Постанова № 38415447, 16.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2014 року 16:05 № 826/3263/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства завод «Арсенал» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання нечинним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось державне підприємство завод «Арсенал» (надалі – ДП завод «Арсенал», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання нечинним рішення в частині суми, яка зазначена у вимозі про сплату єдиного внеску від 06.11.2013р. № Ю-077.

Свої позовні вимоги ДП завод «Арсенал» обґрунтовує тим, що підприємство здійснило платежі по сплаті єдиного соціального внеску, а отже, сума, вказана у вимозі про сплату боргу, не відповідає дійсності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що борг частково сплачений позивачем уже після формування податковим органом вимоги, а отже, оскаржувана вимога виставлена податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

ДП завод «Арсенал» (код за ЄДРПОУ 14310520) є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.11.2013р. за ДП завод «Арсенал» обліковувалась заборгованість перед Державним бюджетом зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

ДПІ у Печерському районі м. Києва виставлено ДП завод «Арсенал» вимогу від 06.11.2013р. № Ю-077 про сплату боргу (недоїмки), відповідно до якої позивача зобов’язано сплатити суму боргу у розмірі 1 525 063,73 грн., з яких 1 226 745,42 грн. недоїмки, 144 076,28 грн. штрафу та 154 241,97 грн. пені.

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся із скаргами до контролюючих органів вищого рівня.

Рішенням Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві № 7521/10/26-15-10-08-01 від 13.12.2013р. та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 23.01.2014р. №1225/6/99-99-10-01-07-15 первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення, а вимога про сплату боргу (недоїмки) – без змін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р., № 2464-VІ, який набрав чинності з 01.01.2011р. (надалі – Закон № 2464-VІ) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання які, використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору укладеного з фізичною особою - підприємцем), якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних – осіб підприємців, у тому числі філії, відділення, представництва, та інша відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Разом з тим, відповідно до п. 1. ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нарахувати, обчислити, та сплатити, єдиний внесок, нарахований за календарний місяць.

Відповідно до ч. 8. ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч.6 ст. 25 Закону № 2464 у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховується в рахунок сплати недоїмки, штрафів, пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку за формою та у строки встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізує митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з пунктом 6.3 та 6.4 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013р. № 455, у разі якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску надсилається вимога про її сплату.

Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з картки особових рахунків платників податків на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.11.2013р. за ДП завод «Арсенал» обліковувалась заборгованість перед Державним бюджетом зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у розмірі 1 525 063,73 грн.

В той же час, як встановлено судом та зазначається самим позивачем у позовній заяві, часткове погашення боргу в розмірі 94 668,80 грн. здійснено ДП завод «Арсенал» вже після формування податкової вимоги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України виставлено вимогу про сплату боргу від 06.11.2013р. № Ю-077, яку сформовано згідно даних картки особового рахунку платника станом на 01.11.2013р.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

З урахування положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог державного підприємства завод «Арсенал» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко