Постанова № 38416604, 19.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2014 рокусправа № 804/7602/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Іванова С.М. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю:

представника позивача: Хозяїнова В.В.,

представника відповідача: Туркіної А.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Енергопромбуд»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі №804/7602/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергопромбуд» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

01.06.2013 року Приватне акціонерне товариство «Енергопромбуд» звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000971520 від 08.04.2013 року на суму 19387,50 грн., яке винесено Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби; Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001402205 від 23.04.2013 р. на суму 616637,50 грн., яке винесено Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби; Визнати дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної виїзної та камеральної перевірок, оформлених актами №575/15-2/24446982 від 01.02.2013 року та №2471/22-5/24446982 від 05.10.2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Енергопромбуд» - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Приватне акціонерне товариство «Енергопромбуд», позивач, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, підчас прийняття рішення, не було прийнято до уваги розрахунок коригування поданий позивачем до декларації з податку на додану вартість за звітний період серпень 2012 року, яким включено до податкових зобов'язань з податку на додану вартість зобов'язання на суму 249 631,03 грн. за липень 2011 р., та 173 731 грн. за листопад 2011 р.. Також, позивач зазначає, що судом першої інстанції було зроблено хибний висновок стосовно безпідставного включення ПрАТ «Енергопромбуд» до податкового кредиту в грудні 2012 р. суму у розмірі 15 510 грн., із посиланням на податкову накладну №81 від 28.12.2012 р., якої фактично не існує. За таких обставин, судове рішення, на думку позивача, є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 10.09.2012 р. по 18.09.2012 р. повноважними особами Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено Акт від 05.10.2012 р. №2471/22-5/24246982.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог:

1 п.44.1 ст.44 та п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-IV (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 41 475 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 року у сумі 41 475 грн..

2 наказу ДПА України від 27.09.11 за №1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» та п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами і доповненнями), в наслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011 року у сумі 32 113 грн..

3 п.187.1, ст.187, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.4, п.201.7, ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість зарахованого у зменшення суми податкового боргу всього у сумі 562 815 грн., у тому числі за липень 2011 року на суму 250 256 грн., за серпень 2011 року у сумі 107 978 грн. та за вересень 2011 року у сумі 204 572 грн..

4 п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.4, п.201.7, ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 493 310 грн., у тому числі за липень 2011 р. на суму 11 431 грн., за серпень 2011 р. у сумі 255 638 грн., за вересень 2011 р. у сумі 36 269 грн.,за жовтень 2011 р. у сумі 16 240 грн., та за листопад 2011 р. у сумі 173 732 грн..

5 п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 05.12.2004 р. у вигляді несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у розмірі 1928,16 грн. в касу підприємства.

6 п.2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 50.12.2004р. у вигляді перевищення ліміту залишку готівкових коштів в касі підприємства на 1145,69 грн.

7 пп.16.1.3, п. 16.1 ст.16, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 абз. 1,2 п.119.2 ст.119, абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за ІІ квартал 2012 року.

8 пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.186.1, п.168.4, ст.168, п.176.2, ст.176 Податкового кодексу України податок з зазначеної вище суми доходу виплаченого гр..ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не утримано та до бюджету не перераховано, що призвело до виникнення недобору податку з доходів фізичних осіб у сумі 5215,33 грн..

На підставі Акта перевірки 05.10.2012 р. №2471/22-5/24246982 прийнято податкове повідомлення-рішення:

№0001402205 від 23.04.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 493 310 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 123 327,5 грн.

Також, посадовими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року приватного акціонерного товариства «Енергопромбуд», за результатами якої складено Акт від 01.02.2013 р. 3575/15-2/24446982.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог:

В порушення пункту 198.6 ст.198,п.201.10 ст.201 розділу 5 Податкового кодексу України ПрАТ «Енергопромбуд» завищено суму податкового кредиту, що призвело завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті платником податку до бюджету за результатами звітного періоду за грудень 2012 року у розмірі 15 510 грн..

На підставі Акту перевірки від 01.02.2013 р. 3575/15-2/24446982 прийнято податкове повідомлення-рішення.

№0000971520 від 08.04.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 15 510 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) у розмірі 3 877,5 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0001402205 від 23.04.2013 р., та №0000971520 від 08.04.2013 р. є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими податковим органом на підставі та в межах Конституції та Законів Країни.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на нижчевикладене.

Надаючи правову оцінку правомірності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №0000971520 від 08.04.2013 р. суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи ПрАТ «Енергопромбуд» мало господарські взаємовідносини з кооперативом «Монтажник», які нашли своє відображення в податковій звітності позивача за грудень 2012 року на підставі зареєстрованих податкових накладних, виписаних кооператив «Монтажник» №62, від 18.12.2012 року, №65 від 19.12.2012 року, №81 від 27.12.2012 року, №87 від 28.12.2012 року.

Як вбачається з Акту перевірки підставою для збільшення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15 510 грн. стало встановлення податковим органом факту безпідставного включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 15 510 грн. згідно податкової накладної від 28.12.2012 р. №81, виписаної платником податку на додану вартість - продавцем товару кооперативом «Монтажник», яка не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач проти вказаних висновків ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі заперечує та вказує на те, що податкової накладної №81 від 28.12.2012 року на суму ПДВ у розмірі 15 510 грн. не існує. При цьому в матеріалах справи не міститься податкової накладної від 28.12.2012 р. №81 на суму ПДВ у розмірі 15 510 грн.

На підтвердження доводів позивача, в матеріалах справи міститься реєстр виданих та отриманих податкових накладних номер порції реєстру 01, в реєстрі податкових накладних зареєстровано наступні податкові накладні, виписані кооперативом «Монтажник» за звітний період грудень 2012 року: №62, від 18.12.2012 року, №65 від 19.12.2012 року, №81 від 27.12.2012 року, №87 від 28.12.2012 року. Електронну копію реєстру до податкової служби подано 21.01.2013 року.(а.с.178-180).

В той самий час, в матеріалах справи міститься реєстр виданих та отриманих податкових накладних номер порції реєстру 03, відповідно до якого в реєстрі зареєстровано наступні податкові накладні, виписані кооперативом «Монтажник» за звітний період грудень 2012 року: №81 від 27.12.2012 року, №87 від 28.12.2012 року, №81 від 28.12.2012 року. Електронну копію реєстру до податкової служби подано 05.02.2013 року (а.с.38-39).

При цьому, в реєстр виданих та отриманих податкових накладних номер порції реєстру 03 внесено відомості щодо податкової накладної №81 від 28.12.2012 року у сумі ПДВ з від'ємним значенням, а саме -15 510 грн..(а.с.39)

У судовому засіданні представник відповідача не зміг підтвердити факт існування податкової накладної №81 від 28.12.2012 року, також не пояснив розбіжностей між висновками Акту перевірки та наявними в матеріалах справи реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року.

Оскільки в матеріалах справи відсутня податкова накладна №81 від 28.12.2012 року, виписана кооперативом «Монтажник» на суму ПДВ 15 510 грн., висновки Акту перевірки містять суттєві розбіжності з наявними в матеріалах справи реєстрами отриманих та виданих позивачем податкових накладних за період грудень 2012 року, а відповідачем в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності прийнятого ним рішення, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000971520 від 08.04.2013 р..

Надаючи правову оцінку правомірності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №0001402205 від 23.04.2013 р. суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Щодо задекларованих показників з ПДВ по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Рітейл-Девелопмент» суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту перевірки від 05.10.2012 року №2471/22-5/24246982 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська встановлено, що позивачем не включено до об'єкту оподаткування операції з надання будівельних робіт на загальну суму ПДВ 1 044 059 грн., у тому числі за липень 2011 року у сумі 249 630 грн., за серпень 2011 року у сумі 363 616 грн.,за вересень 2011 року у сумі 240 841 грн., за жовтень 2011 року у сумі 16 240 грн., та за листопад 2011 року у сумі 173 732 грн.. Вказаного висновку податковий орган дійшов з огляду на податкові накладні, виписані позивачем ТОВ «Рітейл-Девелопмент» у вказані звітні періоди, але не відображені в декларації з податку на додану вартість.

Однак, поза увагою ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі залишилось наступне.

50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Тобто, виправлення допущених помилок може бути здійснене одним з таких способів: або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у встановленій формі, або шляхом відображення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

Як вбачається з поданих позивачем до матеріалів справи документів, ПрАТ «Енергопромбуд» відповідно до Розрахунку коригованих сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за звітній період серпень 2012 року включено до податкових зобов'язань суми ПДВ відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем ТОВ «Рітейл-Девелопмент» в липні 2011 року на суму 249 631 грн. та за листопад 2011 року на суму 173 731 грн..

Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ (додаток до податкової декларації з ПДВ) за серпень 2012 року уточнено податкові зобов'язання з ПДВ за вересень 2011 року по контрагенту ТОВ «Рітейл-Девелопмент» на суму 240 840,79 грн..

Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ (самостійний документ) за серпень 2012 року уточнено податкові зобов'язання за жовтень 2011 року по контрагенту ТОВ «Рітейл-Девелопмент» на суму 155 957,03 грн..

Однак, при проведенні перевірки податковим органом не прийнято до уваги відповідні уточнення показників податкової звітності позивача та збільшено грошове зобов'язання на суму вказаних ПДВ.

Щодо задекларованих показників ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Есордіо» та ТОВ «МІН-СТРОЙ» суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем до податкових зобов'язань сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Есордіо»?, у зав'язку з відсутністю у останнього об'єкту оподаткування.

Також, в акті перевірки міститься висновок податкового органу про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 50 000 грн. за податковою накладною №27 від 19.07.2011 р., виписаною постачальником ТОВ «МІН-СТРОЙ» .

У відповідності до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового, валютного чи іншого законодавства податковий орган зобов'язаний:

- висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи в податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій) та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Проте, в Акті перевірки не наведено будь-якого обґрунтування висновків податкового органу щодо невідповідності задекларованих позивачем показників подату на додану вартість за правовідносинами з ТОВ «Есордіо» та ТОВ «МІН-СТРОЙ» виявленим податковою показникам. Крім того, в Акті не наведено жодних посилань податкового органу на відповідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджували б наявність факту порушення з боку позивача.

За таких обставин, Акт перевірки не може бути визнаний судом як належний доказ зазначених у ньому порушень вимог податкового законодавства в частині висновків з питань правомірності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за правовідносинами з ТОВ «Есордіо» та ТОВ «МІН-СТРОЙ».

У зв'язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення №0001402205 від 23.04.2013 р. прийняте із порушенням вимог податкового законодавства, що є підставою для його скасування.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії податкового органу при проведенні документальної виїзної перевірки підприємства, суд зазначає наступне.

Порядок та підстави проведення посадовими особами податкового органу перевірок за дотримання господарюючими суб'єктами податкового, валютного або іншого законодавства регулюється нормами чинного податкового кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову ТОВ «Енергопромбуд», позивач просить суд визнати протиправними дії посадових осіб при проведенні документальної та камеральної перевірок підприємства, однак обґрунтувань в чому саме полягає протиправність дії податкового органу під час проведення перевірок, та доказів на підтвердження свої позиції в позові не наводить. Не вбачається, також, фактів порушення податкового законодавства посадовими особами податкового органу при проведенні означених перевірок з Актів, складених за їх наслідками.

У зв'язку з вищезазначеним, з оглядну на приписи ч.1 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку, щодо недоведеності неправомірності дій посадових осіб ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська при проведенні документальної та камеральної перевірок позивача, вказане зумовлює відсутність підстав для задоволення позивних вимог в цій частині.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергопромбуд» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі №804/7602/13-а - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Енергопромбуд» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000971520 від 08 квітня 2013 року на суму 19387,50 грн., яке винесене Державної податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001402205 від 23 квітня 2013 року на суму 616 637,50 грн., яке винесене Державної податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: Д.В. Чепурнов