Ухвала суду № 38415084, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2014 р. м. Київ К/800/2500/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської обласної державної адміністрації на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Херсонської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Херсонської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації №198-ос від 28.05.2013 «Про звільнення ОСОБА_2», поновлено ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста юридичного відділу юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації з 28.05.2013, зобов`язано Херсонську обласну державну адміністрацію виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.05.2013 по день поновлення на роботі.

Херсонська обласна державна адміністрація подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням Херсонської обласної державної адміністрації № 295-ос від 21.06.2011 ОСОБА_2 було призначено на посаду головного спеціаліста юридичного відділу облдержадміністрації, а відповідно до розпорядженням №18-ос від 25.01.2013 переведено на посаду головного спеціаліста юридичного відділу юридичного управління апарату облдержадміністрації.

Розпорядженням обласної державної адміністрації № 198-ос від 28.05.2013 "Про звільнення ОСОБА_2", позивача звільнено з 28.05.2013 за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (прогул без поважних причин).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач була відсутня на робочому місці у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, а тому підстави вважати це прогулом відсутні.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може з огляду на наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_2 стали: доповідна записка заступника начальника юридичного управління апарату обласної державної адміністрації-начальника юридичного відділу Мартинюк Ю.С. від 16 травня 2013 року, матеріали перевірки за фактом відсутності на робочому місці ОСОБА_2 07, 08, 13 травня 2013 року та згода профспілкової організації на звільнення.

Судами встановлено, що у телефонній розмові 6 та 7 травня 2013 року позивач повідомила свого безпосереднього керівника, що захворіла і буде перебувати на лікарняному з 07 травня 2013 року. До виконання службових обов'язків ОСОБА_2 приступила 14.05.2013, а 15.05.2013 року на підтвердження підстав відсутності на робочому місці 7 та 8 травня 2013 року надала довідку, яка видана 07.05.2013 медичним центром "Довіра" м. Києва із зазначенням діагнозу "Пошкодження зв'язок лівого гомілковостопного суглоба", а також документ щодо ренгенообстеження грудного відділу хребта від 10 травня 2013 року. Інших документів, крім зазначених вище, позивачем не надано.

З пояснень позивача щодо причин відсутності лікарняного вбачається, що остання відмовилась від пропозиції лікаря медичного центру "Довіра" щодо його відкриття, оскільки їй ніде було проживати у м. Києві 5-7 днів, протягом яких лікарем рекомендовано постільний режим. Тому отримала довідку та 9 травня вибула до м. Херсона.

По факту відсутності 13.05.2013 на робочому місці позивач пояснила, що 30 квітня 2013 року для вирішення особистих питань написала заяву про надання відпустки строком на один день за власний рахунок.

Судом встановлено, що безпосереднім керівником ОСОБА_2 була надана попередня згода на надання відпустки 13.05.2013, але з обов'язковою умовою подання позивачем відповідної заяви. Однак, начальником юридичного відділу було стверджено, що заява подана позивачем лише 15.05.2013, а тому розпорядження голови облдержадміністрації про надання ОСОБА_2 відпустки не видавалось.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Однак заява про надання відпустки без збереження заробітної плати з 13.05.2013 терміном на один день було подано позивачем вже після фактичного відбуття у таку відпустку.

Пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) працівника без поважних причин.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року №455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за №1005/6196, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

Пунктом 1.10 зазначеної Інструкції передбачено, що особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), листок непрацездатності (довідка) видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності

При втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів (пункт 2.2).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості проведеного звільнення позивача, за фактом допущеного прогулу позивачем 8, 13 травня 2013 року, з дотриманням процедури звільнення відповідно до Кодексу законів про працю України.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Херсонської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - скасувати.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Херсонської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній