту) про відшкодування витрат №7 від 28.02.2011р., Звіт (комітенту) про відшкодування витрат №8 від 28.02.2011р., Звіт (комітенту) про відшкодування витрат №11 від 30.03.2011р., Звіт про виконання зобов'язань №16 до Договору комісії №1-КС від 14.07.2004р., податковими накладними.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані первинні документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, наслідком яких є поставка та придбання товару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ за правочинами, укладеними з контрагентами на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Під господарською діяльністю, згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розуміється - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії. Доручення та агентськими договорами.

Правовий аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України, не ставляють в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності.

Таким чином, Податковий кодекс України не встановлює жодних інших вимог, крім вказаних вище, щодо формування податкового кредиту. При цьому, порядок формування податкового кредиту не має зв'язку з фінансовим результатом звітного періоду.

За аналогією, до визначення поняття підприємницької діяльності, можна зробити висновок, що господарська діяльність також як і підприємницька, проводиться особою на власний ризик, тобто при здійсненні всіх необхідних дій, заходів, укладанні відповідних угод, тощо, особа не може бути впевненою, що той прибуток, на який вона розраховувала протягом провадження господарської діяльності, ще й в тому самому обсязі неодмінно настане. Таким чином придбаваючи товар та відносячи суму ПДВ від цього придбання до податкового кредиту відповідного звітного періоду, позивач не знав і не міг знати, чи виправдаються вимушені витрати майбутнім прибутком, що отримає підприємство.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах податкові накладні, що підтверджують факт придбання товарів робіт (послуг), а також з урахуванням специфіки господарської діяльності позивача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення сум податку на додану вартість по господарським операціям з придбання товару, вчинюваних протягом звітного періоду, до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ДПІ, як на підтвердження наявності підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, про ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних. Так, відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових, видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Жовтоводський хлібзавод» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі №804/5375/13-а - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Жовтоводський хлібзавод» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 26 листопада 2012 року №0000302301.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко