ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
07 квітня 2014 року м. Київ В/800/1325/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України
ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013
у справі № 826/7761/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» (далі - Товариство)
до ДПІ
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013 залишено без змін ухвалені у справі рішення попередніх судових інстанцій, якими задоволено позовні вимоги Товариства та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0013582203 та № 0013592203.
ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013, в якій просить її скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пунктів 198.1. 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 у справі № 2а-6580/12/2070.
Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту ухвали від 21.12.2013, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив з того, що з огляду на реальність виконання господарських операцій та їх належне документальне оформлення, правопорушення, допущені контрагентами Товариства, не можуть слугувати підставою для позбавлення його права на податковий кредит.
Водночас у прийнятті ухвали від 27.11.2013 у справі № 2а-6580/12/2070, на яку посилається заявник, Вищий адміністративний суд України не визнав право платника на податковий кредит за податковою накладною, яку не було за реєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, як того вимагає пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/7761/13-а до провадження Верховного Суду України.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Г.К. Голубєва Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко
Судове рішення № 38415088, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/7761/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: