Постанова № 38415475, 24.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2014 року 14:40 № 826/4220/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 03.04.2014 року,

за позовом

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до

Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»

про

стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 700 грн.,-

вимога про що у позовній заяві ґрунтується на: викладених у позові обставинах; постанові про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 05.11.2013; Акті про правопорушення на ринку цінних паперів № 912-ЦА-УП-Е від 15.11.2013; постанові про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних; постанові про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 1036-ЦА-УП-Е від 29.11.2013 року з доказами її направлення відповідачу; відомостях з ЄДР.

Керуючись положеннями ст. 40 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок"; ст.ст. 5, 8, 11 ЗУ "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"; глави 1 розділу V, п. 1 глави 7 розділу V Положення «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів» затв. рішенням ДКЦПФР № 1591 від 19.12.2006 (далі – Положення № 1591); Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затв. рішенням НКЦПФР № 1470 від 16.10.2012 (в редакції цих актів, що діяла на момент виникнення спірних відносин),

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства доводи позивача та заперечення відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів оскарження або скасування рішення позивача (постанови про накладення санкцій), на підставі якої позивач просить стягнути суму штрафних санкцій, яка є чинною і підлягає виконанню відповідачем та, окрім цього, враховуючи, що зазначене рішення не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

З приводу поданих відповідачем заперечень проти позову, згідно яких відповідач зазначає про набрання чинності Рішенням НКЦПФР № 2826 від 03.12.2013 року, яке встановлює інший обсяг інформації для оприлюднення, а відтак зазначає про безпідставність позовних вимог, суд зазначає, що Рішення НКЦПФР № 2826 від 03.12.2013 року набрало чинності з 01.01.2014 року та дія його положень не поширюється на спірні відносини, які виникли у 2013 році (постанова про накладення санкцій прийнята 29.11.2013 року). При цьому, саме з 01.01.2014 р. втратило силу Положення № 1591 за порушення якого на позивача накладено штрафні санкції.

Суд при цьому бере до уваги, що позивачем не надано доказів оскарження та скасування рішення, на підставі якого заявлено вимоги про стягнення штрафу.

Відтак, наведені відповідачем у запереченнях доводи є безпідставними, не стосуються предмету доказування у даній справі та не спростовують факт вчинення правопорушення та обов’язку із сплати штрафних санкцій.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз. Відтак, подані відповідачем заперечення, як зазначено вище, не стосуються предмету доказування у даній справі та не можуть братися судом до уваги у даній справі.

Наведене відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 09.04.2012 р. № К-10088/09 (номер рішення в ЄДРСР - 23599386) та в постанові від 16.05.2013 р. № К/9991/11648/11 (номер рішення в ЄДРСР 31340157).

Відтак, оскільки в даному випадку визначені рішенням позивача штрафні санкції є несплаченими у встановлений строк, на підставі наведених вище норм законодавства та з урахуванням досліджених доказів, що зазначені вище та наявні у справі, керуючись положеннями ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літ. А, код ЄДР 31093336) до Державного бюджету на рахунок, відкритий у Державному казначействі за місцезнаходженням платника за балансовим рахунком 3111, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, суму штрафних санкцій у розмірі 1 700 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін