Ухвала суду № 38416383, 15.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р. Справа № 914/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ Компанія «Продінвест» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року у справі за позовом ТзОВ Компанія "Продінвест" до державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Продінвест" (надалі-позивач) звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Рогатинському районі головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 27 березня 2013 року №0000062200.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, оскільки належним чином не підтверджено його сплату, а тому податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, на переконання суду, є правомірним.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Продінвест", яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи просить його скасувати та прийняти нову постанову суду, якою позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що податковою інспекцією не дотримано вимог щодо визначеної законом процедури проведення перевірки, не вручено під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що відповідно до наказу № 86 від 12.03.2013 року відповідачем 14.03.2013 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Продінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість за період з 01.05.2012 року по 31.01.2013 року.

За результатами перевірки ДПІ в Рогатинському районі складено акт від 14.03.2013 року №120/220/36169933 у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ТзОВ Компанія "Продінвест" п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями) відповідно до якого позивачем завищено залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість в сумі 33321378 грн. за травень 2012 року (а.с.204-210).

02 квітня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Продінвест" отримано податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 27 березня 2013 року №000062200, яким зменшено розмір від'ємного значення сум ПДВ у розмірі 33321378 грн. та повідомлення державної податкової інспекції у Рогатинському районі з пропозицією провести зміни в бухгалтерському та податковому обліку в частині зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту звітного податкового періоду та відповідно в частині зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 33321378 грн.

Згідно поданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємств (починаючи з травня 2012 року) - розрахунок амортизаційних відрахувань не відображено, що свідчить про відсутність основних засобів.

Остання звітність форми 1-ДФ подана платником за перший квартал 2012 року до ДПІ у Рогатинському районі вказує на кількість працюючих 1 чоловік.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що у товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Продінвест" відсутні умови для здійснення господарської діяльності щодо купівлі, перевезення, зберігання, відвантаження та реалізації товарно-матеріальних цінностей в силу відсутності персоналу, транспортних засобів, приміщень.

У відповідності до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 135.2. ст. 135 цього ж Кодексу, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними твердження суду першої інстанції про те, що податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Апеляційному суду не було надано оригіналів письмових документів, а саме: договорів, платіжних доручень, товаро - транспортних накладних, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт, а також відомостей про наявність складських приміщень, рухомого та нерухомого майна та кількості працюючих осіб. Відтак, позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, а отже не підтверджено правомірність формування залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 33321378,00 грн. за травень 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обставин, які свідчать про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним, а підстав для його скасування немає.

Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ТзОВ Компанія «Продінвест» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року у справі № 809/3155/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник