Постанова № 38416615, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2014 рокусправа № 804/9504/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

представника відповідача: Торорощенко Г.В.,

представника відповідача: Водопоєнко О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області; Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі №804/9504/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

11.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест» звернулось до суду із позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 11.04.2013 року №0000242201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн.; від 11.04.2013 року №0000232201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 414320,80 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 103580,20 грн.; від 11.04.2013 р. №0000202201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 729800,30 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 47098,93 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000242201 від 11.04.2013 р., за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510,00 грн., В іншій частині позову в задоволенні позову - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест», позивач, звернулось до суду із позовом, в якому посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням суду першої інстанції, фактично, проігноровано наявні в матеріалах справи копії первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Отже, оскаржуване рішення прийнято без повного та всебічного встановлення обставин, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, вказане є підставою для скасування постанови в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач, також звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанов в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги позивача та залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 18.02.2013 р. по 22.02.2013 р. посадовими особами Нікопольської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НБК «Бест» з питання взаємовідносин з підприємствами: ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ліга», ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс - Н-08», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник» за період діяльності з 01.01.2009 по 31.12.2012 р. у фактичних періодах їх здійснення, за результатами якої складено Акт №687/221/35004356 від 28.02.2013 р..

В Акті перевірки здійснено висновку про порушення позивачем:

1 п.3.1 ст.3 пп.4.1.1. п.4.1, п.4.1, п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. із змінами та доповненнями, редакції Закону України, що діяла на момент вчинення правопорушення, п.135.1, пп.135.5.4, п.135.5 ст135, п.137.1 ст.137, пп.138.1 п.138.2 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за перевіряє мий період всього на суму 949 529,26 грн. в тому числі:

за 2009 рік у сумі 2 19147,05 грн.;

за 3 квартали 2010 року у сумі 154379,78 грн.;

за 2-4 квартали 2011 року у сумі 541986,52 грн.;

за 2012 рік у сумі 34015,91 грн..

2. пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в редакції Закону України, що діяла на момент вчинення правопорушення, ст.185, ст.188, ст.198 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 458150,8 грн., в тому числі:

за березень 2009 року в сумі 941,67 грн.;

за квітень 2009 року в сумі 533,33 грн.;

за травень 2009 року в сумі 2 188,67 грн.;

за червень 2009 року в сумі 1733,33 грн.;

за липень 2009 року в сумі 1650,17 грн.;

за вересень 2009 року в сумі 8713,67 грн.;

за жовтень 2009 року в сумі 9872,53 грн.;

за листопад 2009 року в сумі 3125,34 грн.;

за грудень 2009 року в сумі 16271,30 грн.;

за квітень 2010 року в сумі 6674,50 грн.;

за травень 2010 року в сумі 414,73 грн.;

за червень 2010 року в сумі 1176,67 грн.;

за липень 2010 року в сумі 2416,67 грн.;

за серпень 2010 року в сумі 42176,05 грн.;

за вересень 2010 року в сумі 45924,00 грн.;

за серпень 2011 року в сумі 7745,86 грн.;

за вересень 2011 року в сумі 42385,97 грн.;

за жовтень 2011 року в сумі 123788,78 грн.;

за листопад 2011 року в сумі 27880,78 грн.;

за грудень 2011 року в сумі 50794 грн.;

за травень 2012 року в сумі 2396,00 грн.;

за січень 2012 року в сумі 10479,80 грн.;

за червень 2012 року в сумі 13502,16 грн.;

за жовтень 2012 року в сумі 13502,16 грн.;

за листопад 2012 року в сумі 35546,00 грн..

Позивачем було подано заперечення на Акт перевірки №687/221/35004356 від 28.02.2013 р., які податковим органом було залишено без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки Нікопольською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000242201 від 11.04.2013 року, яким застосовано до ТОВ «НБК «Бест» адміністративні штрафні та інші санкції у розмірі 510 грн.;

№0000232201 від 11.04.2013 року, яким збільшено ТОВ «НБК «Бест» суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 414320,8 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 103580,2 грн..

№0000202201 від 11.04.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток підприємств на суму 729800,3 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47098,93 грн..

Правомірність та обґрунтованість означених податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0000242201 від 11.04.2013 року, яким застосовано до позивача адміністративні штрафні та інші санкції у розмірі 510 грн., є незаконним та обґрунтованим, прийнятим податковим органом із порушенням чинного податкового законодавства, а тому воно підлягає скасуванню. Податкові повідомлення-рішення №0000232201 та №0000202201 від 11.04.2013 року, на думку суду першої інстанції, прийняті у відповідності до вимог Конституції та Законів України, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку правомірності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №0000242201 від 11.04.2013 року, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податком податків контролюючим органам оригіналів документів чиїх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом - тягнуть за собою штраф у розмірі 510 гривень.

У відповідності до ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1950 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі їх неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності

Матеріали справи не містять належних доказів факту здійснення позивачем правопорушення, що потягло за собою прийняття податкового повідомлення-рішення №0000242201 від 11.04.2013 року про застосування до позивача адміністративних штрафних та інших санкцій у розмірі 510 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0000242201 від 11.04.2013 року носить протиправний характер та підлягає скасуванню, як таке, що порушує права та законні інтереси позивача.

Надаючи правову оцінку правомірності та обґрунтованості податковим повідомленням-рішенням №0000232201 та №0000202201 від 11.04.2013 року, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 414320,8 грн. та з податку на прибуток на суму 729800,3 грн. стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Матадор», ТОВ «ЛІГА», ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс -Н-08», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник».

Означеного висновку Нікопольська ОДПІ дійшла з огляду на Акти «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Сервістранс-Н-08» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з платником податків ТОВ «Донтрансторг» за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року»; «Щодо не підтвердження реальності господарських відносин ПП «Сервістранс -Н-08» із контрагентом за період з 25.06.2008 року по 01.03.2011 року»; Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гкрмес» за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросерівс» за січень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку»; «Щодо не підтвердження реальності господарських відносин ПП «Славутич-Сігма Н» із контрагентами за період з 04.03.2005 року по 25.02.2010 рік»; «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Мтадор» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП СВ «Гермес» за березень 2011 року, ПФ?В «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року», а також лист ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 29.12.2012 року №3481/7/152 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ЛІГА» за період грудень 2011 року.

У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства контрагентами позивача, податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності настання наслідків обумовлених господарськими операціями між позивачем із вказаними контрагентами.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналогічну правову позицію містять пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в редакції Закону України, що діяла на момент вчинення правопорушення.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Матадор» було укладено договір від 01.01.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Матадор», субпідрядник, бере на себе обов'язок надати послуги по виконанню робіт, зміст та обсяг яких встановлюється проектно-кошторисною документацією, а замовник, ТОВ «НБК «Бест» приймає виконані роботи та оплачує їх у строки, встановлені п.5.5.1 цього договору.

На підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Мтадор» позивачем надано копії таких документів: податкових накладних №246 від 30.09.2011 р.,382 від 12.10.2011 р., №248 від 30.09.2011 р., №383 від 28.11.2011 р., №383 від 26.10.2011 р., №217 від 31.08.2011 р.,№218 від 31.08.2011 р., №219 від 31.08.2011 р., №247 від 30.09.2011 р., №379 від 02.11.2011 р., №380 від 01.11.2011 р., №381 від 02.11.2011 р., №382 від 13.10.2011 р., №248 від 30.09.2011 р., №216 від 31.08.2011 р., №350 від 04.10.2011 р., №245 від 19.09.2011 р.; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000469 від 30.09.2011 р., №б/н від 13.10.2011 р., №ОУ-00471 від 30.09.2011 р., №б/н від 26.10.2011 р., №б/н від 26.10.2011 р., №б/н від 26.10.2011р, №ОУ від 31.08.2011 р., №ОУ -0441 від 31.08.2011 р., №ОУ-0442 від 31.08.2011 р., №ОУ - 01238 від 02.11.2011 р., №ОУ-01239 від 02.11.2011 р., №ОУ-01241 від 02.11.2011 р., №ОУ - 00471 від 30.09.2011 р., №ОУ-0443 від 31.08.2011 р., №ОУ-0444 від 04.10.2011 р.; рахунків-фактур №СФ-382 від 13.10.2011 р., №383/3 від 26.10.2011 р., №383/1 від 26.10.2011 р., №383/2 від 26.10.2011 р., видаткових накладних №РН-0001242 від 28.11.2011 р., №РН-0000470 від 30.09.2011 р..

Окрім того, позивачем з ТОВ «Ліга» було укладено договір від 01.01.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Ліга», субпідрядник, бере на себе обов'язок надати послуги по виконанню робіт, зміст та обсяг яких встановлюється додатковим договором, а замовник, ТОВ «НБК «Бест» приймає виконані роботи та оплачує їх у строки, встановлені п.5.5.1 цього договору.

На підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Ліга» позивачем надано копії таких документів: податкових накладних №16 від 24.11.2011 р., №184 від 05.12.2011 р., №183 від 05.12.2011 р., №185 від 15.12.2011 р., №186 від 23.12.2011 р., №187 від 29.12.2011 р., №189 від 29.12.2011 р., №188 від 28.12.2011 р., видаткових накладних №РН від 24.11.2011 р., №РН-0000240 від 05.12.2011 р., №РН-0000239 від 05.12.2011 р., РН-0000241 від 15.12.2011 р., РН-0000242 від 23.12.2011 р., РН-0000245 від 29.12.2011 р., №243 від 29.12.2011 р., рахунків-фактур №СФ-0000034 від 15.12.2011 р., №СФ-0000021 від 21.12.2011 р., №СФ-0000029 від 29.12.2011 р.; рахунок на оплату №256 від 29.12.2011 р..

Також, між позивачем та ТОВ «Старт-Д» було укладено договір №12 від 03.01.2012 року, відповідно до якого ТОВ «Старт-Д», субпідрядник, бере на себе обов'язок надати послуги з виконання робіт, зміст та обсяг яких встановлюється проектно-кошторисною документацією, а замовник, ТОВ «НБК «Бест» приймає виконані роботи та оплачує їх у строки, встановлені п.5.5.1 цього договору.

Факт реальності здійснення господарських операцій, обумовлених договором №12 від 03.01.2012 року підтверджено копіями наступних документів: податковими накладними №207 від 15.02.2012 р., №206 від 15.02.2012 р., №789 від 11.06.2012 р., №637 від 19.10.2012 р., №638 від 19.10.2012 р., видатковими накладними №312 від 15.02.2012 р., №55 від 11.06.2012 р., №6845 від 19.10.2012 р., №6846 від 19.10.2012 р., рахунками на оплату №3 від 15.02.2012 р., №4 від 15.02.2012 р., №5 від 11.06.2012 р., №6 від 19.10.2012 р., №7 від 19.10.2012 р., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №311 від 15.02.2012 р..

В подальшому, позивачем з ТОВ «Ривс» було укладено договір від 01.01.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Ривс», субпідрядник, бере на себе обов'язок надати послуги з виконання робіт, зміст та обсяг яких встановлюється проектно-кошторисною документацією, а замовник, ТОВ «НБК «Бест» приймає виконані роботи та оплачує виконані роботи у строки, встановлені п.5.5.1 цього договору.

На підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Ривс» позивачем надано копії таких документів: податкових накладних №604 від 30.01.2012 р., №616 від 30.01.2012 р., №237 від 15.09.2011 р., №238 від 15.09.2011 р., №238 від 15.09.2011 р., №240 від 19.09.2011 р., №420 від 04.10.2011 р., №241 від 30.09.2011 р., №421 від 04.10.2011 р., №422 від 04.10.2011 р., №427 від 25.10.2011 р., №428 від 15.10.2011 р., №423 від 25.10.2011 р., №424 від 25.10.2011 р., №425 від 15.10.2011 р., №429 від 28.10.2011 р., №430 від 28.10.2011 р., №429 від 28.10.2011 р., №168 від 02.11.2011 р., №269 від 02.11.2011 р., №170 від 02.11.2011 р., №171 від 08.11.2011 р.; видаткових накладних №629 від 30.01.2012 р., №1357 від 30.01.2012 р., №РН-0000372 від 19.09.2011 р., №РН-0000373 від 30.09.2011 р., №РН-000823 від 04.10.2011 р., №РН-0000824 від 04.10.2011 р., №РН-0000825 від 04.10.2011 р., №РН-0000830 від 25.10.2011 р., №РН-0000828 від 25.10.2011 р., №РН-0000829 від 25.10.2011 р., №РН-0000832 від 28.10.2011 р., №РН-0000833 від 28.10.2011 р., №РН-0000832 від 28.10.2011 р., №РН-0000985 від 02.11.2011 р., №РН-0000986 від01.11.2011 р., №РН-0000987 від 02.11.2011 р.; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000369 від 15.09.2011 р., №ОУ-000370 від 15.09.2011 р., №ОУ-000826 від 26.10.2011 р., №ОУ-000827 від 25.10.2011 р.; рахунків-фактур №СФ-0000019 від 19.09.2011 р., №СФ-0000010 від 04.10.2011 р., РН-0000825 від 04.10.2011 р., Рахунок №1 від 25.10.2011 р., Накладну №831 від 25.10.2011 р..

А також, позивачем та ТОВ «ВК Віконні системи» було укладено договір №2 від 03.01.2011 року, відповідно до якого ТОВ «ВК Віконні системи», субпідрядник, бере на себе обов'язок надати послуги з виконання робіт, зміст та обсяг яких встановлюється проектно-кошторисною документацією,та протоколами договірної ціни або додатковою угодою до договору, а замовник, ТОВ «НБК «Бест» приймає виконані роботи та оплачує їх у строки, встановлені п.5.5.1 цього договору.

03.10.2012 р. між позивачем та ТОВ «ВК Віконні системи» було укладено договір поставки №12, відповідно до якого ТОВ «ВК Віконні системи» поставляє а ТОВ «НБК «Бест» приймає та оплачує поставлений товару. за ціною вказаною в договорі.

На підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «ВК Віконні системи» позивачем надано копії таких документів: податкових накладних №72 від 15.09.2011 р., №208 від 04.11.2011 р., №208 від 23.11.2011 р., №210 від 09.11.2011 р., №211 від 28.11.2011 р., №484 від 11.05.2012 р., №704 від 11.06.2012 р., №705 від 25.06.2012 р., №655 від 06.07.2012 р., №656 від 06.07.2012 р., №657 від 06.07.2012 р., №658 від 06.07.2012 р., №659 від 06.07.2012 р., №660 від 06.07.2012 р., №661 від 06.07.2012 р., №662 від 06.07.2012 р., №711 від 31.08.2012 р., №804 від 18.09.2012 р., №805 від 18.09.2012 р., актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000091 від 15.09.2011 р., №ОУ-000674 від 0411.2011 р., №ОУ-000675 від 23.11.2011 р., ОУ-000677 від 09.11.2011 р., ОУ-000678 від 28.11.2011 р., №2934 від 11.05.2012 р., №4019 від 11.06.2012 р., №4020 від 25.06.2012 р., №4738 від 06.07.2012 р., №4739 від 06.07.2012 р., №4740 від 06.07.2012 р., №4741 від 06.07.2012 р., №4742 від 06.07.2012 р., №4743 від 06.07.2012 р., №4744 від 06.07.2012 р., №4745 від 06.07.2012 р., №5689 від 31.08.2012 р., №6725 від 18.09.2012 р., №6726 від 18.09.2012 р.. рахунків - фактур №СФ-0000033 від 04.11.2011 р., №СФ - 0000034 від 04.11.2011 р., №СФ-0000035 від 09.11.2011 р., №СФ-0000036 від 28.11.2011 р., рахунків на оплату №3 від 11.05.2012 р., №4 від 11.06.2012 р., №5 від 25.06.2012 р., №9 від 06.07.2012 р., №10 від 06.07.2012 р., №11 від 06.07.2012 р.. №12 від 06.07.2012 р., №13 від 06.07.2012 р., №14 від 06.07.2012 р., №15 від 06.07.2012 р., №16 від 06.07.2012 р., №6 від 31.08.2012 р., №7 від 18.09.2012 р., №8 від 18.09.2012 р..

Між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08» було укладено договір №060510 від 01.04.2010 року, відповідно до якого ПП «Сервістранс-Н-08», субпідрядник, бере на себе обов'язок надати послуги з виконання робіт, зміст та обсяг яких встановлюється проектно-кошторисною документацією,та протоколами договірної ціни або додатковою угодою до договору, а замовник, ТОВ «НБК «Бест» приймає виконані роботи та оплачує їх у строки, встановлені п.5.5.1 цього договору.

Факт реальності здійснення господарських операцій, обумовлених договором №060510 від 01.04.2010 року підтверджено копіями наступних документів: податкових накладних №1750 від 13.04.2010 р., №1751 від 13.04.2010 р., №1752 від 27.04.2010 р., №1753 від 27.04.2010 р., №5 від 06.05.2010 р., №1754 від 30.06.2010 р., №1755 від 30.06.2010 р., №63085 від 30.07.2010 р., №63086 від 30.07.2010 р., №8274 від 02.08.2010 р., №80375 від 03.08.2010 р., №80377 від 03.08.2010 р., №80376 від 03.08.2010 р., №81174 від 11.08.2010 р., №82070 від 20.08.2010 р. №80374 від 20.08.2010 р., №83079 від 30.08.2010 р., №83075 від 30.08.2010 р., №83078 від 30.08.2010 р., №83076 від 30.08.2010 р., №83077 від 30.08.2010 р., видаткових накладних №РН-0001751 від 13.04.2010 р., №РН-0001752 від 27.04.2010 р., №РН-000001 від 06.05.2010 р., №РН-0001753 від 30.06.2010 р., №РН-063086 від 30.07.2010 р., №РН-063087 від 02.08.2010 р., №РН-063088 від 11.08.2010 р., №РН-063089 від 30.08.2010 р., №РН-063091 від 30.08.2010 р., №РН-063090 від 30.08.2010 р., актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0001750 від 13.04.2010 р., №ОУ-0001752 від 27.04.2010 р., №ОУ-0001753 від 30.06.2010 р., №ОУ-063085 від 30.07.2010 р., №ОУ-063086 від 03.08.2010 р., №ОУ-063087 від 03.08.2010 р., №ОУ-063088 від 03.08.2010 р., №ОУ-063089 від 20.08.2010 р., №ОУ-063092 від 30.08.2010 р., №ОУ-063091 від 30.08.2010 р., рахунків-фактур №СФ-0000001 від 06.05.2010 р..

Також на підтвердження факту здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Матадор», ТОВ «ЛІГА», ПП «Сервістранс -Н-08», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник» позивачем надано виписки з власних банківських рахунків, в яких відображено рух коштів при сплаті грошових сум за послуги/товари, отриманих ТОВ «НБК «Бест» при здійснення господарських операцій.(а.с.111-164)

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Матадор», ТОВ «ЛІГА», ПП «Сервістранс -Н-08», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник» наслідком яких є виконання робіт, та поставка товару.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, а також правомірності формування податку на прибуток за рахунок договорів, укладеними з позивачем з означеними контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання відповідача на постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 р., як на підставу для визнання правочину, укладеного між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08», недійсним є безпідставним з огляду на наступне.

У відповідності до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише у питаннях, чи мало місце таке діяння чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається зі змісту постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 р. судом при розгляді справи по суті не досліджувались правовідносини з приводу здійснення господарських операцій позивача із ПП «Сервістранс-Н-08» за наслідком яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість та податку на прибуток за перевіряємий звітний період.

За таких обставин, суд не приймає означену постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.09.2011 р., у якості доказу наявності мети, що суперечить інтересам держави в господарських операцій з придбання товарів, укладених позивачем з ПП «Сервістранс-Н-08».

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень рішень №0000232201 та №0000202201 від 11.04.2013 р., в іншій частині постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі №804/9504/13-а в частині відмови в задоволення позовних вимог - скасувати, та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000232201 від 11.04.2013 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 414320,80 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 103 580,20 гривень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000202201 від 11.04.2013 року про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 729800,30 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 47098,93 гривень.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі №804/9504/13-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко